Справа № 815/6509/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2018 року м. Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Рудченко О.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” про стягнення заборгованості по земельному податку у загальному розмірі 143684,41грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДФС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” заборгованість по земельному податку у загальному розмірі 143684,41грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” узгодженої сими податкової заборгованості по земельному податку у загальному розмірі 143684,41грн.
Ухвалою суду від 14.12.2017р. відкрито провадження у справі №815/6509/17 за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” про стягнення заборгованості по земельному податку у загальному розмірі 143684,41грн.
15.12.2017р. набув чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” №2147-VIII від 03.10.2017р., котрим положення КАС України викладено в новій редакції.
Відповідно до пункту 10 розділу VII Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з п.4 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2017р. вирішено розгляд справи №815/6509/17 за позовом Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” про стягнення заборгованості по земельному податку у загальному розмірі 143684,41грн., проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” належним чином та своєчасно повідомлялось про встановлений Ухвалою суду від 26.12.2017р. строк для подання відзиву на позовну заяву, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на адресу відповідача, повернулась до суду з відповідним поштовим повідомленням з відміткою органу зв'язку – “підприємство не працює”.
При цьому, як вбачається з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” є, зокрема, 66300, Одеська область, м.Подільськ, вул.50 років Жовтня,206.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.127 КАС України часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, розгляд даної адміністративної справи судом здійснюється в порядку п.4 ч.1 ст.263 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” 19.01.1996р. зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 07.09.2017р.
Судом з'ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” на обліку як платник податків перебуває в Подільській ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області з 19.03.1997р.
Судом встановлено, та підтверджується наявними у справі документами, що згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), наданої Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” до Котовської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, зокрема, від 20.02.2017р. №9024050161 за 2017рік, сума земельного податку, що підлягає сплаті, відповідачем самостійно визначено у загальному розмірі 360387,61грн. (помісячно у січні 2017р. – у сумі 30032,31грн., у період з лютого по грудень 2017р. - у сумі 30032,30грн.
Проте, вищевказана заборгованість у законодавчо визначеному порядку, та строки самостійно Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” сплачена не була, у зв'язку з чим, та з урахуванням наявної переплати у сумі 6477,09грн. за відповідачем виникла податкова заборгованість по земельному податку за період квітень-серпень 2017р. у загальному розмірі 143684,41грн., що, у тому числі, підтверджується наявною у справі відповідною обліковою карткою платника земельного податку.
Відповідно до п.286.2. ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пунктами 16.1.3 та 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п.п.14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Також, згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Так, Головним управлінням ДФС в Одеській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” надсилалась податкова вимога №3835-17 від 22.06.2017р. на суму 53679,13грн., однак, у зв'язку з неможливістю її вручення адресату, означена кореспонденція була повернута органом поштового зв'язку на адресу відправника із відміткою: «підприємство закрито», про що свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та конверта.
Разом з тим, відповідних належних доказів на підтвердження сплати відповідачем, визначеної вказаною податковою вимогою суми податкового боргу, чи її оскарження, суду не надано.
Таким чином, з урахуванням наведеного, та як вбачається з наявної у матеріалах справи облікової картки платника земельного податку, яка ведеться в податкових органах згідно з Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, за Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” рахується заборгованість по земельному податку у загальному розмірі 143684,41грн.
Відповідно до п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС в Одеській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” податкової заборгованості по земельному податку у загальному розмірі 143684,41грн.
Керуючись п.4 ч.1 ст.263, ст.ст.72-76, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Адміністративний позов Головного управління ДФС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” про стягнення заборгованості по земельному податку у загальному розмірі 143684,41грн, задовольнити.
2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю “Ремонтник” (66300, Одеська область, м.Подільськ, вул.50 років Жовтня,206, код ЄДРПОУ 00901536) в дохід Державного бюджету України на користь Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,44, код ЄДРПОУ 39398646, бюджетний рахунок №33210812700019, отримувач - УК у Подільському районі/18010600, код ЄДРПОУ отримувача – 37984302, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, призначення платежу *;147;00901536; стягнення заборгованості з орендної плати) заборгованість по земельному податку у загальному розмірі 143684(сто сорок три тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн. 41коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2018 |
Оприлюднено | 25.01.2018 |
Номер документу | 71714526 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Харченко Ю. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні