10/45
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.05.07 р. Справа № 10/45
Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Приходько І.В.;
при секретарі судового засідання – Черняк Л. А.;
за участю представники сторін:
від позивача – не з'явився;
від відповідача – не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу
за позовом Акціонерного товариства закритого типу територіальний проектний інститут «Донбасцивільпроект» м.Донецьк,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-таксі-Донецьк» м.Донецьк,
про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 8 153,91 грн., індексу інфляції у сумі 3 150,38 грн., штрафу з користування чужими коштами у розмірі 977,27 грн., 3 % річних у сумі 326,09 грн., -
В С Т А Н О В И В :
До господарського суду звернувся позивач, Акціонерне товариство закритого типу територіальний проектний інститут «Донбасцивільпроект» м.Донецьк. з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-таксі-Донецьк» м.Донецьк, про стягнення заборгованості з орендної плати з урахуванням індексу інфляції по договору оренди № 57 від 01.05.2000 р. у сумі 9 519,20 грн., штрафу з користування чужими коштами у розмірі 1 101,41 грн., 3 % річних у сумі 367,56 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір № 57 від 01.05.2000 р., додаток № 1 до договору, невиконання відповідача зобов'язань за договором, розрахунок заборгованості.
13.03.2007 р. від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, в якому він просить стягнути заборгованість з орендної плати у розмірі 8 359,70 грн.. суму інфляції у розмірі 3 381,94 грн., 3 % річних у розмірі 367,56 грн., штраф за користування чужими коштами у розмірі 1 101,41 грн.
Заявлене клопотання суд задовольнив на підставі положень ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
10.05.2007 р. від позивача надійшло клопотання про зміну позовних вимог, в якому він уточнює період заборгованості з орендної плати та просить стягнути суму основного боргу у розмірі 8 153,91 грн., індекс інфляції у розмірі 3 150,38 грн., 3 % річних у розмірі 326,09 грн., штраф за користування чужими коштами у розмірі 977,27 грн.
Заявлене клопотання суд задовольнив у порядку передбаченому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи засіданнях повідомлявся.
Відповідно до довідки Головного управління статистики № 14/4-23/46 від 23.01.2007 р., наданої до суду позивачем, відповідач значиться в Єдиному державному реєстрі за адресою: Донецьк-58, вул.Лівобережна,37.
Відповідно до довідки Головного управління статистики № 22-15/499 від 19.02.2007, яка була отримана на запит суду, відповідач значиться як юридична особа в Єдиному державному реєстрі та знаходиться за адресою м.Донецьк, вул.Лізи Чайкіної, 3.
За двома адресами. вказаними у позовній заяві та у довідки управління статистики, судом неодноразово надсилались ухвали про відкладення слухання справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив до суду не надав.
Відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено у строк не більше двох місяців, у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.
Справа надійшла до суду 09.02.2007 р.
Відповідно до ухвали голови господарського суду, термін розгляду справи було продовжено на один місяць.
Таким чином, розгляд справи має бути вирішений у строк до 09.05.2007 р.
В останнє судове засідання представник позивача не з'явився, про час і місце слухання справи належним чином був повідомлений.
Враховуючи викладене, положення статей 69, 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто на підставі наявних у ній документів, за відсутності позивача та відповідача.
Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, заслухав пояснення позивача, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) був укладений договір оренди № 57 нежитлового приміщення: кімнати № 605 та № 316а прибудови № 2 інституту площею 13 кв.м та 11 кв.м відповідно.
Як убачається з умов договору, відповідач прийняв у тимчасове користування приміщення позивача.
Пунктом 3 договору № 57, сторони встановили, що оплата за оренду приміщення здійснюється до 10 числа кожного місяця на підставі розрахунку у рахунку орендодавця.
Термін дії договору оренди сторони встановили з 01.05.2000 р. до 01.05.2001 р.
Відповідно до пункту 9 сторони встановили, що до договору додається Додаток № 1, який є невід'ємною частиною договору.
02.01.2001 р. між сторонами була укладена додаткова угода № , в якій сторони виклали пункт 1 договору № 57 у новій редакції.
Відповідно до вказаного пункту з 01.01.2001 р. з оренди була повернута кімната № 361а, в оренду була передана кімната інституту № 605 площею 13 кв.м.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на користування відповідачем приміщенням після спливу строку договору оренди, на який він укладався, листи на адресу відповідача про збільшення розміру орендної плати до 905,99 грн., а саме № 02-181 від 05.11.2003р., копії рахунків за період з червня 2005 р. по лютий 2006 р.
Приймаючи рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Як убачається з умов договору № 57 від 01.05.2000 р., сторони домовились вчинити певні дії, орендодавець (позивач) передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення орендодавця.
Враховуючи пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (у редакції 2003 р.), судом встановлено, що в оренду були передані нежитлові приміщення, які на підставі наданих позивачем до суду документів належать орендодавцеві на праві приватної власності і тому вказані правовідносини регламентовані статтею 25 Цивільного кодексу України (у редакції 1963 р.).
Як убачається з договору оренди № 57 від 01.05.2000 р., сторони встановили термін його дії з 01.05.2000 р. до 01.05.2001 р.
Відповідно до пункту 6 договору сторони встановили. що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за сплимом строку, на який він укладався, він вважається продовженим до попередження про його розірвання.
Статтею 260 Цивільного кодексу України (у редакції 1963 р.) встановлено, що у разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна сторона вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторони за один місяць.
Статтею 763 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 р.) визначено, що кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитись від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.
Як убачається з листа позивача № 02-60 від 05.04.2006 р., орендодавець повідомив орендаря про розірвання договору оренди № 57 у зв'язку з реконструкцією будівлі.
Позивач заявляючи позовні вимоги щодо стягнення основного боргу по оплаті орендних платежів, посилався на лист № 02-181, відповідно до якого був збільшений розмір орендної плати до 905,99 грн. та копії рахунків за період з червня 2005 р. по лютий 2006 р.
Дослідив представлений договір № 57 від 01.05.2000 р., суд встановив, що сторони досягли згоди, що орендні платежі здійснюються до 10 числа кожного місяця на підставі рахунку у рахунку орендодавця.
Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку .
Як передбачено у статті 174 Господарського кодексу України, підставами виникнення господарських зобов'язань є, у тому числі, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Таким чином, за умовами договору № 57 від 01.05.2000 р. у сторін виникли певні зобов'язання при його виконанні.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається
Як убачається з наданих до суду документів: листа позивача № 02-181, копій рахунків за період з червня 2005 р. по лютий 2006 р. у відповідача виникли зобов'язання перед позивачем орендної плати за користування приміщенням.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги від 10.05.2007 р. в частині стягнення основного боргу у розмірі 8 153,91 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення індексу інфляції у розмірі 3 150,38 грн. та 3 % річних у розмірі 326,09 грн., суд враховує наступне.
Відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідив наданий до суду розрахунок індексу інфляції, суд приходить до висновку, що він не обґрунтований, не відповідає вимогам діючого законодавства і тому не підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог щодо стягнення 3 % річних, то з урахуванням вірного розрахунку наданого до суду позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 977,27 грн., то суд вважає. що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки вони не обґрунтовані позивачем, не відповідають вимогам діючого законодавства та не підтверджуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, судові витрати підлягають віднесенню у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.260 Цивільного кодексу України (у редакції 1963 р.), ст.ст. 625, 763 Цивільного кодексу України (у редакції 2003 р.), ст.ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 22, 33, 43, 49, 69, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Частково задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу територіальний проектний інститут «Донбасцивільпроект» м.Донецьк, заявлені до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-таксі-Донецьк» м.Донецьк, про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 8 153,91 грн. по договору оренди № 57 від 01.05.2000 р., індексу інфляції у сумі 3 150,38 грн., штрафу з користування чижуми коштами у розмірі 977,27 грн., 3 % річних у сумі 326,09 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-таксі-Донецьк» м.Донецьк (м.донецьк. -37, вул.Лізи Чайкіної, 3, р/р 26000309131001 в ДРУ КБ «Приватбанк», МФО 335496, ЄДРПОУ 30736442), на користь Акціонерного товариства закритого типу територіальний проектний інститут «Донбасцивільпроект» м.Донецьк (м.Донецьк-50, б.Шевченко, 4, р/р 26002301745180 у філії ГУ ПІБ України в Донецькій області. МФО 334635, ЄДРПОУ 02497816), заборгованість з орендної плати у сумі 8 153,91 грн. по договору оренди № 57 від 01.05.2000 р., 3 % річних у сумі 326,09 грн., державне мито у розмірі 84,80 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 75,75 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 717217 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні