Постанова

від 04.12.2017 по справі 804/7095/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 р. Справа № 804/7095/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Жукової Є.О.

судді Кальника В.В.

судді Царікової О.В.

розглянувши у письмовому провадженні у м.Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №174481/39302131 від 21 вересня 2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладаної №6 від 30.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити дії щодо реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, -

ВСТАНОВИВ :

31.10.2017 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №174481/39302131 від 21 вересня 2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладаної №6 від 30.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити дії щодо реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 р. у справі № 804/7095/17 провадження було відкрито та справа призначена до розгляду в судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" не погоджується з оскаржуваним рішенням комісії Державної фіскальної служби України №174481/39302131 від 21 вересня 2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладаної №6 від 30.08.2017 р., вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню зважаючи на те, що контролюючим органом було порушено пп.201.16.1, п.201.16 ст.201 ПК України, оскільки останім не було зазначено у квитанції, яка була отримана підприємством, конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та зазначено лише загальні посилання на відповідну податкову накладну критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

При цьому, позивач зазначає, що на вимонання вимог чинного податкового законодавства України останнім було подано до Комісії Державної фіскальної служби пояснення в підтвердження реальності здійснення операції по відновленій податковій накладній №6 віл 30.08.2017 р., а саме: копію договору №126-УЗШК від 10.08.2017 р. з додатками; копію додаткової угоди№1 від 12.09.2017 р. з додатками; копію банківської виписки від 30.08.2017 р.; копію рахунку-фактури №32 від 10.08.2017 р.

Як зазначають повноважні представники позивача, останнім було подано перелік документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

З урахуванням вищезазначеного, позивач вважає протиправним рішення комісії Державної фіскальної служби України, а саме: №174481/39302131 від 21 вересня 2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладаної №6 від 30.08.2017 р.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав та з урахування пояснень наданих в судових засіданнях.

Представник відповідача-1, не зважаючи на неодноразове повідомлення його належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними доказами, наявними в матеріалах справи, в судове засідання не з'явився.

При цьому, 20.11.2017 р. за №51377/17 повноважним представником відповідача-1, через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано заперечення, в якому з посиланням на відповідні норми податкового законодавства зазначено, що рішення Комісії Державної фіскальної служби за №174481/39302131 від 21 вересня 2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладаної №6 від 30.08.2017 р. є таким, що не може бути скасованим, з огляду на прийняття його виключно в межах діючого податкового законодавства.

Відтак, з урахуванням зазначеного вище, відповідач-1 просить суд у задоволеннні пред'явлених позовних вимог відмовити в повному обсязі.

15.11.2017 р. за вх.№5525-ел шляхом електронного звязку на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду повноважним представником відповідача-2 було подано клопотання про зміну неналежного відповідача у справі №804/7095/17 та виключення Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області з кола відповідачів у справі №804/7095/17, обгрутоване тим, що оскаржуване рішення №174481/39302131 від 21 вересня 2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладаної №6 від 30.08.2017 р. прийнято саме Державною фіскальною службою України, а не Кам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області.

Будь-яких інших пояснень, стосовно даного предмету спору відповідачем-2 надано не було.

У відповідності до ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також зважаючи на строки розгляду адміністративної справи, встановлені ст.122 КАС України, заслухавши думку представників позивача з зазначеного приводу, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 39302131) є юридичною особою та зареєстровано, як платник податку на додану вартість, що підтверджується відпомостями, які містяться в матеріалах справи.

Згідно ч.2.3 підрозділу 2.Цілі та предмет діяльності товариства розділу 1.Загальні положення Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" для реалізації мети і завдань Товариство здійснює наступні види діяльності: торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку: інші види оптової торгівлі; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; оптова торгівля квітами та іншими ростинами, тощо.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" укладено договір про закупівлю №129-УЗШК від 10.08.2017 р.

Відповідно до п.1.1 договора про закупівлю №129-УЗШК від 10.08.2017 р. в порядку та на умовах, визначених даним договором, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" зобов'язувалось у 2017 році виконати Публічному акціонерному товариству Українська залізниця роботи по виготовленню та монтажу виробів конструкційних металевих та інших частин горизонтальних ліній страховки для роботи на дахах електропоїздів у виробничому конкурсі №1 технічної пасажирської станції Дарниця на власних металевих та комплектуючих, згідно календарного плану - графіку та договірної ціни, а Публічне акціонерне товариство Українська залізниця зобов'язувалось прийняти та оплатити виконані роботи.

12.09.2017 р. між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" було укладено додаткову угоду №1 до договору №126-УЗШК від 10.08.2017 р., якою внесено зміни до Договірної ціни .

На підставі договора про закупівлю №129-УЗШК від 10.08.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №6 від 30.08.2017 р.

Вказану податкову накладну доставлено до Державної фіскальної служби України, документ прийнято, реєстрацію зупинено, що підтверджено квитанцією № 1.

Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано про виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 25.11. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

14.09.2017 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" було надано пояснення за вих.№1409-1 щодо видів діяльності товариства, наявності ліцензій на проведення зазначених видів діяльності, кількість працівників, контрагентів та обладнання для проведення робіт, та документи в підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній №6 від 30.08.2017 р., а саме: копію договору №126-УЗШК від 10.08.2017 р. з додатками; копію додаткової угоди№1 від 12.09.2017 р. з додатками; копію банківської виписки від 30.08.2017 р.; копію разунку-фактури №32 від 10.08.2017 р.

При цьому, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 21.09.2017 р. прийнято рішення № 174481/39302131 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від №2 від 30.08.2017 р., складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО", у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Щодо клопотання, заявленого Відповідачем-2: Камянською обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (Криворізьким відділенням) в порядку ст.52 КАС України, відповідно до тексту якого відповідач-2 просить здійснити заміну неналежного відповідача у справі №804/7095/17 та виключити Кам'янську об'єднану державну податкову інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області з кола відповідачів у справі №804/7095/17, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.52 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Однак, диспозиція наведеної вище норми КАС України не передбачає такого права суду, як виключення неналежного відповідача з кола відповідачів у справі.

Відтак, враховуючи факт наявності у даній справі належного відповідача, а саме відповідача-1: Державної фіскальної служби України, до якої і звернуті безпосередньо позовні вимоги позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО", суд приходить до висновку про відмову в задоволені заявленого клопотання, з викладенням тексту зазначеного клопотання безпосередньо в тексті постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/7095/17, дотримуючись при цьому принципу процесуальної економії в адміністративному судочинстві та з урахуванням вимог ч.4 ст.160 КАС України.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996р. № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI,Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., Критеріями оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №753/30621, Вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 р. №567 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 р. за №754/30622.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 8 КАС України зазначає, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом; обов'язковість судових рішень.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.79 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 зазнченого вище Порядку №1246від 29.12.2010 р., після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р., за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні приписи наведені у підпункті 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі - Критерії оцінки ступня ризиків).

Згідно пункту 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, контролюючий орган був зобов'язаний у відповідних Квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу №567.

Як вбачається з копій наведених вище квитанцій, відповідачем зазначений вид критерію визначено не було.

Суд зазначає, що такий критерій як невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 25.11. у п. 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків не передбачений.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. 70 КАС України протиправності прийнятого рішення комісії Державної фіскальної служби України №174481/39302131 від 21.09.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 р.

Так, судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної відповідачем було зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відтак, відповідно до наведених вище норм Податкового кодексу України; Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246; Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №567; Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено чіткий механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних покигувань до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних; затверджено Критерії оцінки ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достаніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які, як прямо свідчать матеріали справи, не було дотримано відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення за №174481/39302131 від 21.09.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 р.

При цьому, під час судового розгляду справи судом встановлено, матерілами справи підтверджено, що Товаристом з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" на виконання відповідних норм чинного податкового законодавства України було направлено на адресу Комісії ДФС: первинні документи в підтвердження здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтувань щодо причини відмови в реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 р. складеної Товаристом з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО".

Відповідачем в оскаржуваному Товаристом з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" рішенні не зазначено, що саме стало підставою для винесення такого рішення, а зазначено загалом, що надані платником податку копій документів, або складені з порушенням законодавства, або поданих документів недостатньо для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної.

При цьому не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

З урахуванням викладеного вище, оскаржуване позивачем рішення №174481/39302131 від 21.09.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 р. є прийняте відповідачем без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; без дотримання принципу рівності перед законном, запобігаючи всім формам дискримінації; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані зазначені рішення.

Відтак, позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України №174481/39302131 від 21.09.2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 р. є такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 30.08.2017 р., суд зазначає наступне.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Відповідно до п.201.16.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрація якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

а). прийнятя рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б). набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку із чим суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.

Зазначене вище має наслідком задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 30.08.2017 р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України,якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення № 266 від 20.10.2017 р. за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збіру загальному розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті грн., 00 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №174481/39302131 від 21 вересня 2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладаної №6 від 30.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити дії щодо реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України, а саме, судового збору у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті грн., 00 коп.).

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України №174481/39302131 від 21 вересня 2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладаної №6 від 30.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити дії щодо реєстрації податкової накладної №6 від 30.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №174481/39302131 від 21 вересня 2017 р. про відмову в реєстрації податкової накладаної №6 від 30.08.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 30.08.2017 р.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби Українина користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАБУД-ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 39302131) з оплати судового збору у розмірі 3 200,00 грн. (три тисячі двісті грн., 00 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Суддя Суддя Є.О. Жукова В.В. Кальник О.В. Царікова