Постанова

від 15.01.2018 по справі 820/3000/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий 1 інстанції:Мар`єнко Л.М.

Суддя-доповідач: Любчич Л.В.

15 січня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3000/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - Лазаренко І. В.

представника відповідача - Губська В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 09.10.17 по справі № 820/3000/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПФ"Данко Декор"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПФ" Данко Декор"(далі - позивач, ТОВ ПФ Данко Декор , звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області ( далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській обл.) , в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 12.07.2016 № 0000151412 форми "Р", яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додатну вартість у сумі 1 962 582,50 грн. (у тому числі за основним платежем 1 570 066,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 392 516,50 грн., від 12.07.2016 № 0000161412 форми "В4", яким зменшено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податку на додатну вартість у сумі 201897,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 адміністративний позов ТОФ "ПФ" Данко Декор" задоволений в повному обсязі.

Не погодившись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській обл. складено узагальнену податкову інформацію від 24.03.2017 №327/20-40-14-13-12 з питань проведення фінансово-господарських операцій ТОВ Колорі за період листопад 2016 - лютий 2017. Згідно даної інформації встановлено, що 16.01.2017 було здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ Колорі , а саме вул.. Космічна 26 м. Харків. В ході виїзду встановити директора підприємства ОСОБА_4 не надалося можливим. При дослідженні ланцюга постачання товару на адресу ТОВ Колорі джерело походження товару встановити не вдалося, а отже на думку податкового органу рух товару по всьому ланцюгу постачання є не можливим у зв'язку із відсутністю факту його законного введення в обіг або реального задекларованого виробництва. Фактично позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товару і складено первинні документи всупереч норм ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку.

Суд вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія судів погоджується з даними висновками суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що ГУ ДФС у Харківській обл. проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "ПФ" Данко Декор" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ "Колорі" за грудень 2016 року, січень - лютий 2017 року.

За результатами позапланової виїзної перевірки складений акт від 22.06.2017 №5290/20-40-14-12-11/35777106 (т.1 а.с10-50), у висновках якого встановлено порушення вимог п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 1771963,40 грн., в т.ч. за грудень 2016 року на 1003704 грн., за січень 2017 року на 273984 грн., за лютий 2017 року на 494275 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 1570066 грн., в т.ч. 846549 грн., за грудень 2016 року, 141355 грн. за січень 2017 року та 582162 грн. за лютий, а також завищенню від'ємного значення ПДВ за лютий 2017 року на суму 201897 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській обл. винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 12.07.2017 №0000151412, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1962582,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 1570066 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 392516,50 грн. (т.1 а. с.53);

- від 12.07.2017 №0000161412, яким завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 201897 грн. (т.1 а. с.51-52).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом, з посиланням на податкову інформацію ГУ ДФС у Харківській області від 24.03.2017 №327/20-40-14-13-12 з питань проведення фінансово - господарських операцій ТОВ "Колорі" за період листопад 2016 - лютий 2017 року, визначено про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Колорі не відбулись.

Під час судового розгляду встановлено, що між ТОВ "ПФ" Данко Декор" (покупець) та ТОВ "Колорі" (постачальник), укладено договір поставки від 05.02.2016 №05-02 (т.2 а.с.85-86).

Згідно п.п.1.1 вказаного договору поставки - постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити на умовах, викладених в договорі, товар: матеріали виробничого призначення (фарби, лаки тощо), асортимент, кількість і ціна якого вказується в рахунках, та/або видаткових накладних. Також відповідно до п.п.4.1 вказаного договору поставки - поставка товару здійснюється на умовах EХW- склад постачальника (в редакції Інкотермс-2010). Сторони можуть узгодити і інші умови поставки.

На підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи надані первинні документи, а саме: податкові, видаткові та товарно - транспортні накладні, витяг з журналу реєстрації довіреностей за період 14.11.2016 по 01.02.2017 (т.1 а.с.62-227), платіжні доручення (т.2 а.с.100-143).

Також позивачем на підтвердження походження придбаного товару надано Сертифікати походження продукції на фарбу (т.1 а.с.228-233).

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копію договору оренди нежитлового приміщення та акт приймання - передачі нежитлового приміщення на підтвердження адреси вантажовідправника у вказаних товарно - транспортних накладних.

Придбаний товар був використаний позивачем у господарській діяльності, а саме

Суд зазначає, що договір поставки з ТОВ "Колорі" був укладений для шляхом надання послуг контрагентам - покупцям з оброблення - декорування (різними методами) скляних пляшок для отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується наданими первинними документами, що знаходяться в матеріалах справи, а саме: договорами підряду з додатками, специфікаціями, актами прийому - передачі виконаних робіт, звітами про використанні матеріали тощо (т.2 а.с.3-58, 156-199).

Таким чином, ТОВ "Колорі" - виконало свої зобов'язання за вказаним договором поставки, а ТОВ "ПФ" Данко Декор" прийняло ТМЦ за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Податкові накладні, виписані ТОВ "Колорі", відповідають вимогам ст. 201 ПК України.

Доводи апеляційної скарги, щодо не підтвердження джерела походження товару, реалізованого на адресу ТОВ Колорі і як наслідок відсутності факту реального здійснення господарської операції з придбання ТОВ ПФ Данко Декор у ТОВ Колорі товарно-матеріальних цінностей, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки між позивачем та його контрагентом ТОВ Колорі умови договору були виконані в повному обсязі, товар поставлений та використаний ТОВ ПФ Данко Декор в своїй господарській діяльності.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на наявність податкової інформації ГУ ДФС у Харківській обл. від 24.03.2017 з питань проведення фінансово-господарських операцій ТОВ Колорі за період листопад 2016 - лютий 2017, оскільки чинний ПК України не ставить в залежність право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Також, колегія суддів відзначає, що відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Факт порушення контрагентом своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Дані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді апеляційної інстанцій.

Так, при розгляді справи судом апеляційної інстанції було перевірено чи мали операції між позивачем та його контрагентом реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та подальше використання позивачем отриманих товарів.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2017 року по справі № 820/3000/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.І. Сіренко О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 22.01.2018.