Рішення

від 18.01.2018 по справі 826/14938/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 січня 2018 року № 826/14938/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в адміністративній справі

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2 прозастосування заходів реагування В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2, у якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень лікувального корпусу Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2 (код ЄДРПОУ 05496833) за адресою: вулиця Верхня, 4, в Печерському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення;

- відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 КАС України звернути постанову до негайного виконання;

- виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень пожежної безпеки приміщень Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2 (в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень лікувального корпусу Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2) покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення позапланової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщення до повного усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року позовну заяву залишено без розгляду та надано строк для усунення недоліків.

Позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали від 23 листопада 2017 року шляхом надання до суду доказів сплати (доплати) судового збору в порядку та розмірі визначених чинним законодавством України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2017 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та встановлено відповідачу десятиденний строк з дня одержання ухвали для подання заяви про визнання позову або заперечень проти позову та всі доказів на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

Отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

До суду не надходило заперечень проти позову та інших доказів на їх підтвердження від відповідача.

Відповідно до частини четвертої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент відкриття провадження у даній справі), справа розглядалась в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У новій редакції відсутня аналогічна норма, що дозволяє розглядати справу в порядку скороченого провадження. Главою 10 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 передбачено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Зокрема, частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, суд продовжує розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до внесених змін до Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Розпорядження Кабінету міністрів України від 20.09.2017 № 643-р Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки , наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 22 вересня 2017 року №509 Про проведення позапланових перевірок стану техногенної і пожежної безпеки Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві видано наказ від 29 вересня 2017 року №337, провідному інспектору відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Печерського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві капітану служби цивільного захисту ОСОБА_1, доручено в період 06 листопада 2017 року - 17 листопада 2017 року провести позапланову перевірку приміщень та території Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2 (код ЄДРПОУ 05496833), розташованого за адресою: вул.. Верхня, 4 у Печерському районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу №337, видано посвідчення від 06 листопада 2017 року №20/244 на проведення провідним інспектором позапланової перевірки за адресою: вулиця Верхня, 4 у Печерському районі м. Києва.

Перед початком здійснення перевірки державним інспектором надано/пред'явлено виконуючому обов'язки головного лікаря Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2 - ОСОБА_2, посвідчення на проведення перевірки №20/244 про що свідчить підпис останньої в посвідченні та службове посвідчення, яке засвідчує особу перевіряючого.

Присутніми під час здійснення перевірки був завідуючий господарством Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2 - ОСОБА_3, який відповідно до наказу від 21 лютого 2017 року №27 Про призначення відповідальних осіб за пожежну безпеку є відповідальною особою за протипожежну безпеку психо-неврологічного диспансеру №2 (копія наказу від 21 лютого 2017 року №27 долучається в додатках).

Під час здійснення перевірки, встановлено, що Київський міський психо-неврологічний диспансер №2 експлуатує приміщення з порушенням правил та норм пожежної і технічної безпеки, які створюють загрозу життя та здоров'ю людей, а саме:

пункту 3.6 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);

пункту 1.1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - не надано підтверджуючі документи щодо проведення розрахунків допустимого струмового навантаження електричних мереж;

пункту 1.6 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщенні коридору лівого крила не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

пункту 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - не надано акти прихованого прокладання проводів та кабелів в будівлі денного стаціонару;

додаток А1 пункту 1.2 та пункту 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення в повному обсязі не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт цілодобового пожежного спостереження;

таблиця Б1 додатку Б пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення будівлі не обладнано системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуації людей;

додаток Ж пункту 1.1 та пункту 6.3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - існуюча система пожежної сигналізації знаходиться в не робочому стані;

додаток Ж пункту 1.4 та пункту 2.4 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - не заключено договір з організацією, що має ліцензію для обслуговування пожежної сигналізації;

пункту 2.5 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - дерев'яні конструкції горища не оброблені вогнезахисними засобами зі складанням акта виконаних робіт з підписом представника від державної служби з надзвичайних ситуацій;

пунктів 2.30 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - на сходовій клітині допускається влаштування приладів опалення на висоті менше 2,2 м.;

пункту 2.17 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - допускається облицювання підлоги на шляхах евакуації горючими матеріалами, з невизначеним показниками пожежної небезпеки: горючість, займистістю, димоутворенням, токсичністю;

пункту 2.3 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - двері електрощитової не виконанні протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатами відповідності;

пункту 3.11 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - пожежні щити не укомплектовані згідно норм належності;

пункту 2.37 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - допускається улаштування приміщення у сходовій клітині на першому поверсі;

пункту 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - в приміщенні бойлерної допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками.

На підставі пункту 22 статті 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжних засобів документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт позапланової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 13 листопада 2017 року №273.

Відповідно до статті 10 Закону України Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Примірник Акту від 13 листопада 2017 року №273 отримав особисто виконуючий обов'язки головного лікаря психо-неврологічного диспансеру №2 ОСОБА_6, підпис отримання відображено в Акті №273.

Позивач, звертає увагу суду на те що, Акт від 13 листопада 2017 року №273 підписаний без пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеної перевірки до складеного акта перевірки, що відображено підписом виконуючого обов'язки головного лікаря психо-неврологічного диспансеру №2 ОСОБА_6

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч.2 ст.64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч.3 ст.64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 №20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).

У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України).

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені в акті порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають в Київському міському психо-неврологічному диспансері №2, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, зокрема:

- допускається облицювання підлоги на шляхах евакуації горючими матеріалами, з невизначеним показниками пожежної небезпеки: горючість, займистістю, димоутворенням, токсичністю (пункту 2.17 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні) - під час пожежі можливе виділення токсичних речовин та перешкоджання шляхом евакуації людей при пожежі;

- з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщенні коридору лівого крила не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункту 1.6 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні) - місця з'єднання жил, проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів, що може призвести до виникнення та розповсюдження пожежі;

- приміщення в повному обсязі не обладнані автоматичною системою пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт цілодобового пожежного спостереження (додаток А1 пункту 1.2 та пункту 1.4 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні) - ускладнює виявлення можливої пожежі;

- на сходовій клітині допускається влаштування приладів опалення на висоті менше 2,2 м. (пунктів 2.30 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні) - під час пожежу можливе перешкоджання шляхом евакуації людей при пожежі;

- приміщення будівлі не обладнано системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуації людей (таблиця Б1 додатку Б пункту 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні) - не забезпечено запобігання впливу на людей небезпечних чинників пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї;

- двері електрощитової не виконанні протипожежними 2-го типу х класом вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатами відповідності (пункту 2.3 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні) - відсутність дверей між сходовими клітками сприяє швидкому розповсюдженню/перекиданню вогню.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки приміщення лікувального корпусу Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (дітей), що є неприпустимим.

При цьому, зазначені порушення, що зафіксовані в акті перевірки від 13 листопада 2017 року №273, на час прийняття рішення у справі, відповідачем ніяким чином не спростовані, не надано належних доказів усунення вказаних порушень у повному обсязі.

У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст 70 КЦЗ).

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки на час розгляду справи ніяким чином відповідачем не спростовані та не надано належних доказів щодо усунення виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що порушення, виявлені під час позапланової перевірки лікувального корпусу Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2 створюють загрозу життю та здоров'ю людей, і на даний час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень лікувального корпусу Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2 (код ЄДРПОУ 05496833) за адресою: вулиця Верхня, 4, в Печерському районі міста Києва до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, шляхом опечатування (опломбування) та відімкнення від джерел живлення до повного усунення порушень.

3. Рішення звернути до негайного виконання.

4. Виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

5. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень пожежної безпеки приміщень Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2 (в тому числі право відтермінування зупинення роботи приміщень лікувального корпусу Київського міського психо-неврологічного диспансеру №2) покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко