Рішення

від 17.01.2018 по справі 922/3966/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2018 р.Справа № 922/3966/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо 21", м. Харків про стягнення 10173,22 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо 21", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 9000,00 грн., втрати від інфляції у розмірі 378,05 грн., 3% річних у розмірі 91,40 грн. та пеню у розмірі 703,77 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №КБР-КС18/03/-01/11 від 18.03.2011р., що укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.11.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.12.2017 об 10:15 год.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.12.2018р. судом було відкрито у справі №922/3966/17 спрощене позовне провадження. Призначено судове засідання на 17 січня 2018 року о 11 год. 00 хв.

У відповідності до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

До господарського суду Харківської області 03.01.2018р. повернулась ухвала від 28.11.2017р. про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: м. Харків, вул. 23 Серпня, б. 12-А, з відміткою пошти: повернення не за запитом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач правом на участь у розгляді справи не скористався, у судове засідання не з'явився та відзив на позов до суду не надав, а справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні, оскільки справа є малозначною, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Розглянувши матеріали справи та надані учасниками судового процесу документи і матеріали, судом встановлено наступне.

18.03.2011р. між Приватною організацією "Українська ліга авторських та суміжних прав" (надалі також - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промо 21" (надалі також - відповідач) було укладено договір №КБР-56/07/16 (далі по тексту - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору відповідач визнає, що він здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів. позивач, в свою чергу, надав відповідачу згідно з цим договором невиключне право на таке виконання.

За надане невиключне право відповідач відповідно до пункту 2.3. договору зобов'язаний перераховувати на поточний рахунок позивача винагороду (роялті) узгоджену сторонами у відповідних додатках до договору не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця за яку здійснюється платіж. Не зважаючи на дату укладання договору.

Строк дії договору визначено в п. 4.1. договору: він набрав чинності з моменту його підписання, тобто з 18.03.2011 року і мав діяти до 18.03.2012 року. При цьому у пункті 4.2. договору зазначено, що у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 4.1. дати припинення дії договору, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах.

Враховуючи те, що жодна із сторін не повідомляла іншу сторону про припинення дії договору, на поточний момент строк дії договору визначається періодом: з 18.03.2011 року по 18.03.2018 року.

Згідно п. 1.2. додатку №2 до договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договором (тобто з 18.03.2011 року) складає 2000,00 гривень.

З 01.05.2011р. між сторонами досягнуто домовленості, що сума щомісячної винагороди вкладає 1000,00 грн.

Таким чином, відповідач з моменту підписання договору мав право здійснювати комерційне використання музичних творів, проте не дотримувався умов договору щодо сплати винагороди позивачу, у зв'язку із чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 9000,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч.1-2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно ч.1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 9000,00 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь втрати від інфляції у розмірі 378,05 грн., 3% річних у розмірі 91,40 грн. та пеню у розмірі 703,77 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2.6. договору, у разі затримки платежів відповідач зобов'язаний виплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування інфляційних, 3% річних та пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1600,00 грн. із врахуванням ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промо 21" (61072, м. Харків, вул. 23-го Серпня, буд. 12 А, код ЄДРПОУ 33478542) на користь Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, б. 23, офіс 1016, п/р 26002010052452 в АТ "Укрексімбанк" в м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 37396233) суму основного боргу у розмірі 9000,00 грн., втрати від інфляції у розмірі 378,05 грн., 3% річних у розмірі 91,40 грн. та пеню у розмірі 703,77 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Згідно зі ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено 22.01.2018 р.

Суддя ОСОБА_1