Ухвала

від 18.01.2018 по справі 642/2109/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

18.01.2018

Справа № 642/2109/17

Провадження № 1-кс/642/85/18

Ленінський районний суд м. Харкова

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2018 року

Суд в складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2018 р. до Ленінського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_3 з проханням скасувати арешт вилученого майна за адресою АДРЕСА_1 , накладений згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 10.05.2017 р., у кримінальному провадженні №12017220510000992 від 10.04.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 у клопотанні зазначив про те, що на початку квітня 2017 року він на Центральному Ринку міста Харкова, який розташований в Холодногірському районі міста Харкова, придбав партію засобів для захисту рослин з метою подальшого використання у фермерському господарстві його знайомих, яким він допомагав так як офіційної роботи у 2017 році не мав. Щодо детального переліку на даний час не пам`ятає у зв`язку з тим що минуло багато часу, проте хоче зазначити що вказана продукція була розфасована по ампулах та пакетах. Документи щодо придбання йому на ОСОБА_4 ніхто не надавав, проте можливо його може впізнати продавець у якого він здійснив придбання продукції.

В подальшому, у зв`язку з тим, що у нього відсутнє місце у виді складів для зберігання придбаної ним продукції він звернувся до ОСОБА_5 , який проживає по АДРЕСА_2 , будинок не пам`ятає, проте візуально може вказати. ОСОБА_6 запропонував йому скористатись його складськими приміщеннями які він орендує за адресою: АДРЕСА_1 , за грошову винагороду 500 гривень на місяць. Так як ціна влаштовувала він погодився на пропозицію ОСОБА_5 . Щодо знайомства з самим ОСОБА_7 , то він не пам`ятає при яких обставинах познайомився з ним, проте знає що він надає послуги по здачі в оренду складських приміщень.

Після того як на ОСОБА_4 була завантажена машина з придбаною ним продукцією, вони з водієм заїхали до нього додому де він також хотів забрати 2 компресора та двигун з редукторами які перебували у нього на території домоволодіння. Після того як вони загрузили вказані деталі, відправились за адресою розташування складу ОСОБА_5 . Після розвантаження автомобілю, він розрахувався з водієм та домовився з ОСОБА_7 про оплату за оренду складу в кінці місяця. Він також запитував, чи можливо йому надати документ який підтверджує оренду, на що йому було повідомлено, щоб він не переживав та з майном все буде гаразд та в любий час ОСОБА_6 перебуває на зв`язку.

Після травневих свят, а саме після 10 травня 2017 року, йому було необхідно забрати частину продукції яка перебувала на складі у ОСОБА_5 . Для цього він зателефонував йому, проте його телефон НОМЕР_1 не відповідав. Він вирішив приїхати за адресою де розташований склад ОСОБА_5 . По приїзду за адресою: АДРЕСА_1 він зателефонував в домофон та запитав чи може зв`язатись з ОСОБА_7 , на що йому було повідомлено, що такого не знають, він сказав що в нього тут зберігається продукція, на що також було повідомлено що їм нічого не відомо. До правоохоронних органів він не звертався, тому що вважав що зможе власними силами знайти ОСОБА_5 та забрати в нього продукцію.

В січні 2018 року він перебував на Центральному Ринку міста Харкова та зустрів там ОСОБА_5 . При бесіді з ним, він йому повідомив, що в нього провели обшук і його майно та продукцію яка перебувала за адресою АДРЕСА_1 було вилучено працівниками поліції.

17.1.2018 р. він звернувся до СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області з клопотанням про повернення майна.

17.01.2018 р. слідчим було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання з якого йому стало відомо, що в провадженні старшого слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220510000992 від 10.04.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 10.05.2017 на його майно вилучене за адресою: АДРЕСА_1 накладено арешт.

Вказані товари були придбані ним на законних підставах та жодного стосунку до кримінального провадження вони не мають та були вилучені незаконно, на даний час жодних дій у відношення до вилученого мана не проводиться, а тому арешт підлягає скасуванню.

Слідчий СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 , за викликом у судове засідання не з`явилася, заявник ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання в його відсутності, а тому суд, керуючись ч.1 ст. 172 КПК України, вважає можливим розглянути клопотання за їх відсутності.

Дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

10 травня 2017 р. до Ленінського районного суду м. Харкова звернувся начальник відділення СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 з клопотанням про арешт майна, вилученого під час проведення слідчих дій, зокрема за адресою : м. Харків, проспект Любові Малої, 93, посилаючись на те, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.3 КК України, про що свідчать матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12017220510000992 від 10.04.2017.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на вилучене майно під час проведення огляду, зокрема за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3

17 січня 2018 р. до суду звернувся гр. ОСОБА_3 з клопотанням, в якому просить скасувати арешт вилученого майна за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що воно було придбано ним на законних підставах та жодного стосунку до кримінального провадження не має.

Відповідно дост. 16 КПК Україниодним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.1ст.170 КПКарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 10 травня 2017 року клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на вилучене майно

Отже, правовою підставою для накладення арешту зазначений п.1 ч.2ст.170 КПК, тобто з метою забезпечення збереження речового доказу.

Відповідно до ч.3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК Українипередбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, ч.11ст.170 КПКпередбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідност.173 КПКпри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зазначені положення закону кореспондуються з положеннямистатті 100 КПК, відповідно до якої речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю (ч.1ст.100 КПК), а відповідно до п.1 ч.6ст.100 КПКречові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.

Отже на теперішній час вилучення майна ОСОБА_3 , який є власником майна, належному йому майна та позбавлення його права користування та розпорядження своєю власністю не є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження в контексті положень розумності, співрозмірності та виправданості.

Відповідно дост. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 3 червня 2016року №5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» передбачено, що особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку передбаченому ст.174 КПК Українидо суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Виходячи з викладених обставин, суд вважає, що арешт підлягає скасуванню, оскільки відпала потреба в застосуванні арешту вилученого майна , що належить гр. ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173, 174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно - задовольнити.

Скасувати арешт вилученого майна, за адресою: АДРЕСА_1 накладений згідно ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 10.05.2017 р., яке належить ОСОБА_3 .

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1