Рішення

від 18.01.2018 по справі 917/2135/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2018 Справа № 917/2135/17

За позовною заявою Заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області вул. Миру, 11 с. Котельва, Полтавська область, 38600

до 1) Більської сільської ради Полтавської області, вул. Першотравнева, 2, с. Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610;

2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф", вул. Центральна, с. Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610

про 1. визнання недійсним рішення п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 01.11.2016 року "Про розгляд клопотання директора СТОВ "Скіф" щодо внесення зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с. Більськ;

2. визнання недійсною додаткової угоди до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради від 22.09.2016 року, укладену 01.11.2016 року між Більською сільською радою та СТОВ "Скіф"

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Стельмах А.С.

Представники сторін:

від прокуратури : ОСОБА_1, посвідчення № 035938 від 05.10.2015 р.;

від відповідачів : не з'явились.

Обставини справи : до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області до Більської сільської ради Полтавської області та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" про визнання недійсним рішення п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 01.11.2016 року "Про розгляд клопотання директора СТОВ "Скіф" щодо внесення зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с. Більськ та визнання недійсною додаткової угоди до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради від 22.09.2016 року, укладену 01.11.2016 року між Більською сільською радою та СТОВ "Скіф".

Суд ухвалою від 21.12.2017 року порушив провадження у справі № 917/2135/17 та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 18.01.2018 року.

З 15.12.2017 р. діє нова редакція Господарського процесуального кодексу України, викладена у розділі І Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 р. № 2147-VIII (далі - ГПК України).

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Враховуючи те, що по справі № 917/2135/17 судом було порушено позовне провадження, розгляд справи по суті не розпочався, суд вважає за необхідне продовжувати розглядати справу за правилами загального позовного провадження із стадії підготовчого провадження.

Відповідачі представництво у судове засідання 18.01.2018 р. не забезпечили, останні відповідно до 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, а також про покладені на них обов'язки, про що свідчать матеріали справи.

Відповідачі надіслали суду відзиви на позов вх. № 192 від 09.01.2018 р. та вх. № 200 від 09.01.2018 р., в яких зазначили, що позовні вимоги визнають у повному обсязі. При цьому останні повідомили, що наслідки визнання позову їм відомі. Крім того, останні прохають суд розглянути дану справу за відсутності їх представників.

Суд з'ясував, що до вищезазначених відзивів, залучено докази на підтвердження їх вручення іншим учасникам справи, як того вимагають приписи ст. 165 ГПК України.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього кодексу.

У судовому засіданні представник прокуратури повідомив суд про відсутність у нього заяв та клопотань.

Враховуючи приписи ст. 236 ГПК України та з метою повного та всебічного з'ясування обставин, на які посилається прокуратура, як на підставу позовних вимог, встановлення чи не суперечать законодавству та не порушують чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів визнання відповідачами позову суд заслухав представника прокуратури, який оголосив позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Відповідно ч. 1 ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. За таких обставин суд вважає за можливе ухвалити рішення.

18.01.2018 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд, встановив :

Рішенням сорок шостої позачергової сесії шостого скликання Більської сільської ради від 15.08.2014 р. "Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури с. Більськ Більської сільської ради" затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради.

Відповідно до п.2.1 вказаного Порядку замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкту на земельній ділянці на території населеного пункту Більської сільської ради, для отримання вимог до пайової участі зобов'язаний звернутися з заявою до Більської сільської ради.

Рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 13.09.2016 р. "Про укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури с Більськ, Більської сільської ради" прийнято рішення про укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури с Більськ, Більської сільської ради між Більською сільською радою та СТОВ "СКІФ" (а.с. 25).

Рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 13.09.2016 р. "Про визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту с. Більськ, Більської сільської ради" визначено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту с Більськ, Більської сільської ради, що становить 1% загальної кошторисної вартості будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна на території Більської сільської ради (а.с. 24).

22.09.2016 р. між Більською сільською радою та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "СКІФ" (далі - Замовник) було укладено договір "Про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради" (далі - Договір, а.с. 26).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- Замовник зобов'язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту с Більськ Більської сільської ради та перерахувати до спеціального цільового фонду грошові кошти у розмірі 442 777 грн., що складає 1 відсоток від загальної кошторисної вартості будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна (п.1 договору);

- Замовник зобов'язується перерахувати кошти однією сумою в строк до 31 жовтня 2016 року (п. 2.1. договору);

- у разі внесення змін до проектної документації, які спричиняють зміни до техніко-економічних показників будівництва, Замовник зобов'язується звернутися із клопотанням до виконавчого комітету сільської ради про внесення відповідних змін до Договору (п. 2.2 договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання своїх зобов'язань за цим Договором (п. 5.1 договору).

27.10.2016 р. до Більської сільської ради від дирекції СТОВ "СКІФ" надійшла довідка № 1124 від 27.10.2016 р. (а.с. 28) про те, що фактична вартість будівництва комплексу для зберігання зерна станом на 27.10.2016 р. становить 25 000 000,00 грн..

Крім того, 27.10.2016 р. до Більської сільської ради від дирекції СТОВ "СКІФ" надійшло клопотання, відповідно до якого останній просив внести зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради у зв'язку з тим, що на даний час збудовано лише частину об'єкта та фактична вартість будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна на території с Більськ Котелевського району Полтавської області станом на 27.10.2016 р. становить 25 000 000,00 грн..

Рішенням п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 01.11.2016 р. "Про розгляд клопотання директора СТОВ "СКІФ" щодо внесення зміни до Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с Більськ внесено зміни до договору від 22.09.2016 р. в частині зменшення розміру пайової участі у відповідності до фактичної вартості будівництва станом на 27.10.2016 р. з 442 777,00 грн. до 250 000,00 грн. (а.с. 29).

01.11.2016 р. між Більською сільською радою та СТОВ "СКІФ" було укладено додаткову угоду (а.с. 30), відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до п.1 розділу "Предмет Договору", виклавши його у наступній редакції : "відповідно до цього Договору Замовник зобов'язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту с Більськ Більської сільської ради та перерахувати до спеціального цільового фонду грошові кошти у сумі 250 000,00 грн., що складає 1 відсоток від фактичної вартості будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна в с Більськ Котелевського району Полтавської області".

01.11.2016 р. СТОВ "СКІФ" сплачено до спеціального цільового фонду Більської сільської ради грошові кошти в розмірі 250 000,00 грн. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківської виписки по рахунку Більської сільської ради та платіжного доручення (а.с. 33-34).

При цьому прокурор зазначає, що згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна в с Більськ Котелевського району Полтавської області вартість будівництва вказаного об'єкта становить 44 227 701,00 грн.. Будь які зміни в кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва не вносилися.

За даними прокурора, рішення п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 01.11.2016 року "Про розгляд клопотання директора СТОВ "СКІФ" щодо внесення зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с. Більськ та додаткова угода від 01.11.2016 р., укладена між Більською сільською радою та СТОВ "СКІФ" суперечать вимогам Конституції України та Законам України.

Вважаючи права та інтереси держави порушеними, заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області з метою їх захисту звернувся до суду з позовом до Більської сільської ради Полтавської області та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" про визнання недійсним рішення п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 01.11.2016 року "Про розгляд клопотання директора СТОВ "Скіф" щодо внесення зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с. Більськ та визнання недійсною додаткової угоди до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради від 22.09.2016 року, укладену 01.11.2016 року між Більською сільською радою та СТОВ "Скіф"При винесенні рішення суд виходив з наступного.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.6 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); брати участь у розгляді справи.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішення), у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Тобто прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, які підлягають захисту та вирішенню в судовому порядку. Державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Згідно положень вказаного рішення, під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв'язку з чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову, та зазначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Необхідність забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини відображено у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. Зокрема вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення.

Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості.

В обґрунтування свого звернення з даним позовом до суду, прокурор зазначає, що він виходив саме з необхідності вирішення проблем суспільного (публічного) значення, існування яких виправдовує застосування механізму звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та укладеної на підставі цього рішення додаткової угоди. Про наявність суспільної проблеми свідчить той факт, що рішення органу місцевого самоврядування та додаткова угода, які суперечать вимогам закону створюють такі умови, що товариством не сплачується вся сума грошових коштів до місцевого бюджету на розвиток інфраструктури населеного пункту.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної (публічної) потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання.

Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Тобто, пред'явлення даного позову заступником керівника Миргородської місцевої прокуратури зумовлено відсутністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, уповноваженого вжити заходи щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішення п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 01.11.2016 р. "Про розгляд клопотання директора СТОВ "СКІФ" щодо внесення зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с Більськ та додаткової угоди від 01.11.2016 р., укладеної між Більською сільською радою та СТОВ "СКІФ".

Несплата всієї суми грошових коштів СТОВ "СКІФ" до місцевого бюджету порушує основні принципи існуючого суспільного ладу, спричиняє шкоду економічним інтересам місцевої громади, загрожує невиконанню місцевих програм. Не надходження коштів до бюджету с Більськ Котелевського району Полтавської області призводить до порушення прав громадян, які захищає і гарантує держава.

Оскільки, за даними заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури Рішення п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 01.11.2016 р. "Про розгляд клопотання директора СТОВ "СКІФ" щодо внесення зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с Більськ та на його підставі додаткова угода, якою внесено зміни в п.1 в частині зменшення розміру пайової участі з 442 777,00 грн. до 250 000,00 грн. не відповідають вимогам чинного законодавства та унеможливлюють стягнення з СТОВ "СКІФ" до місцевого бюджету с. Більськ Котелевського району Полтавської області 192 777,00 грн. (442 777,00 гри. - 250 000,00 грн.) у зв'язку з чим заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури звернувся до суду з метою визнання їх недійсними.

Системний аналіз приписів наведених норм права дає суду підстави для висновку, що звернення заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури з позовом в інтересах держави, є правомірним .

Відповідно до ч.1 ст.144 Конституції України, ч. 1 ст. 18, ч.1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Згідно з ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ч. 5 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

У ч. 9 ст.40 вказаного Закону наведено перелік істотних умов договору, якими є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Матеріалами справи підтверджується, що вказана норма передбачена також п. 3.1 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури с Більськ Більської сільської ради, затвердженого рішенням 46 позачергової сесії 6 скликання Більської сільської ради від 15.08.2014 року.

Крім того, згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна в с Більськ Котелевського району Полтавської області вартість будівництва вказаного об'єкта становить 44 227 701,00 грн. Будь які зміни в кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва не вносилися. На наявність будь-яких змін відповідачі не посилаються, доказів в спростування вищевикладеного суду не надали.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)(стаття 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 01.11.2016 року "Про розгляд клопотання директора СТОВ "СКІФ" щодо внесення зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с. Більськ та додаткова угода від 01.11.2016, укладена між Більською сільською радою та СТОВ "СКІФ" суперечать вимогам Конституції України та Законам України.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачами визнаються у повному обсязі, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 46, 129, 185, 191, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Більської сільської ради від 01.11.2016 року "Про розгляд клопотання директора СТОВ "Скіф" щодо внесення зміни до Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с. Більськ.

3. Визнати недійсною Додаткову угоду до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради від 22.09.2016 року, укладену 01.11.2016 року між Більською сільською радою та СТОВ "Скіф".

4. Стягнути солідарно з Більської сільської ради Полтавської області (вул. Першотравнева,2, с. Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610, ідентифікаційний код юридичної особи 21050427) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф" (вул. Центральна, с. Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610, ідентифікаційний код юридичної особи 03773211) на користь прокуратури Полтавської області (вул. 1100 річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, ЗКПО 02910060, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800) - 1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.01.2018 р.

Суддя О.М.Тимощенко

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.