Постанова

від 18.01.2018 по справі 910/15618/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2018 р. Справа№ 910/15618/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

за участю учасників справи:

позивача: Гедьо А.С. довіреність № ордер (КВ 700007) від 17.01.18

відповідача: Мостовенко С.М. довіреність №169 від 03.11.17

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Жуляни"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017

у справі №910/15618/17 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.КОНСАЛЬТ"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Жуляни"

про стягнення 71455,50 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "М.КОНСАЛЬТ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Жуляни" про стягнення 71455,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/15618/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Жуляни" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М.КОНСАЛЬТ" 71455,50 грн, 1600,00 грн судового збору, 7500,00 грн витрат на послуги адвоката.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення 71455,50 грн доведений належним чином, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Жуляни" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/15618/17 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Жуляни" обгрунтована наступним. Скаржник зазначив, що з моменту отримання часткової оплати від позивача, на виконання домовленостей за договором, відповідач приступив до виконання зобов'язання, а саме до виготовлення товару "Кріплення шахтне". Відповідно до вимоги №01/1 від 06.07.2017, яка міститься в матеріалах справи, позивач просив в семиденний строк з моменту її пред'явлення поставити йому товар згідно рахунку-фактури №Я-419 від 24.11.2016, однак, як зазначив відповідач, на момент надсилання вимоги позивачем сплачено лише 25% від загальної вартості товару, тоді як за попередніми домовленостями для його тримання останній мав сплатити 100%. Крім того, скаржник зазначив, що позивачем до позовної заяви додано опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек про сплату за поштове відправлення вимоги №01/1 від 06.07.2017. Однак позивачем не надано повідомлення про вручення вказаної вимоги, натомість додано копію довідку відділення зв'язку про повернення листа з причиною "за закінченням встановленого строку зберігання", що на думку апелянта є беззаперечним доказом неотримання вказаного поштового відправлення відповідачем, що в свою чергу виключає наявність його вини в порушенні зобов'язання і як наслідок звільняє від відповідальності за прострочення передачі товару.

Отже, на думку відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Крім того, апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 7500,00 грн, оскільки позивачем не надано порядок обчислення гонорару адвоката, його розрахунок, виходячи з часу, витраченого на надання правової допомоги. Крім того, позивачем не надано доказів співмірності розміру оплати послуг адвоката з ціною позову, а також розумності понесених витрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2017, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Жуляни" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/15618/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Жуляни" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.11.2017.

28.11.2018 до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (прийом документів) Київського апеляційного господарського суду представником відповідача на підтвердження обставин, щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань, а саме виготовлення товару "Кріплення шахтне" та перебування його на складі, подано клопотання в якому останній просив долучити до матеріалів справи наступні докази: витяг з документу з випуску продукції №150 від 30.11.2016, бухгалтерську довідку №21/11-2 від 21.11.2017, витяг зі Звіту по залишкам готової продукції станом на 31.05.2017, копію листа ТОВ "М.КОНСАЛЬТ" №13 від 29.11.2016. Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вирішила залучити вищезазначені докази до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.11.2017, на підставі ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 07.12.2017.

У зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.12.2017 у справі №910/15618/17 для розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Жуляни" визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Андрієнко В.В., судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 07.12.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Судове засідання 07.12.2017 з розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Жуляни" не відбулось у зв'язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі та проведенням евакуації відвідувачів та працівників Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 розгляд справи призначено на 18.12.2017.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського від 18.12.2017 відкладено розгляд справи на 18.01.2018.

В судове засідання, яке відбулось 18.01.2018 з'явились представники позивача та відповідача (апелянта).

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України, у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 7 вказаної статті передбачено, що закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

Отже, враховуючи вищенаведене, головуючим суддею, з дотриманням норм процесуального права, було оголошено про судові дебати. Представник позивача заперечував щодо доводів наведених в апеляційній скарзі та просив суд залишити рішення суду першої інстанції в силі, з огляду на його законність та обґрунтованість. Представник відповідача, підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі, з обґрунтуваннями, які були викладені в ній, та просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 та задовольнити вимоги відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 9 ст. 270 ГПК України, після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Отже, після проведення колегією суддів наради, головуючий суддя оголосив вступну та резолютивну частини постанови у даній справі, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Жуляни" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Залишаючи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Жуляни" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 без змін, колегія суддів керувалась наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "М.КОНСАЛЬТ" (покупець, позивач) згідно платіжного доручення №264 від 24.11.2016 було перераховано на банківський рахунок Публічного акціонерного товариства "Жуляни" (продавць, відповідач) грошові кошти у сумі 71455,50 грн з призначенням платежу "оплата за шахтне кріплення зг. рах. №Я-419 від 24.11.2016".

Судом першої інстанції було встановлено, що виставлення продавцем рахунку-фактури та оплата його покупцем свідчить про укладення між ними договору купівлі-продажу у спрощеній формі.

12.07.2017 позивач надіслав на адресу відповідача вимогу №01/1 від 06.07.2017 в якій просив в семиденний строк з моменту її пред'явлення поставити йому товар згідно рахунку-фактури №Я-419 від 24.11.2016. Однак, відповідач вказаний товар не поставив.

Станом на день розгляду справи відповідач не поставив товар згідно вимоги вчасно та не повернув позивачу 71455,50 грн заборгованості.

Отже, спір у даній справі виник у зв'язку із невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо поставки оплаченого позивачем товару.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначене також кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення 71455,50 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем належним чином доведено порушення його прав зі сторони відповідача.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, невиконання зобов'язання щодо поставки оплаченого позивачем товару підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "М.КОНСАЛЬТ" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Жуляни" 71455,50 грн є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог та зазначає, що доводи скаржника щодо неотримання вимоги №01/1 від 06.07.2017 про поставку товару позивачу згідно рахунку-фактури №Я-419 від 24.11.2016, що в свою чергу виключає наявність вини відповідача в порушенні зобов'язання і як наслідок звільняє від відповідальності за прострочення передачі товару, судом до уваги не приймаються з огляду на їх безпідставність та порушення відповідачем ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, в розумінні статті 86 ГПК України, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/15618/17, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Також, колегією суддів було встановлено, що позивачем була заявлена вимога, про стягнення з відповідача 7500,00 грн витрат на оплату послуг адвоката.

Судом першої інстанції вказану вимогу також задоволено, з чим погоджується і апеляційна інстанція, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "М.КОНСАЛЬТ" та адвокатом Риженко Олександром Сергійовичем укладено Договір про надання правової допомоги №29/08/17 від 29.08.2017, предметом якого є представництво інтересів ТОВ "М.КОНСАЛЬТ" в судах.

Відповідно до Акта №1 приймання-передачі наданих послуг від 30 серпня 2017 року вартість наданих юридичних послуг адвоката становить 7500,00 грн.

Платіжним дорученням №81 від 07.09.2017 позивач сплатив на рахунок Риженко Олександра Сергійовича 7500,00 грн.

Повноваження адвоката Риженко Олександра Сергійовича підтверджуються наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1 від 03.06.2016, виданого Радою адвокатів Чернігівської області.

Отже, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, надано докази фактичного перерахування коштів адвокату на підставі договору, суд дійшов висновку, що витрати, понесені ТОВ "М.КОНСАЛЬТ", відповідають судовим витратам на професійну правничу допомогу в розумінні ст. ст. 123 та 126 ГПК України, відтак підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 7500,00 грн.

За таких обставин, доводи наведені в апеляційній скарзі щодо відсутності доказів на підтвердження співмірності розміру оплати послуг адвоката з ціною позову, а також розумності понесених витрат, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на їх необґрунтованість.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/15618/17 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Судові витрати, згідно до ст. 129 ГПК України покласти на Публічне акціонерне товариство "Жуляни".

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Жуляни" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2017 у справі №910/15618/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15618/17.

Повний текст постанови підписаний 23.01.2018.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко