Ухвала

від 18.01.2018 по справі 752/17126/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 18 січня 2018 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року, щодо

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 204, ч. 2 ст. 190 КК України,-

за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого управління ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_8 , яке погоджене із процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя врахував наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, обставини, визначені ст.178 КПК України, та пришов до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації протягом певного періоду доби надасть можливість запобігти ризикам, забезпечить дієвість кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а крім того не призведе до порушення особистих прав підозрюваного.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник в інтересах підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Автор апеляційної скарги вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, необ`єктивною, постановленою з грубим порушенням процесуального законодавства. Крім того, ухвалюючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя не забезпечила дотримання приписів Конституції України, КПК України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також сторона захисту звертає увагу на те, що з 29 листопада 2017 по 05 грудня 2017 року ОСОБА_6 перебував без будь-якого запобіжного заходу та обов`язків у кримінальному провадженні, при цьому не вчиняв ніяких дій, які б свідчили про існування хоча б одного ризику.

Вважає, що дії органу досудового слідства в частині затримання ОСОБА_6 за ст. 208 КПК України, безпідставними та такими, що виходять за межі повноважень слідчого, оскільки не відповідають жодному із пунктів, передбачених ст. 208 КПК України.

Зазначає, що сам факт підозри, пред`явленої ОСОБА_6 , є надуманим та не підтвердженим належними доказами. Крім того, звертає увагу, що в тексті підозри слідчим інкримінується так званий епізод злочинної діяльності, який відбувся у 2018 року, тобто у періоді, який на даний час ще не настав.

Разом з тим, сторона захистку вказує, що в порушення п. 5 ч. 1 ст.184 КПК України прокурором не зазначено виклад обставин, на підставі яких він дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і не здійснив посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Крім того, в порушення п. 6 ч. 1 ст.184 КПК України прокурором не обґрунтовано можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно підозрюваного та в порушення п. 7 ч. 1 ст. 184 КПК України прокурором не обґрунтовано необхідність покладання на підозрюваного конкретних обов`язків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення,а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інші способи неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим управлінням ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 20 березня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017100000000167, за фактами вчинення групою осіб за попередньою змовою незаконного виготовлення з метою збуду підакцизних товарів, незаконного виготовлення підакцизних товарів за допомогою обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, шахрайських дій вчинених шляхом обману за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених 20.03.2017, за ч. 2 ст. 28, ч. 1,2, 3ст.204, ч. 2 ст.190 КК УкраїниКК України.

27 липня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 204, ч. 2 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 вересня 2017 року, відносно ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту протягом певного періоду доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

04 грудня 2017 року слідчий слідчого управління ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_8 за погодженням процесуального керівника у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 у певний період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року зазначене клопотання задоволено частково.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, в сукупності із зазначеними обставинами для вирішення справи згідно з вимогами чинного законодавства судом враховано вагомість наявних доказів, які свідчать про причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, характеризуючі дані підозрюваного, який має постійне місце проживання, одружений, працює, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відсутність підстав, які б переконували суд, що менш суворий запобіжний запобіжній захід здатний запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності частково задовольнити клопотання органу досудового розслідування, оскільки він в повному обсязі довів суду обставини, за якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що в повній мірі забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Штегмюллер проти Австрії» вказав, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного (обвинуваченого) на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, органами досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, незаконно впливати на потерпілих та підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, з метою ухилення від відповідальності, усвідомлюючи суворість покарання, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні. Вказані ризики оцінені слідчим суддею в межах КПК України наданихна даній стадії кримінального провадження, що дає законні підстави для обмеження свободи ОСОБА_6 , а тому доводи сторони захисту з цього приводу є безпідставними.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, всупереч доводам апеляційної скарги.

Так, оцінюючи доводи та обставини, на які посилається орган досудового розслідування у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 204, ч. 2 ст. 190 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Також слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно прийняти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року).

З огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки останній підозрюється у ряді кримінальних правопорушень, а тому враховуючи всі обставини у їх сукупності, підстав для відмови в застосуванні, або ж для застосування більш м`якого запобіжного заходу не встановлено.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА_6 до вищезазначених кримінальних правопорушень.

Таким чином, слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив всі обставини, з`ясування яких, могло мати істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а тому доводи захисника в тому числі і ті, на які звертається увага в апеляційній скарзі є непереконливими.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 181, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2017 року, якою частково задоволено клопотання слідчого управління ГУ НП України в м. Києві ОСОБА_8 , яке погоджене із процесуальним керівником у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період доби, а саме з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 -без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/627/2018 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1