Рішення

від 22.01.2018 по справі 243/7347/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/243/108/2018

243/7347/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Рудь Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

До Слов'янського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування, яка мотивована тим, що його бабусі ОСОБА_2 на праві приватної власності належали земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,5599 га, розташована на землях Черкаської селищної ради, кадастровий номер 1424285700:04:000:0015; житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Прелесне, вул. Шкільна, 17; та 2000 іменних акцій ВАТ Торець . ОСОБА_2 померла 02.11.2005 року. Останні роки її життя позивач мешкав разом зі спадкодавцем, доглядав за нею, а після її смерті займався її похованням. Батько позивача помер 14.12.2007 року, інших спадкоємців немає. На теперішній час позивач не може оформити спадщину, оскільки місце його реєстрації не збігається з місцем реєстрації спадкодавця, та, крім того, в правовстановлюючому документі на будинок не вказано його точної адреси. Просить визнати за собою право власності в порядку спадкування після ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,5599 га, розташовану на землях Черкаської селищної ради, кадастровий номер 1424285700:04:000:0015; житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Прелесне, вул. Шкільна, 17; та 2000 іменних акцій ВАТ Торець .

В судове засідання позивач, ОСОБА_1, та його представник, ОСОБА_3, не з'явилися, надали суду заяви, відповідно до яких просили розглянути справу без їх участі, на задоволенні позовних вимог наполягали.

Відповідач відповідно до наданої заяви просив розглянути справу без свого представника, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Свідоцтвом про народження серії ЯЕ №221636 від 25.04.1953 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_5.

Відповідно до Свідоцтва про народження серії ІІІ-НО №387679 від 05.11.1977 року, батьком ОСОБА_1 є ОСОБА_5.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії І-НО №057555 від 02.11.2005 року, ОСОБА_2 померла 02.11.2005 року.

Син спадкодавця, ОСОБА_5, помер 14.12.2007 року, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії І-НО №248370 від 17.12.2007 року, 19 червня 2014 року помер ОСОБА_6.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої увійшли земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,5599 га, розташована на землях Черкаської селищної ради, кадастровий номер 1424285700:04:000:0015; житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Прелесне, вул. Шкільна, 17; та 2000 іменних акцій ВАТ Торець .

Згідно з актом депутата Черкаської селищної ради від 29.09.2017 року ОСОБА_2, яка померла 02.11.2005 року, останні роки свого життя та на день своєї смерті мешкала за адресою: с. Привілля, вул. Жовтнева, 8, разом зі своїм онуком, ОСОБА_1, який її доглядав.

Відповідно до довідки сільського голови Привільської сільської ради від 02.11.2005 року, ОСОБА_1 провів поховання померлої 02.11.2005 року бабусі ОСОБА_2, що була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з ч.1 ст.1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадщину після своєї бабусі ОСОБА_2

Частинами 1,2 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; часом відкриття спадщини є день смерті особи. Згідно з ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкова справа до майна померлої 02.11.2005 року ОСОБА_2 не заводилась, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 17.10.2017 року.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,5599 га, розташовану на землях Черкаської селищної ради, кадастровий номер 1424285700:04:000:0015; житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, Слов'янський район, с. Прелесне, вул. Шкільна, 17; та 2000 іменних акцій ВАТ Торець , відмовлено, про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.09.2017 року. Дана відмова нотаріуса обґрунтована тим, що спадщина ОСОБА_1 не прийнята згідно з ст.1270 ЦК України.

Згідно з п. 4.15 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5 (зі змінами та доповненнями), видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Вирішуючи питання про можливість визнання права власності на вищевказане майно за позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України та п. 3.14 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 із наступними змінами та доповненнями незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Відповідно до довідки КП БТІ м. Слов'янська від 20.12.2017 року, право власності на житловий будинок №17 по вул. Шкільна в с. Прелесне Слов'янського району Донецької області на підставі свідоцтва про право власності від 16.10.1989 року зареєстроване за ОСОБА_4

Згідно з договором дарування від 11.05.1988 року ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2 житловий будинок, розташований в с. Прелесне Слов'янського району Донецької області на присадибній земельній ділянці присадибних земель колгоспу імені 12-річчя Жовтневої революції.

Згідно з технічним паспортом, його було складено 13.07.1987 року на ім'я ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою: с. Прелесне, вул. Шкільна, 17.

Тобто суд приходить до висновку, що за своє життя спадкодавець ОСОБА_2 не встигла належним чином переоформити на себе право власності на вищевказаний житловий будинок.

Згідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДН №2018862, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 1,5599 Га, що розташована на території Прелесненської сільської ради Слов'янського району Донецької області з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщенні.

Пунктом 3.5 ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4- 13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вказано, що Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених у пунктах 10,11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право власності на спадок видається за письмовою заявою спадкоємцями, які прийняли спадок в порядку встановленим цивільним законодавством; у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадок особа може звернутись в суд за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,5599 га, розташованої на землях Черкаської селищної ради /колишньої Прелесненської сільради/, кадастровий номер 1424285700:04:000:0015, після померлої ОСОБА_2

Іншого шляху, ніж визнання права власності на вказану земельну ділянку в судовому порядку, у позивача немає.

Крім того, ОСОБА_1 успадкував 2000 іменних акцій ВАТ Торець , що належали ОСОБА_2 на підставі сертифікату UA НОМЕР_1, серії ТР №36.

За нормами ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв, то до нього перейшло право зареєструвати право власності на будинок по вул. Шкільній, 17 в с. Прелесне, що померла не встигла здійснити за життя.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Оскільки на теперішній час відповідно до ст. 25 ЦК цивільна правоздатність ОСОБА_2 припинилась у зв'язку з її смертю, тому позивач у справі не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за ним права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину.

Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 328, 1216, 1218, 1220, 1258, 1259, 1268 ЦК України, п. 3.14 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Черкаської селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2, яка померла 02.11.2005 року, на:

-житловий будинок з господарськими та побутовими спорудами, розташований за адресою: Донецька область, Слов'янський район, село Прелесне, вулиця Шкільна, будинок № 17, загальною площею 63,3 кв.м, житловою площею 33,7 кв.м, який складається з житлового будинку А, літньої кухні Б, сараю В, сараю Г, сараю Ж, льоху Д, туалету В;

-земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1424285700:04:000:0015, площею 1,5599 га, розташовану на землях Черкаської селищної ради (колишньої Прелесненської сільради);

- 2000 іменних акцій ВАТ Торець , код 02772103, на підставі сертифікату UA НОМЕР_1, серії ТР №36.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_8