Ухвала

від 19.01.2018 по справі 1-528/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

19.01.2018

Провадження №1-в/331/14/2018

ЄУН 1-528/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Дніпровський ВП ГУНП в Запорізькій області звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, в якому зазначено, що згідно Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер №11326523) за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований померлий громадянин ОСОБА_3 та виявлено наявність заборони на нерухоме майно, а саме тип обтяження: арешт нерухомого манна. Підставою обтяження, є постанова про накладання арешту по кримінальній справі №2731103 від 24.06.2011 року, винесена слідчим СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4 , при цьому вказано, що власником вказаного будинку є ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 . 21.09.2011 року суддею Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, ОСОБА_6 було винесено вирок (№1-528, 2011 рік), щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому було знято арешт з 1\2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , раніше накладеного постановою слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4 від 23.06.2011 року. Оскільки на сьогоднішній момент було встановлено, що фактично арешт було накладено на увесь будинок, Дніпровський ВП ГУНП в Запорізькій області просить суд зняти арешт з усього будинку АДРЕСА_1 , який накладено постановою слідчого СВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4 від 23.06.2011 року.

У судове засідання представник Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області та інші учасники провадження не з`явились їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.9 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, а тому заява про скасування арешту з майна підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності КПК, тобто в порядку КПК України в редакції 1960 року.

Відповідно до вимог ст. 126 КПК України (в ред.1960 р.), забезпечення можливої конфіскації майна проводиться шляхом накладення арешту на внески, цінності та інше майно підозрюваного, де бці внески, цінності та інше майно не знаходилось.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 324 КПК України (в редакції 1960 року), постановляючи вирок, суд повинен вирішити, що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливості конфіскації майна.

Відповідно до ст. 409 КПК України (в редакції 1960 року), питання про різного роду сумніви та протиріччя, які виникли при виконання вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

Відповідно до ч. 1 ст. 411 КПК України (в редакції 1960 року), питання зв`язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора. В судове засідання, як правило, викликається засуджений.

У судовому засіданні встановлено, що 24.06.2011 року слідчим винесна постанова про накладання арешту на 1\2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

21.09.2011 року вироком Жовтневого районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 291 КК України та одночасно вирішено питання про зняття арешту з 1\2 частини вказаного вище будинку.

На сьогодні згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер №11326523) продовжує діяти обтяження у вигляді арешту усього будинку, що, на думку суду, є помилкою, допущеною реєстратором під час внесення відомостей до реестру, оскільки слідчим, а у подальшому судом вирішувалось питання лише щодо арешту лише 1\2 частини вказаного вище будинку.

Відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Таким чином, враховуючи той факт, що під час реєстрації обтяження державним реєстратором була допущена помилка у внесенні відповідних відомостей до реестру, виправлення вказаної помилки не входить до компетенції суду у рамках кримінального провадження, порядок оскарження дій державного реестратора встановлений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тому підстав для задоволення заяви немає.

Керуючись ст. ст. 126, 324, 409, 411 КПК України ( в редакції 1960 року), суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області про скасування арешту майна відмовити.

Роз"яснити заявнику та іншим зацікавленим особам їх право на оскарження дій державного реестратора у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом пяти днів з дня оголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_1