Рішення

від 17.01.2018 по справі 916/2386/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕННЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2386/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Орлов О.О.

розглянувши справу №916/2386/17

за позовом ОСОБА_1

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд"; 2.ОСОБА_8; 3.ОСОБА_9; 4.ОСОБА_10; 5.ОСОБА_11

про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників товариства,-

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_6 за довіреністю №1178 від 11.10.2017р.

від відповідача-1: Комарницький В.В., довіреність № б/н від 27.10.17.

від відповідача-2: не з'явився

від відповідача-3: не з'явився

від відповідача-4: не з'явився

від відповідача-5: не з'явився

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд", ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд", оформлене протоколом №1 від 27.05.2015р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі-2,3,4 запропонували позивачу відступити його частку у статутному капіталі ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" за 10000 доларів США, але за відсутності таких коштів станом на 27.05.2015р. в якості гарантії не відступлення цієї частки позивача іншим особам до укладання договору купівлі-продажу між позивачем та відповідачами-2,3,4, позивач надав нотаріально посвідчену заяву про відступлення та передачу своєї частки відповідачам-2,3,4. Того ж дня 27.05.2015р. складений протокол №1, згідно з яким прийнято рішення про відступлення позивачем своєї частки в статутному капіталі ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" відповідачам-2,3,4. Жодного письмового рішення на підставі вказаного протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" від 27.05.2015р. позивач як засновник ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" не приймав, оскільки до даного часу договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі не укладений. Всупереч усних домовленостей та п.8.1. Статуту ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" відповідачами-2,3,4 не вчинено дій по оплаті вартості частки у статутному капіталі відповідача-1.

Також позивач надав до суду заяву про забезпечення позову від 02.10.2017р. за вх.№2-5241/17, згідно з якою позивач просить суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом: заборони суб'єктам державної реєстрації, державний реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України, вносити будь-які зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" та вчиняти щодо нього будь-які реєстраційні дії, у тому числі здійснювати державну реєстрацію змін до установчих ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд", що пов'язані зі зміною складу учасників (засновників) товариства та розміру їх часток в статутному капіталі, розміру статутного капіталу, виходу чи виключення учасників (засновників), зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства (керівника), зміну існуючих чи утворення нових органів управління товариством тощо; заборони ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд", директору та будь-яким третім особам за довіреністю звертатися до суб'єктів державної реєстрації, в тому числі приватних та державних нотаріусів для внесення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" та для вчинення щодо нього будь-яких реєстраційних дій, у тому числі дій щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд", що пов'язані зі зміною складу учасників (засновників) та розміру їх часток в статутному капіталі, розміру статутного капіталу, виходу чи виключення учасників (засновників), зміну особи, що уповноважена вчиняти юридичні дії від імені підприємства (керівника), зміну існуючих чи утворення нових органів управління товариством тощо; заборони ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" вчиняти будь-які дії направлені на передачу активів товариства, зокрема, до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом створення та державної реєстрації інших юридичних осіб, набуття в будь-якій формі корпоративних прав (у вигляді акцій, паїв, часток тощо) інших юридичних осіб та заборонити вчиняти дії, спрямовані на відчуження майна товариства і на обтяження майна товариства будь-якими зобов'язаннями в будь-який інший спосіб.

18.10.2017р. за вх.№2-5492/17 господарський суд одержав заяву про визнання позовних вимог відповідачем, згідно з якою відповідач-5 (ОСОБА_11) визнає позовні вимоги в повному обсязі.

18.10.2017р. за вх.№2-5493/17 господарський суд одержав заяву про визнання позовних вимог відповідачем, згідно з якою відповідач-2 (ОСОБА_8) визнає позовні вимоги в повному обсязі.

У заперечення на позов від 31.10.2017р. за вх.№23137/17 відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, з посиланням при цьому на те, що у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" визначено про неможливість проводити заборону проведення загальних зборів учасників товариства.

У запереченнях на позовну заяву від 01.11.2017р. за вх.№23286/17 відповідач-3 (ОСОБА_9) просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, з посиланням на те, що станом на час відступлення власної частки позивачем були відсутні будь-які домовленості щодо передачі йому грошових коштів, частка відступалась ним фактично безоплатно. З часу відступлення частки позивач жодного разу не звертався з приводу оплати будь-яких коштів. У заяві позивача про відступлення частки, яка посвідчена нотаріально, позивач вказав на відсутність у нього претензій та вимог матеріального та нематеріального характеру до відповідачів. Позивач самостійно, в межах власних повноважень вчинив юридичні дії, які тягнуть за собою певні правові наслідки, значимість яких позивач усвідомлював та бажав їх настання.

Аналогічні за змістом заперечення на позовну заяву надані до суду і відповідачем-4 (ОСОБА_10) за вх.№23287/17 від 01.11.2017р.

У письмових поясненнях від 10.11.2017р. за вх.№23920/17 позивач посилається на те, що він жодних заяв про вихід з товариства не складав та нотаріально не посвідчував, вартості свого вкладу у статутному капіталі не отримував, а тому відсутні підстави стверджувати про вихід позивача з товариства як учасника. Позивач домовився продати свою частку в статутному капіталі ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" відповідачам-2,3,4 за 10000 доларів США, тобто фактичне відступлення його частки мало б відбуватись шляхом укладення договору купівлі-продажу, чого не сталось. Положеннями чинного станом на 27.05.2015р. законодавства передбачено спеціальні обмеження щодо переходу права на частку у статутному капіталі в залежності від правового статусу її набувача. Якщо набувачем частки є третя особа, яка не має правового статусу учасника товариства, то перехід до неї права на частку у статутному капіталі має здійснюватись на підставі окремих цивільно-правових угод. Договір між позивачем та відповідачами-2,3,4 повинен був бути укладеним у письмовій формі. Заяву про вхід зі складу засновників (учасників) ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" позивач нотаріально не посвідчував, оскільки не виходив зі складу відповідача-1. Рішення загальних зборів, оформлене протоколом №1 від 27.05.2015р., не може вважатись правочином, який за своїм юридичним змістом є актом, за допомогою якого може відбуватись фіксація факту переходу права на частку у статутному капіталі.

У запереченнях на позовну заяву від 10.11.2017р. за вх.№23934/17 відповідач-1 просить суд відмовити у задоволенні позову повністю з посиланням на те, що відчуження частки у статутному капіталі іншим (третім) особам прямо передбачено у статуті відповідача-1 в редакції станом на час відчуження. Будь-які майнові та немайнові умови були врегульовані між позивачем та новими учасниками в інший спосіб до підписання заяви про відступлення частки. Позивач самостійно, в межах власних повноважень, вчинив юридичні дії, які тягнуть за собою певні правові наслідки, значимість яких позивач усвідомлював та бажав їх настання.

Ухвалою від 04.12.2017р. строк вирішення спору у справі продовжений господарським судом на 15 днів у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача-2.

12.12.2017р. за вх.№26593/17 господарський суд одержав уточнення до заперечень на позовну заяву, згідно з якими відповідач-1 посилається на те, що від часу прийняття оскаржуваного рішення до звернення до суду позивач жодного разу не звертався до відповідачів про необхідність оплати переданої частки. Докази на підтвердження посилань позивача надані виключно у вигляді усних міркувань та припущень. Позивач самостійно вчинив усі юридично значимі дії, спрямовані на настання певних правових наслідків, а в подальшому, без будь-яких допустимих та юридично значимих доказів намагається визнати власні дії недійсними.

18.12.2017р. господарським судом постановлено ухвалу про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 10.01.2018р. господарським судом постановлено ухвалу про повернення заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 та ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем-2 (ОСОБА_8) позову та відмову у прийнятті визнання відповідачем-5 (ОСОБА_11) позову.

У судовому засіданні 17.01.2018р. представником позивача надано до суду заяву про залучення документів до матеріалів справи.

Відповідачі-2,3,4,5 у судове засідання 18.01.2018р. не з'явились, але надали через канцелярію суду заяви про розгляд справи без їх участі.

На підставі ст.240 ГПК України у судовому засіданні 17.01.2018р. за участю представників позивача та відповідача-1 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромонтажбуд", затвердженого та зареєстрованого 14.07.2009р., в редакції, чинній на момент прийняття загальними зборами товариства оскаржуваного рішення, товариство з обмеженою відповідальністю, іменоване надалі товариство створене і діє відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, а також іншого чинного законодавства України й укладених Україною міжнародними договорами, цього Статуту, інших внутрішніх документів Товариства; засновником товариства є громадянин України, ОСОБА_1.

Згідно з п.4.1. Статуту статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників. Статутний фонд (капітал) Товариства складає 63000 грн. та утворюється за рахунок вкладу засновника (учасника). Статутний фонд утворюється учасником шляхом передачі товариству вкладів у вигляді основних засобі, оборотних коштів, грошових та інших цінностей.

Відповідно до п.4.2 Статуту учасником товариства є: ОСОБА_1, вартість вкладу - 63000 грн., розмір частки - 100%.

Згідно з п.п.7.1.6,7.1.7 Статуту учасники мають право:

- за згодою інших учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам, або третім особам. Повна уступка частки означає вихід учасника з товариства без виплати дивідендів;

- вийти з товариства.

Відповідно до п.8.1 Статуту вступ до товариства здійснюється шляхом:

- внесення вкладу у статутний фонд при створені товариства;

- придбання частки (її частини) учасника третьою особою (новим учасником);

- внесення вкладу у статутний фонд при збільшенні статутного фонду товариства і прийняття нових учасників;

- прийняття нового учасника і внесення вкладу у статутний фонд при виході учасника з товариства;

- прийняття до товариства правонаступників (спадкоємців) учасника.

Згідно з п.8.2 Статуту вихід з товариства здійснюється шляхом:

- виходу з товариства з виплатою вартості частини майна товариства;

- передачі частки учасником іншим учасникам, товариству або іншим особам;

- виключення учасника з товариства.

Відповідно до п.п.9.1,9.2 Статуту учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам товариства, а за згодою решти учасників і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі. Купівля здійснюється за ціною та на умовах, на яких частка (її частина) пропонувалась для продажу третім особам. Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі. Передача учасником своєї частки третім особам здійснюється, якщо інші учасники не дали згоди придбати частку учасника протягом місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку.

Згідно з п.10.1 Статуту органами управління товариства є загальні збори учасників, директор товариства.

Відповідно до п.10.7.1,10.7.7 Статуту до виключної компетенції загальних зборів товариства відносяться наступні питання: внесення змін та доповнень до Статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу, вирішення питання про придбання часток учасників товариством, передання придбаних товариством часток іншим учасникам або третім особам, прийом до товариства правонаступників (спадкоємців) учасників.

Згідно з п.10.9 Статуту загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції директора товариства.

Відповідно до п.10.10 Статуту загальні збори учасників товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь учасники, що володіють у сукупності більш, ніж 60 відсотками голосів.

Згідно з п.13.1 Статуту зміни у статут вносяться за рішенням загальних зборів учасників товариства, якщо за них проголосували учасники, що володіють більш, як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Відповідно до п.13.2 Статуту зміни в установчих документах підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку, передбаченому чинним законодавством України. Зміни в установчих документах набирають сили з дня державної реєстрації.

27.05.2015р. ОСОБА_1 складено заяву, згідно з якою ОСОБА_1, користуючись правом, наданим статтею 147 Цивільного кодексу України, заявляє про відступлення своєї частки, як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд" і передачу (уступку) належної йому частки в статутному капіталі ТОВ "МК"Електромережбуд", що становить 100% статутного капіталу, на користь та в розмірі: ОСОБА_8 - 35%, ОСОБА_9 - 35%, ОСОБА_10 - 30%. Також у заяві вказано: про викладені зміни прошу винести відповідне рішення та внести зміни до Статуту; ніяких претензій та вимог майнового та немайнового характеру до товариства з обмеженою відповідальністю "МК "Електромонтажбуд", ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не маю та не буду мати в подальшому, ні за яких обставин, що можуть мати місце в даний час або в подальшому.

Справжність підпису ОСОБА_1 на заяві засвідчено приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області Крисюк Л.В.

Того ж дня, 27.05.2015р. було проведено загальні збори засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд", оформлені протоколом №1.

До порядку денного цих зборів було включено наступні питання:

1.Відступлення частки ОСОБА_1, як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю і передачу (уступку) належної частки в статутному капіталі Товариства, що становить 100% статутного капіталу на підставі нотаріально посвідченої заяви.

2.Внесення змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд" з приводу відступлення частки ОСОБА_1, як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю і передачу (уступку) належної частки в статутному капіталі Товариства, що становить 100% статутного капіталу на користь та в частині: ОСОБА_8 - 35%, ОСОБА_9 - 35%, ОСОБА_10 - 30%, та затвердження змін рішенням засновника ТОВ "МК "Електромонтажбуд".

3.Зобов'язати засновника ТОВ "МК "Електромонтажбуд" провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ "МК "Електромонтажбуд" згідно норм діючого законодавства на підставі рішення засновника ТОВ "МК "Електромонтажбуд".

На даних зборах були присутні: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

За результатами розгляду питань порядку денного вирішено: по першому питанню: за - 4, проти - 0, утримались - 0; по другому питанню: за - 4, проти - 0, утримались - 0; по третьому питанню: за - 4, проти - 0, утримались - 0.

Додатком до протоколу є нова редакція Статуту ТОВ "МК "Електромонтажбуд" на 14 арк. в трьох екз.

Протокол підписаний чотирма особами: ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Рішенням №1 від 27.05.2015р. про призначення керівника ТОВ "МК Електромонтажбуд" затверджено директором ТОВ "МК Електромонтажбуд" ОСОБА_10.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.06.2015р. проведено державну реєстрацію змін у складі учасників ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд".

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.

Згідно з ч.1 ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч.1 ст.140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Як вище встановлено господарським судом, станом на 27.05.2015р. єдиним засновником (учасником) ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" був позивач. Тобто, у розумінні ст.167 ГК України, саме позивач був власником корпоративних прав на 100% частки товариства.

Згідно з ч.1 ст.143 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут. Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

У п.9.1. Статуту ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд", в редакції станом на 27.05.2015р. встановлено, що учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам товариства, а за згодою решти учасників і третім особам.

Вказані положення Статуту товариства кореспондуються з вимогами ч.ч.1,2 ст.147 ЦК України, якою встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Більш того, у п.8.2 Статуту ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" встановлено, що вихід з товариства здійснюється шляхом передачі частки учасником іншим особам. В свою чергу, у п.8.1 Статуту встановлено, що вступ до товариства здійснюється шляхом придбання частки (її частини) учасника третьою особою (новим учасником).

Отже, виходячи з вищевикладених положень Статуту ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" господарський суд вважає, що відчуження частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_1 третім особам можливо лише за умови її придбання цими особами, оскільки внаслідок такого відчуження відбувається вихід ОСОБА_1 з товариства та одночасно вступ у це товариство третіх осіб (ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10).

Згідно зі ст.190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Отже, з правового аналізу положень ст.190 ЦК України корпоративні права слід вважати майном.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів . Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на вищевикладене, а також виходячи з того, що на підставі заяви ОСОБА_1 про відступлення частки у статутному капіталі товариства третім особам, останніми набуто право власності на корпоративні права у товаристві, господарський суд вважає, що підставою набуття такого права власності є саме правочин з придбання частки.

При цьому, про наявність правочину стверджує як позивач, з посиланням на домовленість між сторонами щодо купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, так і відповідачі-1,3,4, з посиланням при цьому на домовленість між сторонами щодо безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу XX. Перехідні положення Податкового кодексу України, в редакції станом на 27.05.2015р., якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Виходячи з розміру статутного капіталу товариства станом на 27.05.2015р., який становив 63000 грн., господарський суд вважає, що правочин щодо придбання частки вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з ч.3 ст.719 ЦК України договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, будь-яких доказів щодо укладання відповідних правочинів сторонами до суду не надано.

Щодо наявної у справі заяви позивача про відступлення своєї частки в статутному капіталі ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" відповідачам-2,3,4, підпис позивача на якій засвідчено приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області Крисюк Л.В., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.78 Закону України "Про нотаріат", які кореспондуються з положеннями п.п.6.1-6.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, в редакції чинній станом на 27.05.2015р., нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, начальник установи виконання покарань засвідчують справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчують факти, викладені у документі, а лише підтверджують, що підпис зроблено певною особою.

Тобто, нотаріально засвідчена заява позивача від 27.05.2015р. не може вважатись правочином, а відчуження майна у вигляді корпоративних прав лише у формі нотаріально посвідченої заяви за відсутності правочину законом не допускається.

Таким чином, відступлення частки позивача у статутному капіталі ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" на користь відповідачів-2,3,4, в порушення вимог законодавства, відбулось без укладання будь-якого правочину щодо переходу права на частку у статутному капіталі, що в свою чергу порушує корпоративні права позивача, та є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яке оформлене протоколом №1 від 27.05.2015р.

Щодо позовних вимог про скасування рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд", оформленого протоколом №1 від 27.05.2015р., господарський суд виходить з наступного.

Рішення загальних зборів учасників товариства є актом, оскільки це рішення зумовлює настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з положеннями ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України права та законні інтереси позивача можуть бути захищені у передбачений ними спосіб, а також іншими способами, передбаченими законом.

Позивачем не наведено положень законодавства, які б передбачали такий спосіб захисту порушеного права як одночасне визнання недійсним та скасування, зокрема, рішення загальних зборів товариства. За своєю правовою суттю такі вимоги як "визнання рішення недійсним" та "скасування рішення" є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю у часі дії такого акту .

Так, у разі визнання акту недійсним, у суду немає правових підстав його скасовувати, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив наслідків з дня його вчинення. Скасування ж акту означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд", оформлене протоколом №1 від 27.05.2015р.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Згідно з ч.3 ст.45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Як встановлено господарським судом позивачем пред'явлено позовну вимогу до ОСОБА_8 (відповідач-2), який набув статусу учасника ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів товариства, та ОСОБА_9 (відповідач-3), ОСОБА_10 (відповідач-4), та ОСОБА_11 (відповідач-5), які є учасниками ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" (відповідач-1) на даний час.

Між тим, відповідачем у спорах про визнання недійсним рішення загальних зборів та інших керівних органів юридичної особи виступає сама юридична особа, тобто ТОВ "Механізована колона "Електромережбуд" (відповідач-1).

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд" та про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи від 17.01.2018р. за вх.№1042/18 та заява відповідача про залучення документів до справи від 15.01.2018р. за вх.№763/18 залучені судом до справи, але в силу вимог ч.3 ст.80 ГПК України додані до них докази не прийняті судом до уваги, оскільки у суду відсутнє підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, або їх наявності у інших учасників справи.

На підставі ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд" задовольнити частково.

2.Визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд", оформлене протоколом №1 від 27.05.2015р.

3.У задоволенні позовних вимог про скасування рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд", оформленого протоколом №1 від 27.05.2015р., відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Механізована колона "Електромережбуд" (66381, Одеська обл., Подільський р-н, с. Соболівка, вул. Шевченка, буд. 108, код ЄДРПОУ 32976136) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1600 (одна тисяча шістсот) грн. судового збору.

5.У задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 19 січня 2018 р.

Суддя Г.Є. Смелянець