Рішення

від 18.01.2018 по справі 826/12664/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 січня 2018 року 08:00 № 826/12664/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів Чудак О.М., Шейко Т.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Агро Нова доДержавної фіскальної служби України про представники сторін:визнання нечинними рішення, зобов'язання вчинити певні дії, позивача: Демченко С.П., відповідача: Берегова А.О., ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Нова (далі - позивач, ТОВ Агро Нова ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС), в якому просить:

визнати нечинними рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації:

від 22.08.2017 № 113011/30525793 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.06.2017 № 3;

від 02.08.2017 № 33413/30525793 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.06.2017 № 4;

від 19.08.2017 № 102570/30525793 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.06.2017 № 5;

від 01.09.2017 № 133998/30525793 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.06.2017 № 7;

від 01.09.2017 № 133996/30525793 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.07.2017 № 3;

зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні: від 22.06.2017 № 3; від 23.06.2017 № 4; від 29.06.2017 № 5; від 30.06.2017 № 7 та від 14.07.2017 № 3;

зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем з порушенням норм Податкового кодексу України, у зв'язку з чим останні є нечинними, з огляду на що податкові накладні: від 22.06.2017 № 3; від 23.06.2017 № 4; від 29.06.2017 № 5; від 30.06.2017 № 7 та від 14.07.2017 № 3 підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник ДФС в своїх запереченнях посилається на те, що позивачем не подано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Під час розгляду справи в судовому засіданні 13.12.2017 суд, на підставі приписів ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції Закону України від 06.07.2005 № 2747-IV з наступними змінами, перейшов за згодою присутніх представників сторін до її розгляду в подальшому у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII (далі - КАС України), слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, справа розглядається з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, 22.02.2017 між Державним підприємством Мурафський кар'єр (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Нова (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 22-02-17 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати послуги по навантаженню вапнякової продукції на автотранспорт на території Замовника - Вінницька область, Шаргородський район, с. Мурафа, вул. Зарічна 1.

Згідно з п. 2.1 договору згідно умов цього договору Виконавець надає Замовнику послуги по навантаженню продукції, матеріалів, сировини тощо на автотранспорт та інші види машин задіяні в виробничому процесі.

Відповідно до 3.1 договору вартість наданих Виконавцем послуг згідно умов цього договору становить суму у розмірі 450,00 грн., в тому числі ПДВ, за 1 (одну) мотогодину роботи фронтального навантаження та 1500,00 грн., в тому числі ПДВ, за 1 (одну) мотогодину роботи грохоту.

Факт оплати наданих послуг, у тому числі ПДВ у розмірі 21666,67 грн. та у розмірі 13333,33 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи звітами по операціях позивача по рахунку № 26004060427982 за 22.06.2017 та за 29.06.2017.

За результатами виконання такої господарської операції, по даті першої події - надходження коштів на рахунок як попередньої оплати, позивачем складено і направлено до ДФС на реєстрацію податкові накладні від 22.06.2017 № 3 на загальну суму 130000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 21666,67 грн.; від 29.06.2017 № 5 на загальну сум 80000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 13333,33грн.;

При цьому, відповідно до квитанцій від 06.07.2017 (далі - Квитанції) по реєстрації вказаним податковим накладним виявлені помилки, а саме: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 09.90. .

В той же час, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України.

22.07.2017, на підтвердження здійснення вказаної господарської операції, позивачем направлено повідомлення № 1 та № 2, в яких останній зазначає, що 22.02.2017 між ТОВ Агро Нова та ДП Мурафський кар'єр укладено договір № 22-02-17 про надання послуг, за які останнім позивачу сплачено аванс за виконані роботи на суму 130000,00 грн. та на суму 80000,00 грн., у зв'язку з чим позивач зобов'язаний на користь ДП Мурафський кар'єр виписати та зареєструвати в ЄРПН зазначені податкові накладні. Разом із зазначеними повідомленнями позивачем направлено копії наступних документів, а саме: договір про надання послуг від 22.02.2017 № 22-02-17, банківську виписку за 22.06.2017 та банківську виписку за 29.06.2017.

Разом з тим, 19.08.2017 та 22.08.2017 відповідачем прийняті рішення № 102570/30525793 та рішення № 113011/30525793 про відмову у реєстрації податкових накладних від 22.06.2017 № 3 та від 29.06.2017 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, 06.05.2016 між Публічним акціонерним товариством Тернопільський кар'єр (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро Нова (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 06/05-16-2 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець за договором приймає на себе зобов'язання надати замовнику наступні послуги: навантаження гірничої маси в дробарку; подрібнення гірничої маси та грохочення гірничої маси технікою спеціального призначення на фракції 0-20, 20-50, 50-80, 80-120; навантаження готової продукції в самоскид; перевезення відсіву у відвал; перевезення готової продукції на рампу. Замовник зобов'язується своєчасно прийняти надані послуги та сплатити вартість наданих послуг.

Згідно з п. 1.3 договору Виконавець надає Замовнику послуги на об'єкті замовника за адресою: Максимівський цех ПАТ Тернопільський кар'єр (Тернопільська область, Збаразький район, село Максимівка, вул. Стара Максимівка, 29).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість послуг з навантаження гірничої маси в дробарку, подрібнення гірничої маси та грохочення гірничої маси технікою спеціального призначення, навантаження готової продукції в самоскид становить: за виробництво продукції фракції 20-50, 50-80, 80-120 -73,00 грн./т з ПДВ. Оплата здійснюється за фактично вироблену та перевезену продукцію на навантажувальну рампу Максимівського цеху.

Відповідно до п. 2.2 договору вартість перевезення готової продукції на залізничну рампу вантажного фронту Максиміського цеху становить 6,00 грн./т км., з ПДВ.

Згідно з п. 2.3 договору вартість перевезення відсіву у відвал - 6,00 грн./т км., з ПДВ.

Відповідно до п 2.7 договору Замовник здійснює на користь Виконавця авансовий платіж у розмірі 200000,00 грн., в тому числі ПДВ шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця відповідно до реквізитів визначених у цьому Договору в термін не більше 5 (п'яти) банківських днів з моменту набрання чинності цим договором.

Згідно з п. 2.11 договору вартість робіт (послуг) підлягає зміні у випадку зміни курсу долара США до української гривні на 7% і більше від базового курсу гривні за один долар США, що визначається як середній комерційний курс ПАТ КБ Приватбанк на день підписання цього договору та/або зміні ринкової вартості дизельного палива на 7% і більше від базової ціни оптового проваджу 14,50 грн. за літр. В разі збільшення середнього комерційного курсу долара США в ПАТ КБ Приватбанк до української гривні та/або збільшення ринкової вартості дизельного палива вартість робіт (послуг) змінюється на 2% у бік збільшення за кожні 7% збільшення курсу долара США до української гривні та/або збільшення ринкової вартості дизельного палива. В разі зменшення курсу середнього комерційного курсу долара США в ПАТ КБ Приватбанк та/або зменшення ринкової вартості дизельного палива вартість робіт (послуг) змінюється на 2% у бік зменшення за кожні 7% зменшення курсу долара США до української гривні та/або зменшення ринкової вартості дизельного палива. В такому випадку ціна змінюється автоматично та не потребує внесення відповідних змін до цього договору стосовно вартості робіт (послуг) за цим договором.

Відповідно до п. 6.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2016.

Згідно з п. 6.3 договору всі зміни та доповнення до договору укладаються у письмовій формі, у вигляді додаткових угод або додатків.

Також до зазначеного договору, між ПАТ Тернопільський кар'єр (Замовник) та ТОВ Агро Нова (Виконавець) укладено ряд додаткових угод, копії яких наявні в матеріалах справи.

За результатами виконання такої господарської операції між ПАТ Тернопільський кар'єр (Замовник) та ТОВ Агро Нова (Виконавець) укладено акти від 23.06.2017 № 57 та від 14.07.2017 № 58 здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору від 06.05.2016 № 06/05-16-2 та по даті першої події - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, позивачем складено і направлено до ДФС на реєстрацію податкові накладні від 23.06.2017 № 4 на загальну суму 115394,38 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 19232,40 грн. та від 14.07.2017 № 3 на загальну суму 511190,12 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 85198,12 грн.

При цьому, відповідно до квитанцій від 06.07.2017 та від 14.07.2017 (далі - Квитанції) по реєстрації вказаним податковим накладним виявлені помилки, а саме: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 09.90 та 09.90.19-00.00 .

В той же час, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. в п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України.

22.07.2017 на підтвердження здійснення вказаної господарської операції по податковій накладній від 23.06.2017 № 4, позивачем направлено повідомлення № 4, в якому останній зазначає, що 06.03.2016 між ТОВ Агро Нова та ПАТ Тернопільський кар'єр підписаний договір № 06/05-16-2 про надання послуг. 23.06.2017 відповідно до даного договору підписано акт № 57 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 115394,38 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 19232,40 грн. Оскільки станом на 23.06.2017 передоплата за виконання роботи відсутня, та відповідно до чинної редакції ПК України ТОВ Агро Нова зобов'язане виписати та зареєструвати в ЄРПН податкову накладу від 23.06.2017 на суму 115394,38 грн. на користь ПАТ Тернопільський кар'єр . Разом із зазначеними повідомленнями позивачем направлено копії наступних документів, а саме: договір про надання послуг від 06.05.2016 № 06/05-16-2, акт здачі-прийняття робіт від 23.06.2017 № 57.

Крім того, 28.08.2017, на підтвердження здійснення вказаної господарської операції по податковій накладній від 14.07.2017 № 3, позивачем направлено повідомлення № 5, в якому зазначено, що 06.03.2016 між ТОВ Агро Нова та ПАТ Тернопільський кар'єр підписаний договір № 06/05-16-2 про надання послуг дробарно-сортувального комплексу. Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-2010 дані послуги відносяться до послуг із кодом 09.90.19-00.00. Відповідно до даного договору, 14.07.2017 підписано акт № 58 надання послуг дробарно-сортувального комплексу (послуги по процесу виробництва продукції фракцій 0-5, 5-25, 20-50, 50-80, послуги по перегрохоченню неякісної продукції та послуги гусеничного екскаватора) на загальну суму 511190,12 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 85198,35 грн. Станом на 14.07.2017 передоплата за виконання роботи відсутня. Тому, керуючись чинною редакцією ПК України ТОВ Агро Нова зобов'язано на користь ПАТ Тернопільський кар'єр виписати податкову накладну на загальну суму 511190,12 грн. та зареєструвати її в ЄРПН. Разом із зазначеними повідомленнями позивачем направлено копії наступних документів, а саме: договір про надання послуг від 06.05.2016 № 06/05-16-2, акт здачі-прийняття робіт від 14.07.2017 № 57, оборотно-сальдову відомість по рахунку: 361 контрагента ПАТ Тернопільський кар'єр за період 14.07.2017.

Разом з тим, 02.08.2017 та 01.09.2017 відповідачем прийняті рішення № 33413/30525793 та рішення № 133996/30525793 про відмову у реєстрації податкових накладних від 23.06.2017 № 4 та від 14.07.2017 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, як видно з матеріалів справи, ТОВ Агро Нова придбав у ПП СД Транснаб радіатор та екскаваторну рукоять у розмірі 212487,00 грн., які в подальшому поставлені позивачем на адресу ТОВ Каменяр на загальну суму 325000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 54166,67 грн., що підтверджується рахунком-фактури від 30.06.2017 № 30-06/1 та видатковою накладною від 30.06.2017 № 3006/1.

За результатами виконання такої господарської операції, по даті першої події - відвантаження товару, 19.07.2017 позивачем складено і направлено до ДФС на реєстрацію податкову накладну від 30.06.2017 № 7 на загальну суму 325000,00 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 54166,67 грн.

При цьому, відповідно до квитанції № 1 від 19.07.2017 (далі - Квитанція № 1) виявлені помилки, а саме: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 8431.8708. .

В той же час, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

28.08.2017, на підтвердження здійснення вказаної господарської операції, позивачем направлено повідомлення № 6 з відповідними поясненнями, в яких останній зазначає, що 30.06.2017 ТОВ Каменяр придбало у ТОВ Агро Нова запасні частини (радіатор та екскаваторна рукоять) на загальну суму 325000,00 грн. у тому числі ПДВ у розмірі 54166,67 грн., у зв'язку з чим останній зобов'язаний виписати та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на загальну суму 325000,00 грн. Крім того, позивач у даному повідомленні зазначив, що при реєстрації податкової накладної за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 8431,8708. Так останній вказав, що в результаті того, що ПП СД Трансснаб , у якого позивач придбав вказані запчастини, при реєстрації податкових накладних вказало невірно коди УКТ ЗЕД, у зв'язку з чим, для виправлення даної помилки 25.07.2017 ПП СД Трансснаб зареєструвало розрахунки до податкових накладних на придбання даних товарів. Разом із вказаним повідомленням позивачем надано наступні документи: рахунок-фактуру від 30.06.2017 № 30-06/1, видаткову накладну від 30.06.2017 № 3006/1, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до додаткової накладної від 07.06.2017 № 37 та до податкової накладної від 07.06.2017 № 38.

01.09.2017 відповідачем прийнято рішення № 133998/30525793 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.06.2017 № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень від 22.08.2017 № 113011/30525793; від 02.08.2017 № 33413/30525793; від 19.08.2017 № 102570/30525793; від 01.09.2017 № 133998/30525793 та від 01.09.2017 № 133996/30525793 на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. (п. 74.3 ст. 74 ПК України).

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту квитанцій по податковим накладним від 22.06.2017 № 3; від 23.06.2017 № 4; від 29.06.2017 № 5; від 30.06.2017 № 7 та від 14.07.2017 № 3 видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 (далі - Критерії № 567).

Крім того, в даних квитанціях зазначено - виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД .

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено норми пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у вказаних квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв № 567.

Натомість, пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. Щодо критерію зазначених в квитанціях ( виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД ), слід зазначити, що даний критерій не відповідає жодному критерію визначеному в п. 6 Критеріїв № 567.

Слід також зазначити, що п. 6 Критеріїв № 567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв № 567.

Суд також зауважує, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 754/30622 (далі - Вичерпний перелік документів № 567).

Так, відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів № 567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу змісту наведених норм видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту квитанцій видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, фіскальним органом у квитанціях, в порушення вимог пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (п. 6 Критеріїв № 567 містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Вичерпним переліком документів № 567 (п. 1 Вичерпного переліку документів № 567 містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Таким чином, враховуючи позицію фіскального органу щодо необхідності надання платником податків переліку документів, йому необхідно чітко зазначати, яких саме документів бракує для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

У відповідності до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

У порядку визначеному пп. 201.16.2 п. 201.6 ст. 201 ПК України, позивачем направлено відповідачу копії документів та пояснення до зазначеної господарської операції та податкової накладної.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення від 22.08.2017 № 113011/30525793; від 02.08.2017 № 33413/30525793; від 19.08.2017 № 102570/30525793; від 01.09.2017 № 133998/30525793 та від 01.09.2017 № 133996/30525793 не містять конкретної інформації стосовно причин та підстав прийняття такого рішення, а лише містять загальні фрази про те, що причиною їх прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, в рішеннях не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

У судовому засіданні представник відповідача вказав, що оскаржувані рішення прийняті у зв'язку з наданням платником податків копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної, проте не надав пояснень суду чому надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації (далі - Постанова № 190) установлено, комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Поряд з цим, підставами, відповідно до п. 2 Постанови № 190, для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, рішення комісії ДФС повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .

Проте, оскаржувані рішення не містять чіткого визначення підстав для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Відтак, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованим та безпідставним, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких відмовлено.

Господарські операції, за результатами якої сформовані податкові накладні від 22.06.2017 № 3; від 23.06.2017 № 4; від 29.06.2017 № 5; від 30.06.2017 № 7 та від 14.07.2017 № 3, мають, за висновком суду, реальний характер.

Позивач при декларуванні зобов'язань з ПДВ по господарським операціям з ДП Мурафський кар'єр щодо надання послуг грохочення вапняку 06.07.2017 надав засобами електронного зв'язку фіскальному органу податкову накладну від 22.06.2017, реєстраційний номер 3. У податковій накладній, у розділі А, пункт І, позивачем відображено обсяг операції у сумі 130000,00 грн., з них податок на додану вартість на суму 21666,67 грн. На підтвердження чого, платником податків надано також документи на підтвердження надання послуг, а саме: договір про надання послуг від 22.02.2017 № 22-02-17, банківську виписку за 22.06.2017, що підтверджує оплату за надання таких послуг.

При декларуванні зобов'язань з ПДВ по господарським операціям з ДП Мурафський кар'єр щодо надання послуг грохочення вапняку 06.07.2017 позивач надав засобами електронного зв'язку фіскальному органу податкову накладну від 29.06.2017, реєстраційний номер 5. У податковій накладній, у розділі А, пункт І, позивачем відображено обсяг операції у сумі 80000,00 грн., з них податок на додану вартість на суму 13333,33 грн. На підтвердження чого, платником податків надано також документи, а саме: договір про надання послуг від 22.02.2017 № 22-02-17, банківську виписку за 29.06.2017, що підтверджує оплату за надання таких послуг.

При декларуванні зобов'язань з ПДВ по господарським операціям з ПАТ Тернопільський кар'єр щодо надання послуг дробарно-сортувального комплексу 06.07.2017 позивач надав засобами електронного зв'язку фіскальному органу податкову накладну від 23.06.2017, реєстраційний номер 4. У податковій накладній, у розділі А, пункт І, позивачем відображено обсяг операції у сумі 115394,38 грн., з них податок на додану вартість на суму 19232,40 грн. На підтвердження чого, платником податків надано також документи, а саме: договір про надання послуг від 06.05.2016 № 06/05-16-2, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2017 № 57, яким підтверджується проведення робіт.

При декларуванні зобов'язань з ПДВ по господарським операціям з ПАТ Тернопільський кар'єр щодо надання послуг дробарно-сортувального комплексу позивач надав фіскальному органу податкову накладну засобами електронного зв'язку 14.07.2017, реєстраційний номер 3. У податковій накладній, у розділі А, пункт І, позивачем відображено обсяг операції у сумі 511190,12 грн. з них податок на додану вартість на суму 85198,35 грн. На підтвердження чого, платником податків надано також документи, а саме: договір про надання послуг від 06.05.2016 № 06/05-16-2, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.07.2017 № 58, яким підтверджується проведення робіт, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 контрагента.

При декларуванні зобов'язань з ПДВ по господарській операції продажу товару радіатор та рукоять екскаваторна позивач надав фіскальному органу податкову накладну засобами електронного зв'язку 30.06.2017, реєстраційний номер 7. У податковій накладній, у розділі А, пункт І, позивачем відображено обсяг операції у сумі 325000,00 грн. з податковим агентом ТОВ Каменяр , з них податок на додану вартість на суму 54166,67 грн. На підтвердження чого, платником податків надано також документи, а саме: рахунок-фактуру від 30.06.2017 № 30-06/1, видаткову накладну від 30.06.2017 № 3006/1, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до додаткової накладної віл 07.06.2017 № 37 та до податкової накладної від 07.06.2017 № 38.

В момент здійснення господарської операції позивач та його контрагенти - ДП Мурафський кар'єр та ПАТ Тернопільський кар'єр були зареєстровані платниками податку на додану вартість, про що свідчать дані офіційного веб-сайту ДФС.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ДП Мурафський кар'єр та ПАТ Тернопільський кар'єр , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 22.06.2017 № 3; від 23.06.2017 № 4; від 29.06.2017 № 5; від 30.06.2017 № 7 та від 14.07.2017 № 3.

Варто також відмітити, що оскаржувані рішення Комісії ДФС є, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальними актами.

При цьому, такі акти, видані суб'єктом владних повноважень, прийняті з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містять загальнообов'язкових правил поведінки та стосуються прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржувані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжують їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до змісту ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 названої статті КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Крім того, суд звертає увагу на положення пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПК України, відповідно до якого податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами ПК України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22.06.2017 № 3; від 23.06.2017 № 4; від 29.06.2017 № 5; від 30.06.2017 № 7 та від 14.07.2017 № 3, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

З огляду на викладене, а також з метою повного та належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 22.08.2017 № 113011/30525793; від 02.08.2017 № 33413/30525793; від 19.08.2017 № 102570/30525793; від 01.09.2017 № 133998/30525793 та від 01.09.2017 № 133996/30525793, зобов'язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22.06.2017 № 3; від 23.06.2017 № 4; від 29.06.2017 № 5; від 30.06.2017 № 7 та від 14.07.2017 № 3.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі - ДФС.

Стосовно подачі звіту про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми видно, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, тобто дискреційними (виключними) повноваженнями.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Нова (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, код ЄДРПОУ: 30525793) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 22.08.2017 № 113011/30525793; від 02.08.2017 № 33413/30525793; від 19.08.2017 № 102570/30525793; від 01.09.2017 № 133998/30525793 та від 01.09.2017 № 133996/30525793.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 22.06.2017 № 3; від 23.06.2017 № 4; від 29.06.2017 № 5; від 30.06.2017 № 7 та від 14.07.2017 № 3.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Нова за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ: 39292197) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.).

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Судді О.М. Чудак

Т.І. Шейко