Рішення

від 17.01.2018 по справі 920/1207/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2018 Справа № 920/1207/17

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Мудрицької С.Ю.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Транспорт і Логістика (м. Мукачево, Закарпатська область)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Кентавр С (м. Суми)

про стягнення 41043 грн. 80 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 36496 грн. 29 коп. боргу, 3025 грн. 68 коп. пені, 1167 грн. 87 коп. інфляційних втрат, 353 грн. 96 коп. 3% річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 07.06.2017 договору-заявки № 2017-088 про надання транспортних послуг з перевезення вантажу за маршрутом Угорщина - Україна. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1600 грн. витрат позивача із сплати судового збору.

Позивач подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі від 18.12.2017 справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 251 ГПК України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву, у строк всатановлений ухвалою суду від 18.12.2017 - до 10.01.2018, суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Відповідно до п. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

07.06.2017 між сторонами було укладено договір-заявку № 2017-088 про надання транспортних послуг перевезення вантажу за маршрутом Угорщина-Україна (надалі - Договір).

Догором передбачені усі істотні умови договору (предме, ціна, строк), а саме позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу (26 палет АДР) на суму 1250 Євро за курсом НБУ на день вигрузки, маршрутом Угорщина-Україна, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.

Позивач виконав свої зобов'язання, які передбачені Договором, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме товарно-транспортною накладною CMR № VOR-17-0180А та актом виконаних робіт (послуг) № 1021 від 12.06.2017, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату наданих послуг № 706/02/18/068 від 12.06.2017 на суму 36496 грн. 29 коп.

У відповідності до Договору оплата проводиться протягом 14-20 банківських днів з моменту надання оригіналів ЦМР, рахунку, акта виконаних робіт і договору.

Листом позивача № 8960101521012 від 03.07.2017 були надіслані відповідачу документи на оплату, які відповідач отримав 10.07.2017.

Відповідач умов Договору не виконав - розрахунків з позивачем не провів.

Враховуючи вищезазначене, з 08.08.2017 відповідач заборгував позивачу 36496 грн. 29 коп. та змусив позивача звернутись до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог закону та у встановлений у зобов'язанні строк.

Згідно з положеннями ст. 909 ЦК України, ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується укладенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

У справі, що розглядається, позивач взяв на себе зобов'язання перевозити наданий йому вантаж, а відповідач зобов'язався після отримання послуг сплатити за них обумовлену Договором плату.

Судом встановлено, що між сторонами мала місце угода щодо послуг з перевезення вантажу, позивач в повній мірі надав послуги відповідачу, які передбачені Договором, вантаж був доставлений, вартість робіт склала 36496 грн. 29 коп., однак відповідачем оплата проведена+ не була, а тому є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача вищезазначеної суми.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3025 грн. 68 коп. пені, за період з 08.08.2017 по 04.12.2017.

Однак суд дійшов висновку, що вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки:

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 11 ЦК України, є договір який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 216 та частиною 2 ст. 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором згідно з частиною 4 ст. 231 ГК України.

Відповідно до вимог ст. 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, якою, відповідно до ст. 549 ЦК України, є штраф, пеня.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Однак Договір, порушення якого є підставою для подання даного позову, не містять пункту, в якому б сторони закріпили договірну санкцію, а саме право на застосуваня пені, яку просить стягнути позивач.

Оскільки між сторонами Договору у вільний спосіб та у належній формі не було досягнуто згоди про застосування пені, то позовна вимога про стягнення 3025 грн. 68 коп. пені є неправомірною, необгрунтованою та задоволенню не підлягає.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 353 грн. 96 коп. та 1167 грн. 87 коп. інфляційних збитків (загальний період з 01.09.2017 по 31.10.2017).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконаня зобов'язань, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 353 грн. 96 коп. та 1167 грн. 87 коп. інфляційних збитків (загальний період з 01.09.2017 по 31.10.2017) є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору у розмірі 1482 грн. 05 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кентавр С (вул. Малиновського, буд. 12, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 33078367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес Транспорт і Логістика (вул. 16 Липня, 17, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, код ЄДРПОУ 31326988) 36496 грн. 29 коп. боргу, 1167 грн. 87 коп. інфляційних втрат, 353 грн. 96 коп. 3% річних, 1482 грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне судове рішення складено 19.01.2018.

Суддя ОСОБА_1