Рішення

від 18.01.2018 по справі 910/21512/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2018Справа № 910/21512/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. при секретарі судового засідання Кимлик Ю.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Украквабуд

до Товариства з обмеженою відповідальністю Артел Ь

про стягнення 142.542,24 грн.

У засіданні приймали участь представники сторін:

від позивача Колибельников Г.В., довіреність № 02/11/17 від 02.11.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Украквабуд до Товариства з обмеженою відповідальністю Артел Ь про стягнення 142.542,24 грн., з яких: 117.773,09 грн. основного боргу, 20.928,27 грн. збитків віз зміни індексу інфляції за період з 15.10.2016 по 31.10.2017 та 20.928,27 грн. та 3% річних за період з 15.10.2016 по 15.11.2017

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 22.08.2016 укладено договір субпідряду № ПК22/08-1, відповідного до якого відповідач мав здійснити комплекс робіт у житловому будинку № 2б по вул. Л.Українки, с. Святопетрівське, Київської області, а позивач прийняти та оплатити вказані роботи. Позивач здійснив попередню оплату в загальному розмірі 345.000,00 грн. Відповідач виконав роботи на суму 214.726,91 грн. та повернув позивачу кошти в розмірі 12.500,00 грн. згідно платіжного доручення № 49 від 11.10.2016. Позивач просить стягнути з відповідача кошти в розмірі 117.773,09 грн., що сплачені ним за роботи, які фактично відповідачем не виконані. При цьому позивачем у період з 15.10.2016 нараховані інфляційні втрати та 3% річних на заявлену суму боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21512/17 та призначено справу до розгляду на 14.12.2017.

Позивачем 12.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи документів.

Відповідачем 14.12.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неотриманням копії позовної заяви та ухвали про порушення провадження у справі, для надання можливості підготувати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21512/17 від 14.12.2017, у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали про порушення провадження у справі від 04.12.2017, розгляд справи відкладено до 18.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21512/17 від 20.12.2017, у зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, справу відповідно до ст. 247 цього Кодексу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 18.01.2018.

Позивач в судовому засіданні 18.01.2018 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 18.01.2018 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Протокол судового засідання від 14.12.2017 свідчить про те, що представник відповідача ОСОБА_2 згідно довіреності № б/н від 14.12.2017 була присутня в цьому засіданні та повідомлена про те, що наступне судове засідання відбудеться 18.01.2018.

Більше того в матеріалах справи наявна розписка від 14.12.2017 представника відповідача ОСОБА_2 про те, що останній повідомлено судом про дату та місце проведення наступного засідання у справі № 910/21512/17.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В судовому засіданні 18.01.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Украквабуд (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Артел Ь (субпідрядник, відповідач) укладено договір субпідряду № ПК22/08-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується на свій ризик, відповідно до кошторисної документації виконати та здати у відповідний термін наступні роботи: комплекс внутрішніх робіт по електромонтажних роботах. опаленню, водопроводу та каналізації, а підрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт, прийняти завершені роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 1.2 договору роботи виконуються субпідрядником за адресою: житловий будинок по вул. Л.Українки, 2Б в с. Святопетрівське Києво-Святошинського району Київської області.

Спір виник внаслідок того, що позивач як поручитель виконав обов'язок боржника за кредитними договорами, а саме погасив борг в загальному розмірі 455.994.004,89 грн., проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поруки засвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника позивачу не передав, що на думку позивача є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 11.9. договору підрядник забезпечує, за наявністю фінансування об'єкта, авансування субпідряднику всіх необхідних матеріальних ресурсів згідно графіка виконання робіт, що є невід'ємним додатком до цього договору.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснено попередню оплату виконаних робіт на суму 345.000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№ 581 від 25.08.2016 на суму 150.000,00 грн.,

№ 589 від 29.08.2016 на суму 145.000.00 грн.

№ 599 від 12.09.2016 на суму 50.000,00 грн.

Відповідно до п. 11.3 договору субпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання генпідряднику протягом 3 (трьох) днів після виконання певного етапу робіт. Підрядник зобов'язаний підписати подані субпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 (п'яти) днів з дня одержання. Якщо протягом 5 (п'яти) днів акт/акти приймання-передачі виконаних робіт не підписані та/або не повернені субпідряднику і підрядником не надано письмових пояснень щодо їх не підписання, роботи, визначені в акті/актах приймання-передачі виконаних робіт, вважаються такими, що прийняті підрядником і підлягають оплаті в повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем виконано роботи на загальну суму 214.726,91 грн., а саме підписані та скріплені печатками обох сторін довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2016 року форми КБ3 та акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року форми КБ-2в.

Разом з цим вбачається, що згідно платіжного доручення № 49 від 11.10.2016 відповідач повернув позивачу сплачені згідно договору кошти в розмірі 12.500,00 грн.

Матеріали справи не містять належних доказів виконання відповідачем робіт за договором на суму 117.773,09 грн. (345.000,00 грн. - 214.726,91 грн. - 12.500,00 грн.), а саме відсутні підписані сторонами акти виконаних робіт.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 8 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 117.773,09 грн. коштів, сплачених за роботи, які фактично виконано не було.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 20.928,27 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3.840,88 грн. - 3 % річних нарахованих на суму передоплати в розмірі 117.73,09 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже даною нормою передбачено можливість стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України (даної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові № 3-90гс14 від 16.09.2014 та Вищий Господарський суд України в постанові № 5011-42/13539-2012 від 20.11.2013).

Аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати.

У відповідності до п. 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав,

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних на попередню оплату товару є необґрунтованими.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Украквабуд обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Артел Ь (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 20-А, код ЄДРПОУ 40549941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Украквабуд (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Вітянська, 2, код ЄДРПОУ 39363090) 117.773 (сто сімнадцять тисяч сімсот сімдесят три) грн. 09 коп. основного боргу, 1.766 (одну тисячу сімсот шістдесят шість) грн. 59 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 22.01.2018.

СуддяВ.В.Сівакова