ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
16 січня 2018 року Справа № 913/968/17
Провадження №26/913/968/17
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6);
до відповідача: Приватного науково - виробничого підприємства «Промтехнакладка» (місцезнаходження: 91005, Луганська область, м. Луганськ, вул. Кармелюка, б.7)
про стягнення 86188,54 грн, -
Суддя Масловський С.В.
Секретар судового засідання Медуниця Р.І.
У засіданні брали участь:
від позивача: представник не прибув;
від відповідача: представник не прибув;
В судовому засіданні 16.01.2018 судом у відповідності до статті 233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до приватного науково - виробничого підприємства «Промтехнакладка» , в якому просить господарський суд: стягнути заборгованість за договором купівлі - продажу природного газу №1207/14- БО-20 від 04.12.2013.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем п. 6.1. договору купівлі - продажу природного газу №1207/14- БО-20 від 04.12.2013, відповідно до умов якого відповідач повинен був сплати вартість природного газу за актами приймання - передачі, а саме: за актом від 31.01.2014 суму 229452,86 грн до 14.02.2014, за актом від 28.02.2014 суму 210220,15 грн до 14.03.2014, за актом від 31.03.2014 суму 141373,94 грн до 14.04.2014, за актом від 30.04.2014 суму 68569,80 грн до 14.05.2014. У зв'язку з тим, що відповідач здійснював оплату несвоєчасно та не виконав своє зобов'язання у строк визначений договором сума простроченого та несплаченого основного боргу перед позивачем складає 38569,80 грн. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу розмір нарахованих 3 % річних, інфляційних втрат та пені, за розрахунком позивача, складає 4139,80 грн, 37370,97 грн та 6107,97 грн відповідно.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.12.2017 відкрито провадження у справі та її розгляд по суті призначено на 16.01.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідач в судові засідання 16.01.2017 не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-
ВСТАНОВИВ:
04.12.2013 року між публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , як продавцем, та приватним науково - виробничим підприємством «Промтехнакладка» , як покупцем, укладено договір купівлі - продажу природного газу №1207/14-БО-20 відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну території України Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору (п.1.1).
Умовами договору сторони погодили, що газ який продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п.1.2.); продавець передає покупцеві газ з 01.01.2014 по 31.12.2014 обсягом до 377,0 тис.куб.м (п. 2.1.); приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3.); не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4.) ціна на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ (п.5.1.); ціна за 1 000 куб. м газу становить 3459,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування , розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 17%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн, крім того ПДВ - 17 % - 50,25 грн, всього з ПДВ - 345,85 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3823,78 грн., крім того ПДВ 17 % - 190650,04 грн., всього з ПДВ - 4473,82 гривень (п.5.2.); у разі зміни НКРЕ ціни на газ та/або тарифів на його транспортування, розподіл і постачання вони є обов'язковими для сторін за цим договором з моменту введення їх в дію (п.5.3); оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1.); за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п.7.1); строк у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років (п.9.3.); договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.).
Додатковою угодою №1 від 20.01.2014 сторони внесли зміни до банківських реквізитів продавця та змінили ціну газу, п.5.2. викладено в наступній редакції: ціна за 1 000 куб. м газу становить 2448,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287,00 грн, крім того ПДВ - 20 % - 57,40 грн, всього з ПДВ - 344,40 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2783,96 грн., крім того ПДВ 20 % - 556,79 грн., всього з ПДВ 3340,75 гривень.
Додатковою угодою №2 від 29.04.2014 сторони змінили ціну газу та п.5.2. викладено в наступній редакції: ціна за 1 000 куб. м газу становить 4020,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 287,00 грн, крім того ПДВ - 20 % - 57,40 грн, всього з ПДВ - 344,40 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 4387,40 грн, крім того ПДВ 20 % - 877,48 грн, всього з ПДВ - 5264,88 гривень.
На виконання умов договору позивач в період з 31 січня 2014 року по 30 квітня 2014 року поставив природний газ відповідачеві, що підтверджується актами прийому-передачі, а саме: акт за січень 2014 року 68,683 тис.куб.м. на суму 229452,86 грн, акт за лютий 2014 року 62,926 тис.куб.м. на суму 210220,15 грн, акт за березень 2014 року 42,318 тис.куб.м. на суму 141373,94 грн, акт за квітень 2014 року 13,024 тис.куб.м. на суму 68569,80 грн, підписаними сторонами, без будь-яких претензій, зауважень та скріплені печатками сторін.
Відповідно до бухгалтерської виписки з 01.01.2014 по 31.07.2017 сальдо на користь позивача складає 38569,80 грн.
Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Зобов`язання, в силу вимог ст.526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 1 ст.692 Цивільного кодексу України, встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п1. ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування .
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивачем, як продавцем, на виконання умов договору купівлі - продажу природного газу №1207/14-БО-20 від 04.12.2013, було поставлено відповідачу, а останнім прийнято природний газ на загальну суму 649616,75 грн, що підтверджується актами приймання передачі природного газу, які підписані представниками сторін, а також скріплені печатками юридичних осіб, без жодних зауважень та заперечень. Відповідач свої зобов'язання по повній поставленого природного газу в строк встановлений п.6.1. - не виконав. Здійснив часткову оплату поставленого природного газу на загальну суму 611046,95 грн, що підтверджується бухгалтерською випискою за період з 01.01.2014 по 31.07.2017. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором купівлі - продажу природного газу №1207/14-БО-20 від 04.12.2013 є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 38569,80 грн ( 649616,75 - 611046,95 ).
Крім того, у відповідності до п.7.2 договором купівлі-продажу природного газу №1361/14-БО-20 від 17.12.2013, позивач просить стягнути з відповідача за період прострочення пеню у розмірі 1838967,73 грн, а також на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 216059,85 грн, та інфляційні витрати в 4147932,77 грн.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи зі змісту зазначених норм закону, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано.
Судом було перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних витрат та встановлено, що він є вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 4139,890 грн та інфляційних витрат в розмірі 37370,97 грн є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 6107,97 грн суд зазначає наступне.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 5 ст.254 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Судом було перевірено розрахунок пені, наданий позивачем та встановлено, що він є вірним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 6107,97 грн є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: основна заборгованість в сумі 38569,80 грн, інфляційні втрати в сумі 37370,97 грн, 3% річних в сумі 4139,80 грн та пеня в сумі 6107,97 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 600 грн. 00 коп.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного науково - виробничого підприємства «Промтехнакладка» (код ЄДРПОУ 21774438, місцезнаходження: 91005, Луганська область, м. Луганськ, вул. Кармелюка, б.7А) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул.Б.Хмельницького, б.6) основну заборгованість в сумі 38569 (тридцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн 80 коп , інфляційні втрати в сумі 37370 (тридцять сім тисяч триста сімдесят ) грн 97 коп , 3% річних в сумі 4139 (чотири тисячі сто тридцять дев'ять ) грн 80 коп та пеню в сумі 6107 (шість тисяч сто сім) грн 97 коп.
та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.
3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 ГПК України.
У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2018
Суддя С.В. Масловський
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2018 |
Оприлюднено | 23.01.2018 |
Номер документу | 71716629 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Масловський С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні