Постанова

від 19.01.2018 по справі 820/3620/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2018 Київ К/9901/4228/17 820/3620/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року (суддя Полях Н.А.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (судді: Бершов Г.Є., Ральченко І.М., Катунова В.В.) у справі №820/3620/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Трейд Плюс до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про скасування податкових повідомлень - рішень,

у с т а н о в и в :

03.07.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Полімер-Трейд Плюс (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (податковий орган, перший відповідач у справ), Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (податковий орган, другий відповідач у справі) про скасування в повному обсязі податкових повідомлень - рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000011411 від 06.06.2016 року, №0000061402 від 11.03.2016 року, №0000071402 від 11.03.2016 року, №0000081402 від 11.03.2016 року, №0000252207 від 11.03.2016 року, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, скасував податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000011411 від 06.06.2016 року, №0000061402 від 11.03.2016 року, №0000071402 від 11.03.2016 року, №0000081402 від 11.03.2016 року, №0000252207 від 11.03.2016 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період його діяльності з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складений акт перевірки від 19.02.2016р. №67/20-40-22-02-07/3776508, на підставі якого 11 березня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення, якими нараховані суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2012612,50 грн. та встановлене завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - у розмірі - 181667,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 17564460,00 грн., з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 2623,30 грн.

Ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариством доведено факт реального здійснення господарських операцій з контрагентами та використання придбаного товару в межах господарської діяльності шляхом продажу придбаного товару (полімерних матеріалів), відсутність допущеного позивачем податкового правопорушення та дотримання ним норм матеріального права. Суди також встановили, що первинні документи, якими є акти прийому - передачі майна, мають усі необхідні обов'язкові реквізити у відповідності до Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", в том числі місце складання.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 820/3620/16, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовити у повному обсязі.

Доводами касаційної скарги податковий орган (перший відповідач у справі) визначає порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права по взаємовідносинах з трьома контрагентами: Товариствами з обмеженою відповідальністю Хімтрейдресурс , Полімерна компанія та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

На думку заявника касаційної скарги, в порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Товариством завищено витрати загального характеру на суму 8958787 грн. та завищено суму податкового кредиту у 2012-2014 роках на 1791758 грн., внаслідок придбання полімерних матеріалів, які не були використанні в господарській діяльності підприємства. В порушення цих же норм Товариством завищено витрати на 147122 грн. за 2014 рік, сформованих по факту отримання юридичних послуг з оформлення дозвільних документів.

Товариством заперечення на касаційну скаргу не надані, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в України визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV, що зазначено його преамбулою (далі - Закон № 996-XIV).

Згідно частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, обов'язкові реквізити яких зазначені частиною другою цієї статті.

Колегія суддів, погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності у позивача належних документів, складених по факту придбання товару (продукції) відповідно до статті 9 Закону № 996-XIV, що спростовує доводи податкового органу про їх відсутність та доводить безпідставність прийняття податкового повідомлення - рішення про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що продаж іншим контрагентам полімерної продукції, отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімерна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейдресурс , доводить факт використання придбаного товару у його господарській діяльності та спростовує висновки податкового органу про склад податкового правопорушення.

Оцінюючи юридичні послуги, як різновид адміністративних послуг, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із доведеності факту отримання юридичних послуг в межах укладених між позивачем та його контрагентом Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі виконавець) договорів №103 від 11.08.2014 р., №139 від 18.11.2014 р., шляхом дослідження актів здачі-приймання послуг від 16.09.2014 р. та від 08.12.2014 р., платіжних доручень, міжнародних контрактів, висновків підготовленими виконавцем щодо продовження строків розрахунків за імпортними зовнішньоекономічними операціями №876 та №1270, запитів до органів виконавчої влади, крім того, встановлено факт отримання Висновків від Міністерства економічного розвитку та торгівлі України безпосередньо виконавцем.

З огляду на аналіз зазначених документів, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність всіх необхідних документів для формування позивачем витрат та податкового кредиту.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1 ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 820/3620/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Васильєва

С.С. Пасічник