Рішення

від 16.01.2018 по справі 920/1117/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.2018 Справа № 920/1117/17

м. Суми

За позовом Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Нифертити , м. Суми

про зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Котельницька В.Л.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 2802/03.02.02-17 від 29.12.2017)

від відповідача: не прибув

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач відповідно до вимог позовної заяви просить суд зобов'язати відповідача повернути Сумській міській раді земельну ділянку площею 0,1500 га, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 122; покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у судове засідання свого повноважного представника не направив.

Ухвала суду про призначення справи до розгляду, направлена відповідачу за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, 51/28, повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, сформованого на запит Господарського суду Сумської області від 12.01.2018, вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: м. Суми, вул. Холодногірська, 51/28. Відтак, відповідач належним чином повідомлений про дату та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача на підставі п. 1 ч. 3 зазначеної статті.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень ГПК України, з урахуванням Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-19 від 03.10.2017, який набрав чинності 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинністю цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи, що провадження у даній справі було порушено 24.11.2017, призначено справу до розгляду по суті на 16.01.2018, суд розглядає дану справу в порядку загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті за правилами ГПК України, з урахуванням змін, які набрали чинності 15.12.2017.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши подані докази, суд встановив:

07.10.2013 року між Сумською міською радою (позивачем у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Нифертити (відповідачем у справі) на підставі рішень Сумської міської ради № 1233-MP від 29.02.2012 Про надання в оренду, поновлення терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та від 26.09.2012 за № 1754-МР Про внесення змін до рішень Сумської міської ради № 1233-МР від 29.02.2012 Про надання в оренду, поновлення терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,1500 га під розміщеним міні-ринком за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 122.

Договір зареєстрований у Реєстраційній службі Сумського міського управління юстиції Сумської області 19.11.2013 року за № 3468821.

Відповідно до п. 2.2. договору оренди він укладений терміном до 29.02.2015. По закінченню строку, на який було укладено договір оренди, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладання договору оренди землі припиняється.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем дій, передбачених вищезазначеним пунктом договору, щодо поновлення договору оренди землі на новий строк.

Представник позивача зауважував, що відповідач на виконання умов п. 2.2. договору оренди земельної ділянки не попереджав до 29.01.2015 року Сумську міську раду про бажання продовжити дію договору на новий термін.

Таким чином, позивач вважає договір оренди земельної ділянки від 07.10.2013 року, укладений між Сумською міською радою і ТОВ Нифертити , площею 0,1500 га за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 122, припиненим в силу положень ст. 31 Закону України Про оренду землі , згідно з якими договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а також з урахуванням умов п. 5.3 договору оренди.

Пунктом 5.8. договору оренди землі від 07.10.2013 передбачено, що у разі припинення цього договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у п. 2.4 цього договору.

В п. 2.4. договору оренди визначено, що у разі припинення договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, та придатному для подальшого використання за цільовим призначенням. Передача земельної ділянки здійснюється актом приймання-передачі в десятиденний строк з моменту припинення (розірвання) договору.

Крім того, позивач наголошує, що рішенням від 29.03.2017 за № 1929-МР Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки ТОВ Нифертити Сумська міська рада відмовила ТОВ Нифертити у поновленні договору оренди земельної ділянки від 07.10.2013, площею 0,1500 га, вул. Г. Кондратьєва, 122, кадастровий номер 5910136300:12:002:0061.

Листом від 20.09.2017 позивач № 06.01-16/1814 направив ТОВ Нифертити підписаний міським головою ОСОБА_3 2 примірники акту прийоми-передачі земельної ділянки по вул. Герасима Кондратьєва, 122 з метою підписання у 10-денний термін і подальшого повернення одного примірника до департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (м. Суми, вул. Садова, 33). Однак лист з актами не було вручено відповідачу в зв'язку з відсутністю останнього за визначеною у листі (вищезазначеною) адресою.

У зв'язку з неповерненням відповідачем орендованої земельної ділянки після припинення договору оренди у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом про примусове вчинення вказаних дій.

Суд, розглянувши позовну вимогу, зазначає наступне:

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України Про оренду землі , яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2.2 договору оренди землі від 07.10.2013 передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк.

Це положення договору узгоджується із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Однак, у матеріалах даної судової справи відсутні докази на підтвердження реалізації відповідачем свого переважного права на поновлення договору оренди землі від 07.10.2013. Орендар не виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди землі від 07.10.2013 та положеннями ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Однак, дослідженням доказів у даній справі судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту використання спірної земельної ділянки відповідачем після закінчення строку дії договору оренди, а також докази належного виконання своїх обов'язків за договором (сплата орендних платежів тощо). До того ж у матеріалах справи міститься копія рішення Сумської міської ради від 29.03.2017 за № 1929-МР Про відмову у поновленні договору оренди земельної ділянки ТОВ Нифертити .

Згідно із частиною 1 статті 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що спірний договір є припиненим в силу положень ст. 31 Закону України Про оренду землі , відповідач наданим йому переважним правом на поновлення договору оренди землі не скористався, доказів використання спірної земельної ділянки чи виконання відповідачем своїх обов'язків за договором оренди землі матеріали справи не містять.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку орендодавцю - Сумській міській раді.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.31, 34 Закону України Про оренду землі , ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Нифертити (40000, м. Суми, вул. Холодногірська, 51/28; код ЄДРПОУ 23635362) повернути Сумській міській раді (40000, м. Суми, м-н Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 23823253) земельну ділянку (кадастровий номер 5910136300:12:002:0061) загальною площею 0,1500 га, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 122.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Нифертити (40000, м. Суми, вул. Холодногірська, 51/28; код ЄДРПОУ 23635362) на користь Сумської міської ради (40000, м. Суми, м-н Незалежності, 2; код ЄДРПОУ 23823253) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 23.01.2018.

Суддя В.Л.Котельницька