Ухвала

від 23.01.2018 по справі 905/148/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

23.01.2018р. Справа № 905/148/18           

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О. розглянув матеріали заяви б/н від 16.01.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка», м. Лиман, Донецька область

до боржника: Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця», м. Лиман, Донецька область; структурного підрозділу «Служба матеріально-технічного забезпечення» регіональної філії «Донецька залізниця», м. Лиман, Донецька область

про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 66143,64грн., яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору на закупівлю від 16.06.2017р. та пені в сумі 3664,37грн.

ВСТАНОВИВ:

19.01.2018 до господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайка», м. Лиман, Донецька область про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», м.Київ заборгованості у розмірі 66143,64грн., яка виникла внаслідок порушення відповідачем умов договору на закупівлю від 16.06.2017р. та пені в сумі 3664,37грн.

Заяву обґрунтовано не виконанням з боку боржника – ПАТ «Укрзалізниця» умов договору на закупівлю від 16.06.2017р. щодо оплати вартості поставленого товару.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено з матеріалів заяви, ТОВ «Чайка», м. Лиман, Донецька область просить стягнути з ПАТ «Українська залізниця», м. Київ не тільки суму основного боргу в розмірі 66143,64грн., а й пеню, що не відповідає приписам ст.148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є заборгованістю за своєю правовою прирдою.

Відповідно до положень ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приймаючи до уваги положення ст.230 Господарського кодексу України пеня не є заборгованістю за договором, а є видом штрафних санкцій, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 п.3 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 152 ГПК України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

З огляду на викладене, оскільки заявником заявлено вимогу щодо стягнення пені, яка не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, але може бути розглянута окремо в позовному провадженні, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Чайка», м. Лиман, Донецька область в цій частині у відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 152 ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч.1 ст.152 цього Кодексу в частині вимог про стягнення з боржника пені, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 152, 153, 154 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Чайка», м. Лиман, Донецька область у видачі судового наказу за вимогами в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця», м. Київ пені в сумі 3664,37грн.

          Ухвала набирає законної сили в день її винесення, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з моменту її проголошення.

           Суддя Я.О. Левшина