Рішення

від 17.01.2018 по справі 805/4371/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 р.                                                             Справа№805/4371/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2017 року по листопад 2017 року в сумі 10 250,30 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 100 відсотків відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

В порушення зазначеної норми Закону відповідачем не внесена до Пенсійного фонду плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій таким особам, за період з жовтня по листопад 2017 року в сумі 10 250,30 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути на його користь заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій в зазначеній сумі.

Позивач явку свого представника до судового засідання не забезпечив. Разом з тим, через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до пункту 10 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (із врахуванням змін та доповнень, далі по тексту) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особам, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене належним чином.

За приписами частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

В порядку частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в письмовому провадженні.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

КП «Донецькміськводоканал» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 03361477), зареєстроване за юридичною адресою: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 19 Партз'їзду, 39/41.

Органами Пенсійного фонду призначені та виплачені пенсії на пільгових умовах особам, які працювали на КП «Донецькміськводоканал» та які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

УПФУ у м. Краматорську Донецької області направило на адресу КП «Донецькміськводоканал» розрахунки сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії.

На момент звернення до суду КП «Донецькміськводоканал» заборгованість по оплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на користь УПФУ у м. Краматорську Донецької області за період з жовтня по листопад 2017 року в сумі 10 250,30 грн. не відшкодувало.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, позивач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників єдиного внеску.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, працівникам відповідача правомірно призначені та виплачені пенсії відповідно до п. «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26.06.1997 року «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно пунктів 1 та 2.

Згідно абз. 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно абз. 3 п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлена ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Оскільки судом встановлено, що спір стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б - з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд вважає, що на відповідача у справі покладений обов'язок щодо покриття витрат на виплату та доставку пенсій таким особам.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» розроблена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663.

Згідно пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, відповідні розрахунки у встановлений Законом термін у добровільному порядку відповідачем не виконані.

Відповідно п.7 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно п.6.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники, про що зазначено в п. 6.3 вказаної Інструкції.

Відповідно до п.6.7 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, позивач у встановленому Законом порядку, обґрунтовано та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення несплачених сум, тому така позовна заява підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Оскільки судом встановлено, що позивач за період з жовтня року по листопад 2017 року поніс витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача у розмірі 10 250,30 грн., враховуючи, що обов'язок з відшкодування позивачу цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості у зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на наведене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат не підлягає вирішенню судом, оскільки відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (в редакції до 15.12.2017), позивач на момент звернення до суду з адміністративним позовом був звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 2, ст. 6-15, ст. 19, 20, ст. 72-77, ст. 90, ст. 139, ст. 205, ст., 241-246, ст. 250, ст. 293, ст. 295, ст. 297, ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» про стягнення заборгованості на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з жовтня по листопад 2017 року в сумі 10 250,30 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Донецькміськводоканал» (ЄДРПОУ 03361477, юридична адреса: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. 19 Партз'їзду, 39/41) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (ЄДРПОУ 23346787, юридична адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Поштова, б. 5) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з жовтня по листопад 2017 року в сумі 10 250,30 грн.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 17 січня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя                                                                                 Буряк І. В.