Рішення

від 18.01.2018 по справі 299/4060/17

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/4060/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2018 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Леньо В.В., при секретарі - Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом кредитної спілки «Святий Мартин» в особі Виноградівської філії кредитної спілки «Святий Мартин» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

КС «Святий Мартин» в особі Виноградівської філії КС «Святий Мартин» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості

Позовні вимоги мотивовані тим, що 31.03.2017 року відповідачу було надано кредит у сумі 4000 гривень строком на 12 місяців під 54% річних. Позичальник свої зобов'язання не виконує. Станом на 27.12.2017 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 4569,31 гривень, з яких з заборгованість по кредиту 3439,61 гривень, заборгованість по процентах 1129,7 гривень. У зв'язку з цим Позивач просить достроково розірвати кредитний договір, стягнути з відповідача зазначену заборгованість, 202,94 горн. інфляційні втрати, три відсотки річних - 62,76 грн., а всього - 4835,01 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі (а.с.42).

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності. Також до суду подала письмове пояснення (а.с.32, 34), згідно якого підтвердила, що отримала кредит, однак через скрутне матеріальне становище отримані кошти повернути можливості не має.

Додатково просить зменшити заборгованість шляхом списання штрафів, пені та судового збору. Також просила розстрочити основний борг у розмірі 3439 грн. терміном на три роки.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що згідно кредитного договору №ВГ/53-17 від 31.03.2017 року відповідачу було надано кредит у сумі 4000 гривень строком на 12 місяців під 54% річних. (а.с.6-7 зв.).

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується видатковим касовим ордером № ВГ-166 від 31.03.2017 року (а.с.9).

В період з 31.03.2017 року по 27.12.2017 року відповідач сплатив позивачу 279,16 гривень відсотків за користування кредитом та 560,39 гривень основної суми боргу (а.с.11).

Позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом не виконує. Згідно умов договору та розрахунку боргу станом на 27.12.2017 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 4569,31 гривень, з яких з

заборгованість по кредиту 3439,61 гривень, заборгованість по процентах 1129,70 гривень (а.с.11).

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів, суд констатує, що дані правовідносини врегульовані відповідними нормами ЦК України. Так, відповідно до ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону. Відповідно до ст.1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданих розрахунків розмір інфляційні втрати складають 202,94 грн. (а.с.5).

Приймаючи до уваги, що відповідач прострочив виконання взятого на себе зобов'язання, вказані інфляційні втрати підлягають задоволенню.

Проте у задоволенні вимоги стягнення 3% річних слід відмовити з огляду на те, що договором передбачено стягнення з відповідача за користування кредитом відсотків.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приймаючи до уваги, що відповідачем прострочено виконання кредитного договору, позивач просить такий розірвати, зазначений договір підлягає розірванню

Даючи оцінку доводам відповідача щодо зменшення заборгованості, списання штрафу, пені та розстрочки заборгованості на три роки суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд констатує, що структура заборгованості відповідача, а саме: основний борг, відсотки та інфляційні втрати, які підлягають до задоволення, за своєю правовою природою не є неустойкою, а відтак відповідно до положення ч.3 ст.551 ЦК України зменшена судом бути не може.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З огляду на зазначене, розстрочення судового збору можливе виключно на час розгляду справи, відтак вимога відповідачки щодо розстрочення сплати судового збору на три роки задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 435 ЦК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Додані до пояснення відповідача документи (копія паспорта, характеристика, акт обстеження матеріально-побутових умов від 16.01.2017 року, акт загального огляду будинку від

21.06.2016 року, архівна довідка про нагородження медаллю Медаль материнства ІІ ступеня ОСОБА_2, екіприз, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 від 10.08.2015 року (а.с.35-41) самі по собі та в сукупності не підтверджують наявність скрутного матеріального становища на час розгляду справи.

Приєднаний екіприз (а.с.40) дає підстави вважати, що відповідачка дійсно хворіє, з його змісту вбачається, що вона проходила обстеження у грудні 2017 року.

Інші датовані документи (акт обстеження, акт огляду, свідоцтво про смерть) видані більше року тому.

На підтвердження матеріального становища відповідачем не додано відомості про доходи її та членів її сім'ї, щоб можна було співставити розмір заборгованості з доходами відповідачки.

Крім того, законом не передбачено розстрочення частини заборгованості, термін розстрочення законом передбачено не більше одного року. За вказаних обставин, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.144 ЦПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з Відповідача.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 263, 264, 265, 280 - 282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити - частково.

Кредитний договір №ВГ/53-17 від 31.03.2017 укладений між ОСОБА_1 та кредитною спілкою «Святий Мартин» в особі Виноградівської філії кредитної спілки «Святий Мартин» - розірвати.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь кредитної спілки «Святий Мартин» в особі Виноградівської філії кредитної спілки «Святий Мартин» , код ЄДРПОУ 34563591, юридична адреса м.Виноградів, вул.Миру,7/15 заборгованість за кредитним договором №ВГ/53-17 від 31.03.2017 року в сумі 4772,25 гривень (чотири тисячі сімсот сімдесят дві гривень 25 копійок), з яких з заборгованість по кредиту 3439,61 гривень, заборгованість по процентах 1129,70 гривень, інфляційні втрати 202,94 грн. та 1600 гривень (одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23.01.2018 року.

ГоловуючийОСОБА_4