Рішення

від 27.12.2017 по справі 814/1508/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2017 р. № 814/1508/17 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, під. 2, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоодеський райбуд", вул. Малиновського, 51, м. Нова Одеса, Новоодеський район, Миколаївська область, 56600

про:стягнення заборгованості в сумі 8847,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Новоодеський райбуд (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача на користь фонду адміністративно-господарські санкції в розмірі 8847,82 грн., з яких : адміністративно-господарські санкції у сумі 8513,64 грн., пеня за порушення термінів сплати санкцій в сумі 334,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протягом 2016 року відповідач не працевлаштував інвалідів відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим до нього застосована адміністративно-господарська санкція, а в результаті її несвоєчасної сплати нарахована пеня.

Позивач у судове не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову суду не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому повістки суду.

З врахуванням положень частин 1, 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

Протягом 2016 року відповідач ОСОБА_1 форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» не подавав, що підтверджується листом Новоодеського районного центру зайнятості від 14.07.2017 року № 01-704/03.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, установленого статтею 19 цього Закону, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку «Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року №316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється в розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у вказаній кількості вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частини перша і п'ята статті 19 Закону).

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, зобов'язані щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в залежності від кількості робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, і не зайнятих ними. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В силу статті 217 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції є видом господарсько-правової відповідальності, що застосовується до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною першою статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Позивачем звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН до центру зайнятості не подавались, у звітності форми № 10-ПІ «ОСОБА_1 про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2016 рік, поданому Фонду соціального захисту інвалідів, при середньообліковій кількості штатних працівників у кількості 10 осіб, зазначено, що кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа.

Відповідно до поданого відповідачем ОСОБА_1 форми № 10-ПІ та керуючись розрахунком заборгованості, що міститься в матеріалах справи, загальна сума заборгованості відповідача по складає 8847,82 грн., з яких розмір адміністративно-господарських санкцій складає 8513,64 грн. та пені в сумі 334,18 грн.

Вказане свідчить про порушення відповідачем п. 4 ч. 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» , відповідно до якої роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії), та порушення відповідачем ч. 3 статті 18 Закону України 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", якою встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, установленого статтею 19 цього Закону, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Положення Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012р. №5067-VI, який набрав чинності з 01.01.2013р., та Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013р. №316, не звільняють відповідача від сумлінного виконання обов'язку, встановленого частиною третьою статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", щодо надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, виділення і створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць, і звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Інформація повинна надаватись своєчасно та в повному обсязі.

Таким чином, відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування державної служби зайнятості в повному обсязі про наявність вакансій для організації працевлаштування інвалідів, а тому позивачем законно застосовані адміністративно-господарські санкції.

Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення заборгованості чи оскарження рішення, до суду не надав.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новоодеський райбуд (вул. Маліновського, 51, м. Нова Одеса, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 36514347) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 8847,82 грн. (вісім тисяч вісімсот сорок сім гривень 82 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя І. А. Устинов