Постанова

від 15.01.2018 по справі 183/6913/16(2-а/183/43/17)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"15" січня 2018 р. справа № 183/6913/16 м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Генічеської міської ради

на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року у справі № 183/6913/16 (суддя в І інстанції Городецький Д.І.)

за позовом Приватної багатогалузевої фірми "Експрес"

до Генічеської міської ради,

треті особи - Комунальне підприємство "Генічеський міський пляж", Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру,

про визнання протиправними та скасування рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Генічеської міської ради, в якому, з урахуванням доповнень, просив визнати протиправними та скасувати рішення відповідача № 1006 від 02.09.2014 року "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок" та рішення № 303 від 14.12.2011 року "Про внесення змін та доповнень до рішення попередніх сесій".

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Генічеської міської ради № 303 від 14.12.2011 р. "Про внесення змін та доповнень до рішення попередніх сесій", відповідно до якого наданий дозвіл юридичній особі - Комунальному підприємству "Генічеський міський пляж" (ідентифікаційний код 36400788) на розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 4,0 га, за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01), із земель житлової та громадської забудови міста Генічеськ.

Визнано протиправним та скасовано рішення Генічеської міської ради Херсонської області № 1006 від 02.09.2014р. "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у постійне користування земельних ділянок", відповідно до якого був затверджений юридичній особі - Комунальному підприємству "Генічеський міський пляж" (ідентифікаційний код 36400788) проект землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки площею 4,6219 га, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, для розміщення та облаштування міського пляжу, із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради, та вищезазначена земельна ділянка передана у постійне користування юридичній особі - Комунальному підприємству "Генічеський міський пляж" (ідентифікаційний код 36400788).

При цьому суд виходив з того, що відповідно до ст. 20, ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач - Генічеська міська рада оскаржила її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права. Зазначає, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити в них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначає також, що існуюча та проектна категорія земельної ділянки площею 4,6219 га, яку відведено у постійне користування КП "Генічеський міський пляж", - землі житлової та громадської забудови, що підтверджується висновком відділу Держземагентства у Генічеському районі Херсонської області від 27.05.2014 року № 01-20/1814.

Також зазначає, що відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на кафе "Какаду" погашено 20.04.2016 року у зв'язку зі знищенням об'єкта нерухомого майна.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник позивача Пробачай В.П. подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що апеляційна скарга не відповідає вимогам КАС України, зокрема: не вказано особу, яка приймала участь у справі - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру; судовий збір сплачено не скаржником, а особою, яка не приймала участь у справі - виконкомом Генічеської міської ради, також не вірно зазначено призначення платежу, апеляційна скарга та лист від 04.09.2017 року № 02-02-22-09/1325, до якого було додано платіжне доручення, виготовлені на бланку виконкому Генічеської міської ради, який не є стороною в справі; не надані документи на підтвердження повноважень голови Генічеської міської ради Тулупова О.В., яким підписано апеляційну скаргу.

Зазначає, що апеляційний суд не дотримався вимог ст. 189 КАС України, відкрив апеляційне провадження, а мав повернути апеляційну скаргу скаржнику, що може свідчити про упередженість та заінтересованість суду апеляційної інстанції в результатах розгляду справи.

Крім того, зазначає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, стосовно знищення об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, спростовуються постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2016 року, яка набрала законної сили 29.08.2016 року, якою визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора про припинення права власності позивача на вказаний об'єкт нерухомого майна.

Також зазначає, що позивач є належним користувачем земельної ділянки за зазначеною адресою на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 30.03.2017 року в справі № 923/557/17, яке набрало законної сили 18.04.2017 року. Посилається на порушення Комунальним підприємством "Генічеський міський пляж" його прав орендаря, що було встановлено Актом № 1/17-03 перевірки стану земельної ділянки, закріпленої за ПБФ "Експрес".

Зазначає про порушення, зафіксовані актом Державної Азовської морської екологічної інспекції № 42, і виданий КП "Генічеський міський пляж" припис, який до теперішнього часу не виконаний.

Погоджується з постановою суду першої інстанції. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача Курта П.П. також заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що відсутність коду організації за ЄДРПОУ на бланку, печатки організації, що подала апеляційну скаргу, а також відсутність інших документів, що підтверджують тотожність апелянта з Генічеською міською радою та міським головою, є беззаперечним доказом того, що апеляційну скаргу подала особа, яка не приймала участі у справі та не є відповідачем.

Зазначає, що це є справою адміністративної юрисдикції та підтримує інші доводи, викладені у запереченнях іншого представника позивача.

В судове засідання представник скаржника не з'явився, причина неявки визнана судом неповажною.

Представник третьої особи - КП "Генічеський міський пляж" до судового засідання не з'явився, в письмовій заяві на адресу суду просить справу розглянути у його відсутності.

Колегія суддів ухвалила розгляд справи здійснювати у відсутності осіб, що не з'явились.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру просив прийняти рішення на розсуд суду. Вважав, що жодних порушень закону з боку третьої особи допущено не було.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи представників позивача щодо неприйнятності апеляційної скарги з огляду на допущені порушення скаржником вимог до оформлення апеляційної скарги. Так, на виконання ухвал апеляційного суду про залишення без руху від 18.08.2017 року та від 18.10.2017 року зобов'язано скаржника усунути недоліки, визначені судом. Ухвали оскаржені не були та набрали законної сили. Інші процесуальні питання, зокрема, щодо повноважень представників відповідача та можливості сплати судового збору виконкомом міської ради за апеляційною скаргою міської ради були з'ясовані у судовому засіданні та їм була надана відповідна правова оцінка.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Оскільки платіжні доручення (а.с. 237 т. 1, а.с. 112 т. 2) містять посилання на номер справи та судовий збір надійшов фактично до Державного бюджету, колегія суддів вважає, що недоліки оформлення платіжних документів не можуть бути перешкодою для забезпечення особі права на оскарження судового рішення.

Апеляційним судом також встановлено, що Генічеська міська рада не має власного апарату, що підтверджується її регламентом, а її посадові особи, в тому числі міський голова, включені до структури і штату виконкому. Рішенням Генічеської міської ради № 294 від 23.12.2016 року затверджено Програму соціально-економічного та культурного розвитку міста Генічеськ на 2017 рік, якою передбачається, що виконавчий комітет міської ради представляє інтереси громади в суді та отримує відповідне фінансування з міського бюджету. Колегія суддів не надає правової оцінки такому рішенню, оскільки воно є діючим та не є предметом розгляду в цій справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає хибними доводи представників позивача щодо подання апеляційної скарги неналежною особою.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач є належним користувачем земельної ділянки рекреаційного призначення площею 2500 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та є власником нерухомого майна - кафе "Какаду" загальною площею 213,3 кв. м., яке розташовано на зазначеній земельній ділянці.

Рішенням Генічеської міської ради Херсонської області № 203 від 12.07.2011 року дозволено юридичній особі - Комунальному підприємству "Генічеський міський пляж" розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 4,0 га за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (секція Е код 07.01), із земель рекреаційного призначення Генічеської міської ради.

Рішенням відповідача № 303 від 14.12.2011 року внесено зміни до рішення Генічеської міської ради від 12.07.2011 року № 203 та викладено його у такій редакції: "Дозволити юридичній особі - Комунальному підприємству "Генічеський міський пляж" розробку проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки орієнтовною площею 4,0 га за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01), із земель житлової та громадської забудови міста Генічеськ".

Рішенням відповідача № 1006 від 02.09.2014 року затверджено юридичній особі - Комунальному підприємству "Генічеський міський пляж" проект землеустрою щодо відведення у постійне користування земельної ділянки площею 4,6219 га, за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення та облаштування міського пляжу, із земель житлової та громадської забудови Генічеської міської ради. Передано вказану земельну ділянку юридичній особі - Комунальному підприємству "Генічеський міський пляж" у постійне користування.

Правомірність рішень відповідача № 303 від 14.12.2011 року та № 1006 від 02.09.2014 року є предметом спору в цій справі.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 20, 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Така незаконна зміна цільового призначення, на думку суду першої інстанції, відбулась під час прийняття рішення відповідача № 303 від 14.12.2011 року шляхом внесення зміни до попереднього рішення відповідача № 203 від 12.07.2011 року, внаслідок чого земельній ділянці, що передана третій особі в справі - Комунальному підприємству "Генічеський міський пляж" у постійне користування, змінене цільове призначення, а саме замість землі рекреаційного призначення зазначена земельна ділянка віднесена до земель житлової та громадської забудови.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до рішення відповідача № 185 від 02.08.2016 року та № 12 від 20.01.2017 року, схеми розміщення тимчасових споруд на території міського пляжу вбачається, що земельна ділянка площею 4,6219 га за адресою: АДРЕСА_1, яка передана в користування КП "Генічеський міський пляж", накладається на земельну ділянку площею 250 кв.м., яка перебуває в користуванні позивача.

Відповідач, передаючи у постійне користування третій особі - КП "Генічеський міський пляж" земельну ділянку міського пляжу, не узгодив межі суміжних земельних ділянок з позивачем, внаслідок чого, на думку суду, відбулося фактичне вилучення земельної ділянки із володіння та користування позивача орієнтовною площею 36,7 кв.м.

Суд першої інстанції зазначає, що відповідач, вилучивши у позивача без його згоди частину орендованої ним земельної ділянки, тим самим позбавив його законного права здійснювати будівництво кафе з літнім майданчиком.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно визначив характер спірних правовідносин, як публічно-правовий, а тому, розглядаючи спір в порядку адміністративного судочинства, порушив правила адміністративної юрисдикції, встановленої ст. 17 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи судом.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач є орендарем земельної ділянки. Третя особа в справі - Комунальне підприємство "Генічеський міський пляж" має земельну ділянку на праві постійного користування. Як слідує з аргументів позивача, викладених у позовній заяві, порушення його прав на користування орендованою земельною ділянкою, в тому числі і право на будівництво кафе з літнім майданчиком, відбулося внаслідок прийняття відповідачем рішення № 1006 від 02.09.2014 року (а.с. 5 т.1). Також, у заяві про збільшення позовних вимог позивач зазначав, що КП "Генічеський міський пляж" протиправно зайшло на земельну ділянку, закріплену за підприємством, внаслідок чого останнє позбавлено можливості вести будівельні роботи (а.с. 70 т. 1).

Отже, права, які були порушені, на думку позивача, відповідачем через прийняття незаконних рішень, є цивільними, а тому спір не має ознак публічно-правового спору.

Слід також зазначити, що рішення відповідача, які оскаржуються, є правовими актами індивідуальної дії, які прийняті відповідачем відносно третьої особи в справі - КП "Генічеський міський пляж", та на час звернення до суду вичерпали свою дію шляхом виконання, внаслідок чого третя особа також набула майнове право - право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, в редакції, що діяла на час розгляду справи судом першої інстанції, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення такого права.

Позивачем не доведено, що його права порушені через невідповідність оскаржуваних рішень вимогам земельного законодавства, що пов'язані з визначенням і зміною цільового призначення земельних ділянок. Втім, за твердженням позивача, такі права порушені через незаконне вилучення в нього частини земельної ділянки третьою особою - КП "Генічеський міський пляж", тобто має місце спір про майнове право.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "…" питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів "…". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 319 КАС України порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено іншій порядок судового провадження.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Отже, слід роз'яснити позивачу, що він має право звернутись до господарського суду з урахуванням зазначених норм процесуального законодавства.

Керуючись ст.ст. 319, 321, 322 КАС України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Генічеської міської ради задовольнити частково.

Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2017 року у справі № 183/6913/16 скасувати.

Провадження в справі закрити. Роз'яснити, що розгляд такого спору віднесено до суду господарської юрисдикції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду в порядку, визначеному статтями 328, 329 КАС України.

Повний текст складено 22.01.2018 року.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко