Ухвала

від 18.01.2018 по справі 614/1315/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №614/1315/14-к Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11сс/790/7/18 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2018 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного - ОСОБА_9 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 01 грудня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 01 грудня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 28 січня 2018 року.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 01 грудня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Автор апеляційної скарги посилається на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.197-1 КК України; наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Вказує, що слідчим суддею не дотримано вимог ст.178 КПК України та не враховано вагомість доказів про вчинення підозрюваним злочинів, репутацію підозрюваного, який скоїв особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 12 років, проживає на території наближеної до зони АТО, має можливість безперешкодно виїхати до окупованих районів Донецької та Луганської областей, а звідти взагалі покинути територію України.

Вислухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримку апеляційної скарги, думку підозрюваного та його захисників, які вважали за необхідне ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, Борівським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220230000106 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.197-1 КК України (а.с.6, 7).

29 листопада 2017 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_9

30 листопада 2017 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.197-1 КК України (а.с.17-22).

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.197-1 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_9 більш м`яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов*язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обираючи ОСОБА_9 запобіжний захід домашній арешт, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.197-1 КК України. До того ж, судова колегія вважає, що з огляду на фактичні обставини інкримінованих правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує у випадку визнання підозрюваного винним існують ризики передбачені п.п. 1, 3ч.1 ст.177 КПК України. Разом з тим, апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, щослідчий в клопотанніта разом з прокурором в судовому засіданні не довели, що саме такий запобіжний захід підлягає застосуванню до підозрюваного.

Слідчим суддею вивчалась особа підозрюваного та враховано, що останній хоча підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, але раніше не судимий, інвалід 3 групи, благодійник, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, позитивні характеристики.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка вцілому відповідає вимогам ст.196 КПК України.

Разом з тим, оскільки встановлено доведеним існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України колегія суддів вбачає необхідність покладення на підозрюваного ОСОБА_9 додаткових обов`язків, що випливає із наведеного обґрунтування клопотання та апеляційної скарги, а саме, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого, прокурора, суду або слідчого судді із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із м.Костянтинівка Донецької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 01 грудня 2017 року скасувати в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, з постановленням в цій частині нової ухвали апеляційним судом, відповідно до п.2 ч.3 ст.407 КПК України.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Борівського відділу Ізюмської місцевої прокуратури ОСОБА_10 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 01.12.2017 року про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Борівського ВП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту скасувати в частині покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою окрім обов`язку, передбаченого п.9 додатково покласти обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді