Рішення

від 22.01.2018 по справі 826/15236/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року № 826/15236/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві доПочаткового спеціалізованого мистецького навчального закладу Київська дитяча музична школа №8 про застосування заходів реагування, В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу Київська дитяча музична школа №8 (далі - відповідач, КДМШ № 8), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу Київська дитяча музична школа № 8 (код ЄДРПОУ 05459818) за адресою: вулиця Велика Житомирська, 26-Б у Шевченківському районі міста Києва до повного усунення порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в ході проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації приміщень до повного усунення порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2017 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та встановлено відповідачу десятиденний строк з дня одержання ухвали для подання заяви про визнання позову або заперечень проти позову та всі доказів на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

У своїх поясненнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що переважна кількість порушень усунуто, а також просив суд зважити на те, що музична школа не є приватною установою, а є бюджетною організацією, яка підпорядкована Управлінню культури, туризму та охорони культурної спадщини Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Відповідно до частини 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на момент відкриття провадження у даній справі), справа розглядалась в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Суд звертає увагу на положення пункту 10 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, відповідно до якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, підпункту 2 пункту 1 наказу МВС України від 02 листопада 2015 року №1337, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2015 року за №1467/27912, Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04 лютого 2013 року № 3, та листа-роз'яснення ДСНС України від 09 березня 2017 року №26-3583/263, Головним управлінням видано наказ від 17 жовтня 2017 року № 359 Про проведення планових перевірок згідно з графіком (додається).

Повідомленням від 31 жовтня 2017 року №18/23/1891 позивач попередив відповідача про проведення у період з 13 листопада 2017 року по 24 листопада 2017 року планової перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, яке отримано директором КДМШ № 8 - Івженко Т.В. 01 листопада 2017 року.

На підставі вказаного вище наказу від 17 жовтня 2017 року № 359 та посвідчення на проведення перевірки від 06 листопада 2017 року № 331 посадовою особою позивача у присутності директора КДМШ № 8 - Івженко Т.В. та завідуючої господарством КДМШ № 8 -Білан Г.Є. проведено планову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки - Початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу Київська дитяча музична школа №8 , розташованого за адресою: вулиця Велика Житомирська, 26-Б у Шевченківському районі міста Києва, за результатами якої складено Акт від 16 листопада 2017 року № 332 (далі - Акт перевірки).

З Акту перевірки вбачається, що в ході проведеної перевірки ГУ ДСНС у м. Києві виявлено, що КДМШ № 8 експлуатується приміщення з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, а саме:

пункту 3 розділу IІ Правил пожежної безпеки в Україні - не надані документи (наказ, інструкція тощо), які включають: порядок утримання шляхів евакуації; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

пункту 4 розділу IІ Правил пожежної безпеки в Україні - не для всіх приміщень розроблені та затверджені керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

пункту 7 розділу IІ Правил пожежної безпеки в Україні - у приміщеннях на видимих місцях біля телефонів не вивішені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;

пункту 8 розділу IІ Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности ;

пунктів 15, 16 розділу IІ Правил пожежної безпеки в Україні - не надано підтверджуючі матеріали, щодо проходження всіма посадовими особами спеціального навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки;

пункту 2.11 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - у підвальному поверсі допускається складування горючих матеріалів;

пункту 2.16 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - глухі грати на вікнах приміщень, де перебувають люди, не виконані розпашними, розсувними або легкозйомними;

пункту 2.23 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - висота проходу на шляху евакуації з підвалу менше ніж 2,0 м, в порушення п. 7.3.6 ДБН В. 1.1.7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва ;

пункту 2.23 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - на підлозі на шляхах евакуації влаштовані перепади висот, в порушення п. 7.3.8 ДБН В.1.1.7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва ;

пунктів 2.17, 2.23 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - не надані результати іспитів зразків будівельних матеріалів (вагонка, підвісні стелі), що застосовуються для облицювання стін та стель коридорів, в порушення п. 7.3.3 Державних будівельних норм ДБН В. 1.1.7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва ;

пункту 2.28 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - не надані результати іспитів зразків будівельних матеріалів (лінолеум), що застосовуються для облицювання підлоги коридорів, в порушення п. 7.3.3 ДБН В. 1.1.7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва ;

пункту 2.27 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - двері на шляхах евакуації відчиняються проти напрямку виходу з будівлі відповідно п. 7.2.9 ДБН В. 1.1.7-2016 Пожежна безпека об'єктів будівництва ;

пункту 2.27 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - двері евакуаційних виходів не забезпечені замками, що легко відчиняються;

пункту 2.32 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками ВИХІД білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення;

пункту 2.37 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - допускається захаращення шляхів евакуації меблями, обладнанням та іншими матеріальними цінностями;

пункту 2.37 розділу IІІ Правил пожежної безпеки в Україні - у загальному коридорі на 1-му поверсі вбудовано шафу;

пункту 1.6 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях лікарні не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

пункту 1.12 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;

пункту 1.16 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - не всі електрощитки оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами;

пункту 1.18 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - допускається використання саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ;

пункту 1.8 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - допускається улаштування та експлуатація тимчасових і електромереж;

пункту 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні - не надано документи які підтверджують проведення виміру опору ізоляції електричних мереж та електроустановок;

пунктів 1.2, 1.5 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приладу , приймально-контрольного пожежного на пульт централізованого спостереження пожежної охорони, а також системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей, в порушення п. 7.4. табл. А. 1. додатку А та п. 5.2. табл. Б. 1. додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

пункту 3.10 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні - для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір , ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Наявність встановлених в Акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України від 05 квітня 2007 року №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 року №5403-VI (далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (частина 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (частина 3 статті 64 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абзац 2 пункту 1 Положення №20/2013).

У пункті 3 вказаного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

В силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Положеннями статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені в Акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють чи перебувають в КДМШ № 8.

Більш того, відповідачем не заперечуються обставини щодо допущення виявлених під час перевірки порушень.

Так, під час розгляду справи відповідачем надано письмові пояснення на підтвердження вчинення дій з метою усунення виявлених під час перевірки порушень, в яких, зокрема, зазначено про повне їх усунення в 2018 році.

Суд звертає увагу сторін на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

При цьому, поняття загроза життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Акті перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити.

2. Застосувати захід реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу Київська дитяча музична школа № 8 (код ЄДРПОУ 05459818) за адресою: вулиця Велика Житомирська, 26-Б у Шевченківському районі міста Києва до повного усунення порушень.

3. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко