Ухвала

від 19.01.2018 по справі 910/23519/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"19" січня 2018 р. Справа№ 910/23519/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 на дію державного виконавця

у справі № 910/23519/15 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія 2007"

про стягнення 160 грн. 64 коп.

ВСТАНОВИВ:

03.09.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява від Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія 2007" про стягнення заборгованості за договором банківського рахунку № 3522 від 02.07.2009 у розмірі 160 грн 64 коп., в тому числі: 150 грн 00 коп. основної заборгованості та 10 грн 64 коп. пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2015 позов задоволено повністю, з Приватного підприємства "Олександрія 2007" на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" стягнуто заборгованість у розмірі 150 грн 00 коп. та пеню у розмірі 10 грн 64 коп., а також з Приватного підприємства "Олександрія 2007" в дохід Державного бюджету України стягнуто судовий збір у розмірі 1 827 грн 00 коп.

02.11.2015, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2015, видано накази.

23.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" надійшла скарга на дії державного виконавця, відповідно до якої скаржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Руденко Ю.О. про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.06.2017 та постановити ухвалу про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 № 910/23519/15 про стягнення з Приватного підприємства "Олександрія 2007" на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" боргу в сумі 160 грн 64 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 відмовлено Публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк" в задоволенні скарги на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 та прийняти нове рішення, яким скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" задовольнити у повному обсязі.

Одночасно апелянтом було подано заяву про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю фінансової можливості сплати судовий збір.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018 справу № 910/23519/15 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст. 2 Закону України "Про судовий збір").

За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Виходячи зі змісту п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 №01-061175/2011, єдиною підставою для відстрочення та звільнення судом від сплати судового збору є врахування ним майнового стану сторони.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. (Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 05.03.2014р. по справі №902/1266/13 та від 28.10.2014 по справі № 910/9244/13).

Приписами вказаної статті передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати є правом, а не обов'язком суду. Такий висновок випливає безпосередньо із змісту наведеної норми, яка, крім того, не містить чіткого переліку обставин майнового стану, який тягне за собою в якості наслідків відстрочення або розстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору. Тому, оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону. А відтак, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Втім, заявником не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.11.2017 у справі № 6/160-3450)

Відповідно до нової редакції ГПК України (чинного з 15.12.2017), вищевикладене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху і лише не усунення даного недоліку є підставою для її повернення.

Відповідно до вимог п. 4. ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Зокрема, пп.7 п.2 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" (в редакції Закону України 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів") зазначено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставки судового збору встановлюються у розмірі: 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 N 2246-VIII - прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня 2018 року - 1762 гривні.

Проте, як зазначалось раніше, жодних доказів сплати судового збору апелянт до суду апеляційної інстанції не надав, натомість надав лише заяву про звільнення від сплати судового збору, в задоволенні якої було відмовлено судом апеляційної інстанції.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати апелянту сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі у розмірі 1 762,00 грн. (сума судового збору яку необхідно сплатити за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.12.2017 року у справі № 910/23519/15).

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 року у справі № 910/23519/15.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2017 року у справі № 910/23519/15 - залишити без руху.

3. Роз'яснити Публічному акціонерному товариству "Європейський газовий банк", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 1 762,00 грн. шляхом подання відповідної заяви.

4. Попередити Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк", що у разі якщо не сплати судового збору та не подання до суду в зазначений строк, судом апеляційної інстанції буде таку апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська