Рішення

від 15.01.2018 по справі 910/21270/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.01.2018Справа № 910/21270/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом державного підприємства "Бердянське лісове господарство"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптінг Інтерпрайс"

про стягнення 59 026,62 грн.

При секретарі судового засідання: Єрмоловій Р.М.

Представники сторін:

від позивача : Смирнова С.Г., довіреність № 22 від 09.01.18;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги державного підприємства "Бердянське лісове господарство" до товариства з обмеженою відповідальністю "Оптінг Інтерпрайс" про стягнення 59 026,62 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.11.2017 року шляхом надходження смс-повідомлення на телефон директора позивача, позивачу стало відомо про перерахування з розрахункового рахунку позивна на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів у сумі 58 987,84 грн. з цільовим призначенням за автозапчастини згідно рахунку № ВА-0004576 від 10.10.2016.

Проте, позивач переказ коштів в сумі 58 987,84 грн. відповідачу не здійснював за власною ініціативою, будь-яких договорів із відповідачем не укладав, рахунок про сплату 58 987,84 грн. не отримував, жодні домовленості або переговори про покупку у відповідача автозапчастин між позивачем та відповідачем не здійснював.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2017 року порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 15.01.2017 року.

В судове засідання 15.01.2018 року представник відповідача не з'явилися, вимоги ухвали суду від 30.11.2017 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 44276708.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетом є швидке вирішення справи.

Враховуючи віднесення процесуальним законом даної справи до категорії малозначних (до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), було постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову або направити представників у судове засідання.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адреси місцезнаходження відповідача, яке також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом, також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначене судове засідання - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 29.11.2017 рокує офіційним місцезнаходженням відповідача.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 44276708 з направленням ухвали про порушення провадження у справі від 30.11.2017 року, він повернувся в суд у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали про порушення провадження у справі відповідачем та повернення її до суду з поміткою "повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання" є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

У зв'язку з чим, відповідач вважається повідомленим про порушення провадження у справі та призначене судове засідання належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач, натомість проявили протиправну процесуальну бездіяльність, тому судове засідання проводиться за відсутності його повноважних представників і причини неявки цих представників у засідання судом не визнаються поважними.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Суд відмовив в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у зв'язку з її необґрунтованістю.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 15.01.2018 року на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Як зазначено позивачем, 10.11.2017 року шляхом надходження смс-повідомлення на телефон директора державного підприємства "Бердянське лісове господарство", позивачу стало відомо про перерахування з розрахункового рахунку позивна на розрахунковий рахунок відповідача грошових коштів у сумі 58 987,84 грн. з цільовим призначенням за автозапчастини згідно рахунку № ВА-0004576 від 10.10.2016.

Позивач переказ коштів в сумі 58 987,84 грн. відповідачу не здійснював за власною ініціативою, будь-яких договорів із відповідачем не укладав, рахунок про сплату 58 987,84 грн. не отримував, жодні домовленості або переговори про покупку у відповідача автозапчастин між позивачем та відповідачем не здійснював.

10.11.2017 року позивач звернувся до ПАТ Альфа-Банк із листом вих.№657 від 10.11.2017 року у якому повідомив, що даний платіж здійснено не за ініціативою ДП Бердянське лісове господарство , вважає дані дії шахрайськими, про що повідомлено органи поліції міста Бердянськ Запорізької області, просив сприяти у зупиненні платежу до зарахування неналежному отримувачу і поверненні коштів на поточний рахунок підприємства.

Як зазначено позивачем, через мережу Інтернет підприємство отримало телефон керівника відповідача, 10.11.2017 в устній розмові по телефону керівник підприємства Дем'янюк Віталій Олександрович відмовив позивачу у поверненні коштів, в подальшому телефон відключив.

У той же день, 10.11.2017 року позивач звернувся до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом вчинення невстановленою особою 10.11.2017 року шахрайським шляхом з бюджету підприємства ДП Бердянське лісове господарство заволодіння грошовими коштами в сумі 58 987, 84 грн., в результаті чого протиправними діями підприємству завдано матеріальної шкоди, про що складено Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 10.11.2017.

Згідно талону-повідомленню Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 10.11.2017 заяву зареєстровано з реєстраційним номером 26175 в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 року №22 (надалі - Інструкція) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Пунктом 2.35 Інструкції передбачено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Згідно з п. 2.36 Інструкції банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному отримувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього отримувача) про здійснення йому помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про помилковий переказ (далі в цій главі - повідомлення), яке надсилає банк неналежному отримувачу, наведена в додатку 22 до цієї Інструкції.

Так, платіжною вимогою Інформаційним повідомленням №573 від 10.11.2017 ПАТ Альфа-Банк повідомив банк відповідача ПАТ Сбербанк про необхідність термінового повернення помилково перерахованих коштів згідно листа клієнта №657 від 10.11.2017.

Проте, кошти на рахунок позивача так і не були повернуті.

Відповідно до ч.2 статті 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

На думку суду, оскільки у зв'язку з шахрайськими діями, що спричинили списання коштів в сумі 58 987,84 грн. з рахунку позивача на рахунок відповідача та беручи до уваги те, що між зазначеними особами відсутні будь-які господарські договори та будь-які послуги відповідачем позивачеві не надавались, тому, відсутня правова підстава для набуття вказаних коштів, а отже, вказані кошти є такими, які набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Таким чином, оскільки грошові кошти відповідачем набуті без достатньої правової підстави, він зобов'язаний повернути позивачеві ці кошти.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 58 987,84 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 38,78 грн. за період з 16.11.2017 року по 23.11.2017 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на адресу відповідача 20.11.2017 року направлено претензію №673 від 20.11.2017 року про повернення коштів в добровільному порядку.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки з вимогою позивач звернувся тільки 20.11.2017 року, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 38,78 грн. за період з 16.11.2017 року по 23.11.2017 року не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 129, ч.9 ст.165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптінг Інтерпрайс" (03151, м. Київ, вулиця Волинська, будинок 34/1, ідентифікаційний код 41621709) на користь державного підприємства "Бердянське лісове господарство" (71154, Запорізька область, Бердянський район, с. Азовське, вул. Гагаріна, 106, код ЄДРПОУ 05432193) грошові кошти в розмірі 58 987 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 84 коп. та судовий збір в розмірі 1 599 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 04 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата підписання рішення: 22.01.2018 року.

Суддя С.М.Мудрий