Рішення

від 22.01.2018 по справі 826/13212/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2018 року

№ 826/13212/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку письмово провадження справу за адміністративним

позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної Академії Наук України

про стягнення податкового боргу у розмірі 186 100,54

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної Академії Наук України (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 186 100,54

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2017 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано позивача надати доказ вручення відповідачу позовної заяви з додатками, а відповідачу встановлено строк до 09.11.2017 для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

06.11.2017 через канцелярію суду від Генерального директора Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної Академії Наук України листом № 73 від 31.10.2017 надано пояснення щодо неплатоспроможності відповідача та повідомлено, що до 31.12.2017 останній планує здійснити платіж по податковому боргу, який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Зважаючи на отримане пояснення відповідача, Окружним адміністративним судом міста Києва 21.11.2017 ухвалено перейти до розгляду справи за загальними правилами, на підставі ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на 21.11.2017) скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Зважаючи на вищевказане судом розгляд справи призначено на 20.12.2017.

Відповідно до пункту 10 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (редакція діє з 15.12.2017 р.), установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання представники сторін не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, про що містяться докази в матеріалах адміністративної справи. Керуючись ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено перейти до розгляду справи на підставі наявних доказів у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Науково-технологічний алмазний концерн (Алкон) Національної академії наук України перебуває на податковому обліку у ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

Відповідно до даних з бази АІС Податковий блок , про які зазначив представник Головного управління ДС у м.Києві в позові, відповідач має наступні відкриті рахунки в банках:

- ПАТКБ ПРАВЕКС-БАНК , номер рахунку 2600579997978, валюта рахунку - російський рубль, дата відкриття 11.04.2012, МФО банку 380838;

- ПАТКБ ПРАВЕКС-БАНК , номер рахунку 26003799979203, валюта рахунку -українська гривня, дата відкриття 11.04.2012, МФО банку 380838;

- ПАТКБ ПРАВЕКС-БАНК , номер рахунку 26003799971364, валюта рахунку - долар США, дата відкриття 11.04.2012, МФО банку 380838;

- ПАТКБ ПРАВЕКС-БАНК , номер рахунку 2600500430457, валюта рахунку - російський рубль, дата відкриття 07.12.2001, МФО банку 321983;

- ПАТ УКРІНБАНК , номер рахунку 260090020492, валюта рахунку - російський рубль, дата відкриття 20.01.1998, МФО банку 300142;

- Казначейство України, номер рахунку 37517000030587, валюта рахунку -українська гривня, дата відкриття 24.12.2014, МФО банку 899998;

- АТ РАЙФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ у м.Києві, номер рахунку 26009536432, валюта рахунку -українська гривня, дата відкриття 10.10.2016, МФО банку 380805;

Відповідно до матеріалів справи, за відповідачем обліковується самостійно узгоджена сума податкових зобов'язань та непогашеної пені:

- надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 3550,68 грн. основного платежу та 40,03 грн., відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи сторінки 18-20 адміністративної справи;

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 46 607,22 грн. основного платежу та 0,19 грн. пені, що підтверджується розрахунком, який знаходиться в матеріалах справи на сторінках 11-17;

- частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх організацій) в сумі 135209,75 грн., про що свідчать надані до матеріалів справи розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягають сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за перший квартал 2017 та за перше півріччя 2017, а також звітними податковими деклараціями з податку на додану вартість за 6, 7 місяці та уточнюючими деклараціями екологічного податку порядковий № 1 за звітний квартал 1 та порядковий № 2 за звітний квартал 2;

- надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах в сумі 684,07грн. основного платежу та 8,6 грн. пені, що підтверджується розрахунком, який знаходиться в матеріалах справи на аркушах 21-23.

Загальна сума податкової заборгованості становить 186 100, 54, про що свідчить наданий позивачем розрахунок.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання. У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено узгоджену суму самостійно визначеного податкового зобов'язання в повному обсязі у строки встановлені Податковим кодексом України, такі податкові зобов'язання є податковим боргом. Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України). Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України). Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу винесено податкову вимогу від 01.02.2017 № 1001-17 на суму 30 670,14 грн., яке було направлено на адресу Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України, про що свідчить поштове повернення із підписом уповноваженої особи на отримання поштових відправлень, яке міститься в матеріалах справи.

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне. Рішенням в ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 08.02.2017 № 1517/10/26-54-17-02-17 про опис майна у податкову заставу, відповідно до ст. 89 ПК України, здійснено опис майна, що перебуває у власності Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України.

Також в поясненні відповідача № 73 від 31.10.2017, яке ним надано через канцелярію суду, з долученням платіжних доручень, зазначено, що на виконання судових рішень 2016-2017 років Оболонською державною виконавчою службою всі рахунки відповідача були арештовані, через що Науково-технологічний алмазний концерн (Алкон) Національної академії наук України не мав можливості сплачувати податки. Станом на 23.10.2017 борг по судових рішеннях в сумі 1241696,43 грн. виплачено, арешт на всі рахунки відповідача скасований. Станом на 25.10.2017 повністю сплачені кошти за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях та за викиди забруднюючих речовин, частково - податок на додану вартість та частину чистого прибутку. Повний розрахунок відповідач планував здійснити до 31.12.2017.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Строки подання податкових декларацій за базові звітні (податкові) періоди встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідач як платник податків подав позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій самостійно визначив суму грошових зобов'язань із вказаного податку.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем як платником податків у вищезазначених податкових деклараціях оскарженню не підлягають, тобто вважаються узгодженими з дати подання податкових декларацій. Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України). Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен сплатити узгоджені суми податкових зобов'язань з вказаних податків, згідно поданих декларацій, але не зробив цього. Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не погашено податковий борг, самостійно ним узгоджений, а копії платіжних доручень №33 від 26.10.2017, №36 від 26.10.2017, № 32 від 26.10.2017, № 30 від 26.10.2017, № 38 від 31.10.2017, які надано відповідачем через канцелярію, суд не визнає за належний доказ сплати податкового боргу, адже із вказаних платіжних доручень не вбачається за які саме види заборгованості, за який період та в якій сумі було внесено ці платежі.

Також слід зазначити, що на платіжних дорученнях №33 від 26.10.2017 та № 36 від 26.10.2017, отримувачем вказано НТАК АЛКОН НАН України, а не позивач, якому необхідно сплатити податковий борг.

В інших платіжних дорученнях не зазначено детально за який період перераховуються кошти та по якому платежу, зважаючи на вказане, судом не беруться до уваги платіжні доручення, як докази погашення чи часткового погашення податкового боргу.

Згідно пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України) контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 - п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з вимогами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частина друга цієї ж статті говорить про те, шо в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що позивачем суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості за узгодженими грошовими зобов'язаннями, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнання позову таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79,139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків Науково-технологічного алмазного концерну (Алкон) Національної академії наук України (код ЄДРПОУ 23504418) у банках, що обслуговують такого платника податків, на користь Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, податковий борг у розмірі 186 100 (сто вісімдесят шість тисяч сто гривень), грн. 54 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980;

Відповідач: Науково-технологічний алмазний концерн (Алкон) Національної академії наук України, 04074. м. Київ, вул. Автозаводська, 2, код ЄДРПОУ 23504418.

Суддя Л.О. Маруліна