Постанова

від 17.01.2018 по справі 922/3051/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2018 р. Справа № 922/3051/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М. , суддя Гребенюк Н. В. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі судового засідання Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кундіус Є.В., довіреність № Др-43-1217 від 28.12.20 17

відповідача - Лабузна С.В., дог.про надання правової допомоги № 02 від 05.01.2018

третьої особи - Корж А.О., довіреність № 007.1 Др-40-1217 від 04.12.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Шанс", м. Харків (вх. №3788 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.17 у справі № 922/3051/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Шанс", м. Харків

про стягнення 18385,40 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 922/3051/17 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Шанс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" 15833,02 грн. основного боргу, 1493,94 грн. пені, 171,79 грн. 3% річних, 886,65 грн. суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів та 1600,00 грн. судового збору.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 922/3051/17, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції невірно встановив обставини щодо законності та обґрунтованості нарахованих апелянту необлікованих об'ємів природного газу. Відповідач вказує на те, що суд не встановив дійсну кінцеву дату повірки засобу вимірювальної техніки (далі, ЗВТ) з якої можна визначити пропущення строку його повірки, що стало підставою для перерахунку спожитого відповідачем газу, а також посилається на відсутність доказів наявності вини відповідача у правопорушенні. На думку відповідача, оскільки у паспорті газового лічильника зазначена дата його випуску - лютий 2012 року, то останньою датою для повірки ЗВТ вважається 28.02.2017, тому відповідачем було завчасно подано заяву про повірку ЗВТ оператору ГРМ, а саме: 31.01.2017. Відповідач також зазначає про порушення позивачем встановленої положеннями Кодексу газорозподільних систем процедури, посилаючись на те, що акт про порушення строку повірки ЗВТ не складався, дане питання не розглядалось комісією з розгляду актів про порушення, рішення про задоволення акту про порушення не виносилося і акт-розрахунок не складався, а без рішення спеціальної комісії з розгляду актів про порушення позивач не мав права здійснювати перерахунок спожитого газу. Відповідач вважає, оскільки під час контрольного огляду вузла обліку, а також за результатами повірки не було виявлено ознак несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), які відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ є підставою для проведення перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) газу, то у оператора ГРМ не було підстав для здійснення споживачу зазначеного перерахунку.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами про те, що позивачем не було надано обґрунтування нарахування відповідачу об'ємів спожитого газу, не погоджується, посилаючись зокрема на те, що на підставі даних оператора ГРМ позивачем у справі складені акти приймання-передачі природного газу з відображенням обсягів наданих оператором ГРМ, а також посилається на умови розділу 2 укладеного між сторонами договору № 11410Х83В1GPO16 від 01.01.2016.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 01 січня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (позивачем, постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Шанс" (відповідачем, споживачем) було укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб*єкти господарювання) № 11410Х83B1GP016.

Згідно пункту 1.1 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб*єкти господарювання) № 11410Х83B1GP016 постачальник зобов*язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов*язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до пункту 1.5 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб*єкти господарювання) від 01 січня 2016 року, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).

В пункті 2.3 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб*єкти господарювання) № 11410Х83B1GP016.сторони дійшли згоди, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Згідно пункту 2.9.1. договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб*єкти господарювання) від 01 січня 2016 року, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяца, наступного за розрахунковим зобов*язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподілення (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Відповідно до пунктів 2.9.2 - 2.9.5 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб*єкти господарювання) № 11410Х83B1GP016 на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьої робочих днів готує два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних упвноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов*язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постчальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого природного газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" на виконання умов договору від 01 січня 2016 року було надано відповідачу послуги з постачання природного газу у кількості: січень 2017 рік - 0,120 тис.м.куб на загальну суму 1122,76 грн., лютий 2017 рік - 1,663 тис.м.куб на загальну суму 17789,98 грн.

ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" було направлено акти для підписання на січень-лютий 2017 року, з проханням підписати та повернути один примірник кожного.

Як зазначає позивач, відповідач розрахунки за надані йому послуги здійснював не в повному обсязі. За даними позивача, станом на 01.07.2017 заборгованість відповідача склала 15 833,02 грн.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем нараховані відповідачу пеня згідно п. 6.2.1 договору в загальній сумі 1 493,94 грн. та на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 171,79 грн., інфляційні в розмірі 886,65 грн. за період з 11.03.2017 по 20.07.2017.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на підставі обставин визначених позивач та наданих ним доказів, а тому позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Мега Шанс" на користь ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" 15833,02 грн. основного боргу, 1493,94 грн. пені, 171,79 грн. 3% річних, 886,65 грн. суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів визнані судом правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при розгляді справи в порушення вимог ст. 43 ГПК України (редакція ГПК, яка була чинна на момент прийняття рішення у справі) не взято до уваги та не надано належної оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, поясненням 3-ї особи щодо розрахунку необлікованих об'ємів природного газу з вини споживача у зв'язку з пропущенням відповідачем строку періодичної повірки лічильника газу; запереченням відповідача з цього приводу; судом не надано належної оцінки умовам договору, не застосовано відповідні положенням Кодексу газорозподільних систем щодо спірного питання. Рішення суду не містить дослідження всіх обставин справи та мотивів, з яких були відхилені заперечення відповідача. Разом з цим, суд першої інстанції прийняв як достовірний доказ позицію позивача та надані ним докази на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог, що в свою, чергу призвело до невірного застосування норм матеріального права за відсутності належної правової кваліфікації спірних правовідносин, та помилкових висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Пунктом 9 п.1 Перехідних положень ГПК України роз'яснено, що справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 18 385,40 грн. в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 11410Х83B1GP016 від 01 січня 2016 рок, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мега Шанс", як споживачем.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що кореспондується з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно пункту 1.1 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) № 11410Х83B1GP016 постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Додатковою угодою № 3 від 30.12.2016 до договору викладено п. 1.1, 1.2, 1.3 договору у наступній редакції:

Постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки, що визначені договором.

Планові обсяги постачання газу, зокрема у січні складають 0,12, у лютому 0,15.

Згідно додаткової угоди № 4 від 08.01.2017 сторони погодили, що ціна газу становить 7796,93 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1559,39 грн., всього з ПДВ 9356,32 грн.

Відповідно до пункту 1.5 договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (промислові споживачі та інші суб'єкти господарювання) від 01 січня 2016 року, передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення).

Згідно п.4.2 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем в розмірі 100% місячної вартості запланованого обсягу газу до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу за наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи, колегія суддів встановила, що в рамках укладеного між сторонами договору позивачем надано відповідачу наступні послуги з постачання природного газу:

- за актом № ОЗ00002808 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2016 № 11410Х83B1GP016 за січень в обсязі 0,12 куб.м. за ціною 7796,93 грн. (без ПДВ) на загальну суму 1 122,76 грн.;

- за актом № ОЗ00006794 приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2016 № 11410Х83B1GP016 за лютий в обсязі 1,663 куб.м. за ціною 8 914,60 грн. (без ПДВ) на загальну суму 17 789,98 грн.

Вказані акти підписані позивачем одноособово. Як зазначає позивач, ТОВ "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" було направлено відповідачу акти для підписання на січень-лютий 2017 року, з проханням підписати та повернути один примірник кожного. Проте, відповідачем акти залишились не підписаними. Позивач посилається на те, що відповідно до умов договору, у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Разом з цим на позивача, як на постачальника покладається обов'язок довести обсяги поставленого відповідачу, як споживачу природного газу При цьому, п. 2.9.4 договору передбачений судовий порядок вирішення спору з приводу обсягів природного газу.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постачання природного газу у січні 2017 року відбулося у визначених обсягах та за ціною згідно додаткових угод № 3 та № 4 до договору. Відповідач факт поставки позивачем природного газу у січні на загальну суму 1 122,76 грн. не заперечує, будь-якими доказами не спростовує.

Проте, у лютому 2017 року позивачем визначений обсяг природного газу 1,663 куб.м. за ціною 8 914,60 грн. (без ПДВ) на загальну суму 17 789,98 грн. Однак, дана сума не є платою за поставлений природний газ, а є фактично донарахуванням необлікованих об'ємів природного газу в зв'язку з пропущенням терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача.

Обставини справи свідчать про те, що 22.02.2017 представниками Харківміськгаз за адресою споживача вул. Астрономічна, 35-1, за зверненням абонента (лист № 579 від 31.01.2017) було здійснено розпломбування газового лічильника на держповірку. За даними підприємства дата повірки лічильника сплинула 01.02.2017.

Однак, згідно паспорту лічильника Gaallus 2000-Uдата випуску лічильника - лютий 2012. Оскільки дата випуску лічильника конкретно не визначена, відсутні підстави вважати, що останнім днем повірки газового лічильника є 01.02.2017.

Згідно з положеннями пункту 2.4 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, до порушень внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) природного газу споживачу, зокрема належить пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим.

Згідно п.п. 1-2 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем У разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:

1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;

2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;

3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

Аналіз вказаних положень Кодексу газорозподільних систем дає підстави вважати, що перерахунок спожитого газу здійснюється за результатами розгляду та прийняття рішення спеціальною комісією з розгляду актів про порушення.

Проте, матеріали справи не містять доказів дотримання вимог Кодексу газорозподільних систем при розрахунку необлікованих об'ємів природного газу в зв'язку з пропущенням терміну періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, оскільки акт про порушення по факту пропущення споживачем строку повірки ЗВТ не складався, дане питання не розглядалось комісією з розгляду актів про порушення, рішення про задоволення акту про порушення не приймалося.

Окрім того, матеріали свідчать про те, що ЗВТ успішно пройшов повірку і жодного втручання чи несправностей у його роботі не виявлено, що також свідчить про відсутність підстав у відповідності до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем для проведення перерахунку об'єму розподіленого (спожитого) природного газу.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про те, що наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи фактично стосуються його правовідносин з 3-ю особою - ПАТ "Харківміськгаз", яким було здійснено розрахунок необлікованих обємів природного газу та на підставі розрахунку складено реєстр обсягів розподіленого газу споживачам ТОВ "Харківгаз Збут", який є лише постачальником природного газу, оскільки позивач не довів факту постачання відповідачу природного газу у лютому 2017 року в обсязі 1,663 куб.м. за актом № ОЗ00006794. Позивачем жодним чином не підтверджена ціна природного газу 8 914,6000 грн. (без ПДВ) у лютому 2017, не наведено жодного правового та документального обґрунтування її формування.

Матеріалами справи не підтверджено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності правових підстав для розрахунку необлікованих об'ємів природного газу у лютому 2017 року в сумі 17 789,98 грн.

За таких обставин, визначена позивачем в акті № ОЗ00006794 приймання-передачі природного газу до договору за лютий 2017 року сума 17 789,98 грн. не може вважатися платою за поставлений природний газ в об'ємах та за ціною, які були погоджені сторонами у додаткових угодах № 3 та № 4 до договору, тому зазначений акт не може бути підставою для здійснення відповідачем розрахунків у визначеній сумі.

Так, відповідно до умов додаткової угоди № 3 до договору постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у лютому 2017 році природний газ, в обсязі 0,15 куб.м.. Згідно додаткової угоди № 4 від 08.01.2017 сторони погодили, що ціна газу становить 7796,93 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1559,39 грн., всього з ПДВ 9356,32 грн.

За таких обставин за договором № 11410Х83B1GP016 від 01 січня 2016 року, вартість послуг постачання природного газу за січень 2017 року складає 1 122,76 грн., а за лютий 2017 року -1 403,45 грн., всього 2 526,21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 23.01.2017 сплачено 1 594,72 грн., 24.01.2017 сплачено 1 485,00 грн., всього 3 079,72 грн.

Таким чином, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за поставлений природний газ у січні та лютому 2017 року відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 11410Х83B1GP016 від 01 січня 2016 року, з урахуванням укладених додаткових угод № 3 та № 4, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог.

Колегія суддів також при вирішенні даного господарського спору враховує, що до найбільш важливих загальних принципів права віднесено принцип справедливості, добросовісності і розумності, який, згідно зі ст. 3 ЦК України, визнається загальною засадою цивільного законодавства.

За викладеного, застосовуючи принцип верховенства права, справедливості, добросовісності та розумності, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач не довів в установленому порядку наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 254, 269, п.2 ч.1 ст. 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Шанс", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 28.11.2017 у справі № 922/3051/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, поточний рахунок 26008010058 в АБ "Кліринговий дім", м. Київ, МФО 300647, код ЄДРПОУ 39590621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Шанс" (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 35-І, код ЄДРПОУ 33291397) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1760,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено 22.01.2018

Головуючий суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Пелипенко Н.М.