Рішення

від 19.01.2018 по справі 806/1225/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2018 року м. Житомир справа № 806/1225/15

категорія 8.3.12

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання незаконною та скасування вимоги,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області із позовом, в якому, урахуванням уточненої позовної заяви в порядку усунення недоліків від 27.03.2015 просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 10.11.2014 №Ф-117 про сплату недоїмки на суму 127 140,61 грн.;

- визнати незаконними дії Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо ненадання строку на відновлення первинних документів за період часу з 01.01.2012 по 31.12.2012.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що порушення, встановлені відповідачем у ході проведення планової перевірки є безпідставними та невмотивованими. Наголошує, що оскільки винесені на підставі хибних висновків акта перевірки податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставними та скасовані в судовому, то скасування також підлягає вимога від 10.11.2014 №Ф-117 про сплату недоїмки на суму 127 140,61 грн. Щодо ненадання до перевірки первинних документів за 2012 рік, позивач зазначає, що указані документи викрадені її бухгалтером, а тому вважає, що відповідач був зобов'язаний надати їй строк для відновлення цих документів.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2015 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 07 травня 2015 року о 11:30.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В. від 07.05.2015 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №806/1224/15 за позовом Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень. (а.с. 102-103)

На підставі розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 №108 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2015 (а.с. 106-107) ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 суддею Гуріним Д.М. справу №806/1225/15 прийнято свого до провадження. (а.с. 108)

На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2017 №119 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2017 (а.с. 113-114) ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.03.2017 суддею Поповою О.Г. справу №806/1225/15 прийнято свого до провадження. (а.с. 115)

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 поновлено провадження у справі, судовий розгляд справи призначено на 23.11.2017 об 11:00. (а.с. 152)

Судовий розгляд справи, призначений на 23.11.2017 об 11:00 було відкладено у зв'язку із клопотанням представника відповідача про перенесення слухання через неможливості забезпечення особистої участі представника у судовому засіданні. Наступне судове засідання призначено на 06.12.2017 о 11:30. (а.с. 158)

В судовому засіданні призначеному на 06.12.2017 о 11:30 було оголошено перерву у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача про надання часу для ознайомлення із матеріалами справи. Наступне судове засідання призначене на 18.12.2017 о 10:20. Протокольною ухвалою суду від 06.12.2017 клопотання представника позивача задоволено, здійснено заміну прізвища позивача з "ОСОБА_1" ОСОБА_1 на "ОСОБА_1" ОСОБА_1 у зв'язку із укладенням шлюбу. (а.с. 166-167)

Судовий розгляд справи призначений на 18.12.2017 о 10:20 було відкладено у зв'язку із клопотанням представника позивача про перенесення слухання через зайнятість представника у іншому судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 15.01.2018 о 09:50 (а.с. 172).

В судове засідання призначене на 15.01.2018 о 09:50 прибув представник позивача, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами. (а.с. 179)

Зважаючи на неявку сторін та керуючись приписами ч. 3 ст. 194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою суду від 19.01.2018 задоволено клопотання представника Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про заміну сторони по праві №806/1225/15. Замінено відповідача його правонаступником - Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Ушакова, 3, Новоград-Волинський, Житомирська область, 11701; код ЄДРПОУ 39859915) (а.с. 190-191)

Ухвалою суду від 19.01.2018 закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання незаконними дії Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області щодо ненадання строку на відновлення первинних документів за період часу з 01.01.2012 по 31.12.2012. (а.с. 192-194)

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами що ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, як фізична особа-підприємець зареєстрована Виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області 08 січня 2008 року та перебуває на обліку в Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області. (а.с. 186-189)

Відповідно до матеріалів справи, у період з 14.10.2014 по 03.11.2014 посадовими особами Новоград-Волинської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 10.11.2014 №1453/01-208/9/17-02/47/НОМЕР_1 (а.с. 8-71).

Актом перевірки від 10.11.2014 №1453/01-208/9/17-02/47/НОМЕР_1 зафіксовано, зокрема, порушення ч. 2 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI із змінами та доповненнями, а саме: заниження за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу з урахуванням максимальної величини, у розмірі 34,7%, 38,11% на загальну суму 127 140,61 грн., в тому числі в 2011 році в сумі 19 417,25 грн., в 2012 році в сумі 51 605,49 грн., в 2013 році в сумі 56 117,87 грн.

На підставі в'ялених порушень контролюючим органом було прийнято низку рішень, зокрема, вимогу від 10.11.2014 №Ф-117 про сплату недоїмки на суму 127 140,61 грн. (а.с. 73)

Вказана вимога оскаржувалась позивачем в адміністративному порядку. Рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області від 02.03.2015 №141/1406-30-10-06 за результатом розгляду первинних скарг ОСОБА_1 від 04.12.2014, 05.12.2014 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2014 №Ф-117 та рішення від 26.11.2014 №0014301702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску залишено без змін. (а.с. 74-77)

Вважаючи висновки акту перевірки №1453/01-208/9/17-02/47/НОМЕР_1 від 10.11.2014 хибними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а винесену на його підставі вимогу про сплату недоїмки від 10.11.2014 №Ф-117 на суму 127 140,61 грн. безпідставною та протиправною, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною четвертою статті 5 Закону №2464-VI передбачено, що обов'язки платників єдиного внеску виникають у осіб, зазначених в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1, пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - з початку провадження відповідної діяльності.

Згідно пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "№2464-VI, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Частина друга статті 9 Закону №2464-VI передбачає, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Положеннями частини першої статті 25 Закону №2464-VI визначено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною другою статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

У відповідності до положень частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Встановлено, що підставою для винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу від 10.11.2014 №Ф-117 слугували висновки акту перевірки від 10.11.2014 №1453/01-208/9/17-02/47/НОМЕР_1 щодо наявності порушення ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI в частині заниження за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу з урахуванням максимальної величини, у розмірі 34,7%, 38,11% на загальну суму 127 140,61 грн., в тому числі в 2011 році в сумі 19 417,25 грн., в 2012 році в сумі 51 605,49 грн., в 2013 році в сумі 56 117,87 грн.

Позивач, користуючись правом, наданим ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI надсилала до контролюючого органу скарги від 04.12.2014 та 05.12.2014 щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2014 №Ф-117 та рішення від 26.11.2014 № 0014301702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Рішенням Головного управління ДФС у Житомирській області від 02.03.2015 №141/1406-30-10-06 за результатом розгляду первинних скарг ОСОБА_1 від 04.12.2014, 05.12.2014 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2014 №Ф-117 та рішення від 26.11.2014 №0014301702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску залишено без змін. (а.с. 74-77)

Враховуючи вищевикладене та незгоду із отриманим рішенням, ОСОБА_1 скористалась правом на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2014 №Ф-117 в судовому порядку.

Частиною четвертою статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Питання обґрунтованості та достовірності висновків контролюючого орану про наявність порушень, викладених в акті перевірки від 10.11.2014 №1453/01-208/9/17-02/47/НОМЕР_1, зокрема, були предметом розгляду в адміністративній справі №806/1224/15.

З метою встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають істотне значення по суті та у зв'язку із об'єктивною неможливістю розгляду справи до вирішення справи №806/1224/15, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Лавренчук О.В. від 07.05.2015 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №806/1224/15 за позовом Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень. (а.с. 102-103)

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року по справі №806/1224/15 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 26.11.2014 № 0014311702, № 0014321702, № 0014331702, № 0014341702. Визнано протиправними та скасовано рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про застосування штрафних санкцій від 26.11.2014 № 0014351702 та № 0014301702. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. (а.с. 118-133)

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2017 апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишено без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року - без змін. (а.с. 134-151)

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року по справі №806/1224/15 набрала законної сили 01 листопада 2017 року.

Так, судом у справі №806/1224/15 встановлено помилковість висновків контролюючого органу щодо заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу у період з 01.01.2012 по 31.12.2013 на суму 4071259,78 грн. Судом було встановлено, що первинні документи за 2012 рік у ФОП ОСОБА_1 відсутні з об'єктивних причин, і по даному факту порушено кримінальне провадження. У ході розгляду справи №806/1224/15 судом не встановлено невідповідності даних первинних бухгалтерських документів фактичним обставинам. Акт перевірки підтверджує реальність здіснення позивачем транспортних перевезень, які оформлені належним чином первинними документами, та пов'язаність витрат із отриманим доходом. Та обставина, що по деяким перевезенням сума витрат перевищує суму отриманого доходу, не може бути підставою для невизнання таких витрат, оскільки діючим законодавством не встановлено такої заборони. Зважаючи на встановлені обставини, суд по справі №806/1224/15 дійшов висновку, що висновки акту про завищення ФОП ОСОБА_1 валових витрат за 2013 рік та заниження останньою оподаткованого доходу за даний період, є необґрунтованими та сформовані на припущеннях перевіряючих.

У ході судового розгляду справи №806/1224/15, судом було призначено судово-бухгалтерську експертизу у даній адміністративній справі. Згідно висновку експерта від 20.04.2016 № 2/16-25, висновки акта перевірки Новоград-Волинської ОДПІ від 10.11.2014 № 1453/01-208/9/17-02/47/НОМЕР_1 щодо завищення ФОП ОСОБА_1 витрат за 2013 рік у розмірі 121912,33 грн. документально не підтверджується. Указаним висновком експерт спростував доводи контролюючого органу, покладені в основу акту перевірки по даному порушенню, та указав про пов'язаність доходів та витрат у спірному періоді.

Судом по справі №806/1224/15 також встановлено, що у позивача були копії податкових накладних, які підтверджують правомірність формування нею податкового кредиту у 2012 році, правова оцінка яким не була надана контролюючим органом під час проведення перевірки. У контролюючого органу не було правових підстав для невизнання задекларованого позивачем податкового кредиту у 2012 році. Доказів про факт заниження ФОП ОСОБА_1 податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб при розгляді справи №806/1224/15 податковим органом не надано, а отже не доведено факт порушення позивачем пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України.

Із акту перевірки слідує, що однією з підстав для винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу став висновок відповідача про заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу у періодах з 01.01.2012 по 31.12.2012 та з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Судом по справі №806/1224/15 спростовані висновки акту перевірки про завищення ФОП ОСОБА_1 валових витрат за 2012 та 2013 рік та заниження останньою доходу, скасовано рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 26.11.2014 № 0014301702.

Таким чином, судом по справі встановлено відсутність порушення ч. 2 ст. 9 Закону № 2464-VI в частині заниження за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу з урахуванням максимальної величини, у розмірі 34,7%, 38,11%, а саме: в 2012 році в сумі 51 605,49 грн., в 2013 році в сумі 56 117,87 грн.

Належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження заниження за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу з урахуванням максимальної величини, у розмірі 34,7%, 38,11% в розмірі 55 957,47 грн. відповідачем надано не було.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів суд зазначає, що правові підстави для винесення оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2014 №Ф-117 на суму 127 140,61 грн. не підтверджені сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів і спростовуються обставинами, встановленими Житомирським окружним адміністративним судом по справі №806/1224/15.

Крім того, суд зазначає, що рішення контролюючого органу від 02.03.2015 №141/1406-30-10-06 винесено з порушенням терміну та з наслідками, визначеними абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірність винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2014 №Ф-117 на суму 127 140,61 грн. Правові підстави для винесення оскаржуваного рішення не підтверджені сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів і спростовуються обставинами, встановленими Житомирським окружним адміністративним судом по справі №806/1224/15.

Відповідач при прийнятті оскаржуваної вимоги діяв всупереч ч. 2 ст. 19 Основного Закону, а вимога про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2014 №Ф-117 прийнята з порушенням критеріїв, встановлених ч. 2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 245 КАС України, суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 10.11.2014 №Ф-117 на суму 127 140,61 грн.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 77, 78, 90, 194, 205, 229, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Ушакова, 3, Новоград-Волинський, Житомирська область, 11701; код ЄДРПОУ 39859915) про визнання незаконною та скасування вимоги, визнання незаконними дій - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 10.11.2014 №Ф-117 на суму 127 140,61 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повний текст рішення виготовлено: 19 січня 2018 року.