Рішення

від 17.01.2018 по справі 157/241/16-ц

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/241/16-ц

Провадження №2/157/1/18

РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2018 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гордійчука В.М.,

за участю секретаря Фесь Т.І.,

позивача ОСОБА_1,

її представника ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

її представника ОСОБА_4,

представника Камінь-Каширського районного виробничого відділу

Державного підприємства Центр державного земельного кадастру

Шума Віталія Сергійовича,

представника Камінь-Каширської міської ради Величка Володимира

Карповича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , Камінь-Каширської міської ради, Камінь-Каширського районного виробничого відділу Державного підприємства Центр державного земельного кадастру про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного акта на землю, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

14 березня 2016 року позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому зазначає, що вона є власником домоволодіння по АДРЕСА_1, яке було збудовано у 1965 році нею та її покійним чоловіком ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті чоловіка вона, крім вказаного будинку, отримала у спадок від нього земельну ділянку для обслуговування цього житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства площею 0,14 га.

Поряд з її будинковолодінням проживає ОСОБА_3, яка систематично порушує її права, як власника сусідньої земельної ділянки, захопивши під час будівництва свого хліва частину її земельної ділянки. Побудований у 1991 році ОСОБА_3 хлів порушує всі норми будівельних правил, оскільки знаходиться на межі її земельної ділянки, а одна стіна (південна) збудована на її земельній ділянці (тобто межа її земельної ділянки проходить по східній стіні господарської будівлі ОСОБА_3, довжиною 5,93 м згідно її державного акта, а фактично - довжиною 6,08 м, тобто південна стіна хліва сусідів фактично знаходиться уже на її власній земельній ділянці, займаючи відстань 15 сантиметрів ширини та 8,51 м довжини, що встановлено працівниками Камінь-Каширського відділу ВРФ ДП Центр ДЗК в 2007 році під час виготовлення технічної документації на земельну ділянку сусідки.

Оскільки господарська будівля сусідів проходить по межі її земельної ділянки, то всі атмосферні опади з обох сторін покрівлі - східної та південної, потрапляють на її земельну ділянку, що призводить до затоплення останньої, закисання ґрунту і унеможливлює її використання за прямим призначенням.

Неодноразові її прохання до ОСОБА_3 влаштувати ринви і карнизи у її хліві позитивних результатів не дали, натомість вона влаштувала підсипання хліва на ширину до 1 метра.

Навесні 2015 року ОСОБА_3 розібрала частину огорожі між їхніми земельними ділянками і розпочала без будь-якого погодження з нею перекривати свою господарську споруду, проходячи по її земельній ділянці. Перекриття даху цієї будівлі продовжувалось з ранньої весни до серпня 2015 року, тому весь цей час вона була позбавлена можливості користуватись своєю земельною ділянкою шириною близько 2 метрів навколо будівлі Гречковчських. Закінчивши перекриття будівлі, відповідач 28 серпня 2015 року з південної сторони своєї будівлі углиб її земельної ділянки на 1,3 м на довжину 8,51 м. встановила металеві стовпи, по яких у подальшому встановила свою огорожу, самовільно захопивши частину її земельної ділянки.

На її неодноразові усні вимоги усунути вищевказані порушення земельного законодавства відповідачі (в т.ч. посадові особи міськради та Центру ДЗК ) не реагують, продовжуючи порушувати її право власності.

Прийнявши рішення від 17 червня 2008 року № 25/18 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої у АДРЕСА_2, на основі якого відповідач отримала 25 липня 2008 року Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, Камінь-Каширська міська рада фактично вилучила не у спосіб, передбачений законодавством та передала у власність іншій особі частину її власної земельної ділянки, яку вона отримала у власність ще в 1997 році.

Таке втручання міської ради у здійснення її повноважень щодо володіння, користування і розпорядження власною земельною ділянкою порушує принцип рівності учасників земельних правовідносин та свідчить про порушення її права власності державними органами в особі Камінь-Каширського районного виробничого відділу ДП Центр ДЗК та Камінь-Каширської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на окремі норми законодавства, в ході розгляду справи уточнивши позовні вимоги, просить:

- визнати недійсними рішення Камінь-Каширської міської ради від 17 червня 2008 року № 25/18 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої у АДРЕСА_2 та Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий ОСОБА_3 25 липня 2008 року, акт про перенесення меж у натуру гр. ОСОБА_3 від 07 серпня 2015 року;

- зобов'язати Камінь-Каширську міську раду виконати певні дії, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання перенесення меж земельної ділянки у натуру та передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 без тієї частки землі, яка вже є її власністю, відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки, згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я її покійного чоловіка на підставі рішення Камінь-Каширської міської ради від 21.04.1997 року № 212 серії НОМЕР_2, тобто межа земельної ділянки ОСОБА_3 від точки Д до точки Е в її державному акті має бути співрозмірна з її земельною ділянкою від точки Д до точки Г ;

- зобов'язати Камінь-Каширський районний виробничий відділ Державного підприємства Центр державного земельного кадастру внести зміни до технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, співставивши межі ділянки останньої з її державним актом про право приватної власності на землю та визначити розміри земельної ділянки ОСОБА_3 в технічній документації зі складання державного акта на право власності без тієї частки землі, яка вже є її власністю, відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки, згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я її покійного чоловіка на підставі рішення Камінь-Каширської міської ради від 21.04.1997 року № 212 серії НОМЕР_2, та яка перейшла після смерті її чоловіка у її власність на підставі свідоцтва про право власності за заповітом, виключити з розміру земельної ділянки ОСОБА_3 ту частину, що є її власністю, а саме у описі меж земельної ділянки ОСОБА_3 від Д до Е з точки 6,08 виключити розмір до точки 1,13 м, і з точки 6,08 продовжити пряму лінію довжиною 8,51 м до точки Ж, яка є кутом південної сторони господарської споруди ОСОБА_3, або одночасно є точкою Г у її державному акті;

- зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, яка належить їй на праві приватної власності та усунути перешкоди в користуванні цією земельною ділянкою шляхом відновлення її розміру і стану, який існував до порушення її прав, зобов'язавши ОСОБА_3:

- знести (демонтувати) самочинно влаштовану 26 серпня 2015 року огорожу вглиб території її земельної ділянки на 1,30 метра, довжиною 8,51 метра та демонтувати 3 металевих стовпи, як основу для кріплення огорожі, залитих 26 серпня 2015 року у межах її земельної ділянки;

- обладнати (поновити) огорожу в попередньому стані (по межі її земельної ділянки відповідно до її державного акту без влаштування будь-яких фірток, які б давали можливість проникати на територію її земельної ділянки із сусідньої земельної ділянки), поновивши таким чином розмір її земельної ділянки до того розміру, який існував до порушення її права власності на землю;

- утриматись в майбутньому від дій, що порушують її право безперешкодного володіння, користування та розпорядження власною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 або які створюють небезпеку порушення її прав власника земельної ділянки.

В частині позовних вимог до ОСОБА_3 щодо обладнання господарської споруди останньої на межі її земельної ділянки карнізами для збору атмосферних опадів та водостічними ринвами просила цю вимогу залишити без розгляду в зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 виконала її в добровільному порядку після подачі позову до суду.

Понесені нею судові витрати у справі просить стягнути із відповідачів у рівних частинах.

Ухвалою суду від 27 травня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , Камінь-Каширської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного акта на землю, в частині позовних вимог зобов'язати ОСОБА_3 обладнати належну останній господарську споруду на межі її земельної ділянки карнізами для збору атмосферних опадів та водостічними ринвами залишено без розгляду.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві, просять їх задовольнити та пояснили, що ОСОБА_3 в серпні 2015 року звела на земельній ділянці ОСОБА_1 огорожу, а комісія, яка перевіряла ці обставини, не залучила позивача до узгодження меж.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник позов не визнали та пояснили, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду, тому просять відмовити у позові з цих підстав.

Представник Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представники Камінь-Каширського районного виробничого відділу Державного підприємства Центр державного земельного кадастру та Камінь-Каширської міської ради позов не визнали і просять відмовити у ньому посилаючись на те, що позивач безпідставно твердить за порушення її прав на земельну ділянку.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, відповідача ОСОБА_3 і її представника, представників Камінь-Каширського районного виробничого відділу Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , Камінь-Каширської міської ради, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 158 ч. 2 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ст. 81 ч. 1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як убачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08 серпня 2008 року (Т. 1 а.с. 19), ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і ведення підсобного господарства площею 0,14 га.

Ця земельна ділянка була передана у приватну власність її чоловікові ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 в розмірі 0,14 га для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства на підставі рішень Камінь-Каширської міської ради від 26 січня 1994 року № 16/7 (Т. 1 а.с. 48) та від 21.04.1997 року № 212, про що 12 вересня 1997 року був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 107 (Т. 1 а.с. 17).

Із вказаною земельною ділянкою межує земельна ділянка розміром 0,1000 га відповідача ОСОБА_3, яка знаходиться на АДРЕСА_2 та належить їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого 25 липня 2008 року (Т. 1 а.с. 20). Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 вересня 2008 року (Т. 1 а.с. 49) ОСОБА_3 також є власником житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходяться на цій земельній ділянці.

Таким чином позивач та відповідач ОСОБА_3 є суміжними землекористувачами.

В силу ст. 91 ч. 1 п. 7 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Як убачається із ситуаційної схеми (Т.1 а.с. 119) та пояснень сторін у судовому засіданні, межа між земельними ділянками позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 проходить по стіні господарської будівлі (сараю) останньої.

Згідно з п. 3.25* ДБН 360-92 для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.

При розгляді справи встановлено, що вказана ситуація виникла у зв'язку з тим, що Камінь-Каширською міською радою та Камінь-Каширським районним виробничим відділом Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при оформленні та затвердженні технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_3 були допущені порушення та невідповідності, що також стверджується висновком судової земельно-технічної експертизи складеним 13 грудня 2017 року (Т. 2 а.с. а.с. 15-29).

Як убачається із висновку вказаної експертизи, площа та межі земельної ділянки ОСОБА_7 не відповідають фактично використовуваним на даний час позивачем ОСОБА_1 площі та межам земельної ділянки (додаток №1 до висновку №52 таблиця №1).

Невідповідність полягає у тому, що згідно державного акту на право приватної власності межі земельної ділянки становлять: від А до Б - 20,5 м.п., а фактично 20,62 м.п., що більше на 0,12 м.п.; від Б до В - 38,12; 34 м.п., а фактично 44,84; 0,07; 17,25; 9,99 м.п, що менше на 0,05 м.п.; від В до Г - 13,2 м.п., а фактично 12,34 м.п., що менше на 0,86 м.п.; від Г до Д - 8,5; 5.93 м.п., а фактично 7,88; 0,89; 0,77; 6,23 м.п., що більше на 1,34 м.п.; та від Д до А - 63,78 м.п., а фактично 33,37; 8,45; 2,87; 18,49 м.п., що менше на 0,58 мп. Площа фактичного користування земельною ділянкою становить 0,1365 га, що менша на 0,0035 га.

Площа та межі земельної ділянки ОСОБА_3, не відповідають фактично використовуваним на даний час відповідачем площі та межам цієї земельної ділянки (додаток №1 до висновку№52 таблиця №2).

Невідповідність полягає у тому, що згідно державного акту на право приватної власності межі земельної ділянки становлять: від А до Б - 10,16 м.п., а фактично 10,8 м.п., що більше на 0,02м; від Б до В - 2,33; 18,62 м.п., а фактично 2,32; 21,81 м.н., що більше на 3,18 м.п.; від В до Г - 31,51 м.п., а фактично 14,92; 14,7 м.п., що менше на 1,89 м.н.; від Г до Д -17,98 м.п., а фактично 20,61 м.п., що більше на 2,63 м.п.; від Д до Е - 2,71; 6,08; 1,13 м.п., а фактично 2,06; 6,23; 0,77; 0,89 м.п., що більше на 0,03 м.п. та від Е до А - 42,12 м.п., а фактично 7,88; 0,36; 33,76 м.п., що менше на 0,12 м.п. Площа фактичного користування земельною ділянкою становить 0,1085 га, що більша на 0,0085 га.

Накладення земельних ділянок по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1 має місце в частині їх спільної межі, а саме: від точки А до точки Д 63,78м.а. (63,20м.п. - по факту): від точки В до точки Г 13,20м.п. (12,34м.п. - по факту), та від точки Г до точки Д 8,50м.п.; 5,93м.п. (7,88; 0,89; 0,77; 6,23 м.п. - по факту) зазначених в плані зовнішніх меж земельної ділянки державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 12 вересня 1997 року та від точки Е до точки А 42,12м.п. та від точки Е до точки Д 1,13м.п.; 6,08м.п.; 2,71м.п. зазначених в плані меж земельної ділянки державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 25 липня 2008 року на ім'я ОСОБА_3 (додаток №1 до висновку№52 таблиця №3). Площа накладання земельних ділянок становить 13,63 кв.м. з врахуванням зміщення меж площею 4,41кв.м.

Між земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та земельною ділянкою по АДРЕСА_2 встановлено паркан (огорожу) в наступних місцях: паркан дерев'яний (штахетник), що розміщений на межі, а саме від точки Д в сторону точки А та сітчаста огорожа по металевих стовпцях, що розміщена на межі, а саме від точки Г в сторону точки Д (додаток №1 до висновку №52 таблиця №4).

Сітчастою огорожею порушено межі земельної ділянки по АДРЕСА_1, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 12 вересня 1997 року на ім'я ОСОБА_7

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В судовому засіданні доведено і відповідачами не спростовано, що позивач ОСОБА_1 чи її чоловік ОСОБА_7 підписували акт про узгодження меж (Т.1 а.с. 53), а тому при складанні технічної документації, в тому числі і акта про перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) від 07 серпня 2015 року (Т. 1 а.с. 53), були порушені норми Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натуру (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376.

Покликання представників відповідачів - Камінь-Каширського районного виробничого відділу Державного підприємства Центр державного земельного кадастру та Камінь-Каширської міської ради про те, що не встановлено червону лінію для користування земельною ділянкою ОСОБА_1 зі сторони АДРЕСА_1, не заслуговують на увагу, оскільки експерт проводив експертизу на підставі поданих саме вищевказаним відділом документів щодо меж цієї земельної ділянки.

Таким чином позивач, як законний власник земельної ділянки по АДРЕСА_1, має право вимагати усунення будь-яких порушень прав у її користуванні, оскільки земельна ділянка її померлому чоловіку була виділена раніше ніж ОСОБА_3

Враховуючи наведене, порушені права позивача на земельну ділянку підлягають захисту, а тому є підстави для скасування оспорюваного рішення Камінь-Каширської міської ради, державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого ОСОБА_3 та акту про перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) від 07 серпня 2015 року, який складений незаконно без погодження меж із суміжним землевласником ОСОБА_1, оскільки іншим чином усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою позивача неможливо так як є накладення земельних ділянок її та відповідача ОСОБА_3

Крім того, з метою дотримання вимог законодавства при користуванні земельними ділянками, необхідно зобов'язати Камінь-Каширську міську раду привести у відповідність з чинним законодавством суміжне землекористування між ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Разом з тим, суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати самочинно влаштовану нею у 2015 році сітчасту металеву огорожу, яка знаходиться на території земельної ділянки позивача.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Камінь-Каширської міської ради виконати певні дії, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання перенесення меж земельної ділянки у натуру та передачі ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_2 без тієї частки землі, яка вже є власністю позивача, відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки, згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я покійного чоловіка останньої на підставі рішення Камінь-Каширської міської ради від 21.04.1997 року № 212 серії НОМЕР_2, з посиланням на точки, зазначені в оскаржуваному Державному акті, суд вважає, що такі до задоволення не підлягають, оскільки вказаний акт скасовується судом і такі дії будуть виконуватися при оформленні технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_3

Оскільки суд визнає недійсним і скасовує правовстановлюючі документи на земельну ділянку відповідача ОСОБА_3, в тому числі і оспорюваний державний акт, тому будь-які зобов'язання перед Камінь-Каширським районним виробничим відділом Державного підприємства Центр державного земельного кадастру без нового відповідного рішення та узгодження меж суд ставити не може, які і не може посилатися на зазначений державний акт, де вказані межі земельної ділянки відповідними точками, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання вказаного відділу внести зміни до технічної документації зі складання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, співставивши межі ділянки останньої з державним актом позивача про право приватної власності на землю та визначити розміри земельної ділянки ОСОБА_3 в технічній документації зі складання державного акта на право власності без тієї частки землі, яка вже є власністю ОСОБА_1, відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки, згідно державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я її покійного чоловіка на підставі рішення Камінь-Каширської міської ради від 21.04.1997 року № 212 серії НОМЕР_2, та яка перейшла після смерті останнього у власність ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності за заповітом, виключити з розміру земельної ділянки ОСОБА_3 ту частину, що є власністю позивача, а саме: у описі меж земельної ділянки ОСОБА_3 від Д до Е з точки 6,08 виключити розмір до точки 1,13 м, і з точки 6,08 продовжити пряму лінію довжиною 8,51 м до точки Ж, яка є кутом південної сторони господарської споруди ОСОБА_3, або одночасно є точкою Г у її державному акті, до задоволення не підлягають.

Вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві приватної власності та усунути перешкоди в користуванні цією земельною ділянкою шляхом відновлення її розміру і стану, який існував до порушення прав позивача, зобов'язавши ОСОБА_3 утриматись в майбутньому від дій, що порушують право останньої безперешкодного володіння, користування та розпорядження власною земельною ділянкою за вищевказаною адресою, або які створюють небезпеку порушення прав власника земельної ділянки позивача, а також зобов'язати ОСОБА_3 обладнати (поновити) огорожу в попередньому стані (по межі земельної ділянки позивача відповідно до державного акту останньої без влаштування будь-яких фірток, які б давали можливість проникати на територію земельної ділянки ОСОБА_1 із сусідньої земельної ділянки), поновивши таким чином розмір земельної ділянки позивача до того, який існував до порушення її права власності на землю, до задоволення також не підлягають, оскільки, як зазначалося вище, судом скасовується державний акт, де вказані межі земельної ділянки ОСОБА_3, у зв'язку з чим такі межі підлягають відновленню в інших розмірах, ніж ті, які зазначені в даному акті, а тому на даний час невідомо, де буде проходити межа для влаштування огорожі, яку просить поновити позивач.

Щодо заявленого відповідачем ОСОБА_3 клопотання про застосуванням строку позовної давності, перебіг якого, як вона вважає, почався з моменту закінчення строку апеляційного оскарження рішення суду про поновлення строку позовної давності, який був пропущений ОСОБА_1 при подачі позовної заяви до ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, справу за яким розглянуто Камінь-Каширським районним судом 21 травня 1997 року, суд вважає, що воно до задоволення не підлягає враховуючи таке.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В силу ст. 261 ч. 1 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В судовому засіданні досліджувалися рішення Камінь-Каширського районного суду від 21 травня 1997 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_8 про порушення перешкод в користуванні земельною ділянкою, ухвала цього суду від 26 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачки - Камінь-Каширська міська рада, про встановлення земельного сервітуту та рішення вказаного суду від 18 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Камінь-Каширської міської ради, ОСОБА_1, Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Реєстраційна служба Камінь-Каширського районного управління юстиції, про скасування рішення міської ради та державного акта на право приватної власності на земельну ділянку.

Аналіз вказаних процесуальних документів дає підстави вважати, що ОСОБА_1 на законних підставах отримала земельну ділянку розміром 0,14 га відповідно до законодавства, яке діяло на час постановлення цих документів.

Як установлено при розгляді справи, ОСОБА_3 влаштувала стовпи для огорожі на земельній ділянці позивача 28 серпня 2015 року, порушивши при цьому права останньої на безперешкодне користування її земельною ділянкою.

З цього часу слід рахувати початок перебігу строку позовної давності, а тому такий позивачем не пропущений, оскільки вона звернулася до суду з даним позовом 14 березня 2016 року.

Задовольняючи позов частково, суд, відповідно до ст. 141 ЦК України, частково стягує із відповідачів в користь позивача понесені нею судові витрати, які складаються із витрат за професійну правничу допомогу в розмірі 7129,60 грн. та витрати за проведення судової земельно-технічної експертизи в розмірі 6606 грн., що убачається із рахунку-довідки судового експерта Самулевича В.Г.

При визначенні розміру витрат за професійну правничу допомогу суд керується ст. 1 Закону України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах , який був чинним на час розгляду даної справи до 14 грудня 2017 року, згідно якої розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно статей 7 Законів України Про державний бюджет України на 2016 рік , Про державний бюджет України на 2017 рік , прожитковий мінімум для працездатних осіб становив відповідно 1378 грн. та 1600 грн., що 40 відсотків становитиме 551,20 грн. і 640 грн. відповідно.

Враховуючи, що представником позивача витрачено 8 год. у 2016 році та 3 год. у 2017 році на судові засідання по даній справі, що убачається із протоколів судових засідань, розмір оплати за це становить 6329,60 грн. ((551,20грн. * 8год.) + (640 грн. * 3 год.)).

Вказані у довідці-розрахунку розміру виплат на оплату послуг адвоката витрати в розмірі по 1000 грн., які були понесені 04, 11 та 17 січня 2018 року, суд вважає явно завищеними і ні чим не вмотивованими, а тому підстав для стягнення таких немає.

Крім вказаних витрат, позивачем адвокату було сплачено 800 грн. за виготовлення позову, що убачається із вказаної довідки-розрахунку, які підлягають стягненню в користь позивача.

При стягненні вищевказаних судових витрат суд також враховує, що такі витрати пов'язані розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, а також поведінку представника позивача під час розгляду справи що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, неодноразове подання заяв про уточнення позовних вимог.

Оскільки спір виник із-за дій відповідача ОСОБА_3, рішень Камінь-Каширської міської ради та технічної документації, яку виготовляв Камінь-Каширський районний виробничий відділ Державного підприємства Центр державного земельного кадастру , що призвело до накладення земельних ділянок, в результаті чого виник даний спір, суд покладає судові витрати пропорційно на кожного з них.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 5 ч. 1 п. 10 Закону України Про судовий збір як громадянин, віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (Т.1 а.с. 1), суд, відповідно до вимоги ст. 1 ч. п. 1, ст. 6 ч. 3 цього Закону та враховуючи, що 0,4 розміру прожиткового мінімуму на час подачі позовної заяви становив 551,20 грн., стягує судовий збір із відповідачів в користь держави в розмірі 1653,60 грн. (551,20 грн. * 3), оскільки позивачем об'єднано у позовній заяві три вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 91 ч. 1 п. 7, 152, 155, 158 ч. 2 ЗК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсними та скасувати рішення Камінь-Каширської міської ради від 17 червня 2008 року № 25/18 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої у АДРЕСА_2, Волинської області, державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданий ОСОБА_3 25 липня 2008 року, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 та акт про перенесення меж земельної ділянки у натуру (на місцевості) гр. ОСОБА_3 від 07 серпня 2015 року, складений незаконно без погодження меж із суміжним землевласником - ОСОБА_1

Зобов'язати Камінь-Каширську міську раду протягом місяця після вступу рішення в законну силу привести у відповідність з чинним законодавством суміжне землекористування між ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_2.

Зобов'язати ОСОБА_3 демонтувати самочинно влаштовану у 2015 році сітчасту металеву огорожу, яка знаходиться на території земельної ділянки ОСОБА_1 згідно Державного акту про право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 12 вересня 1997 року.

Стягнути із ОСОБА_3, Камінь-Каширської міської ради, Камінь-Каширського районного виробничого відділу Державного підприємства Центр державного земельного кадастру на користь держави по 551 (п'ятсот п'ятдесят одній) гривні 20 копійок судового збору.

Стягнути із ОСОБА_3, Камінь-Каширської міської ради, Камінь-Каширського районного виробничого відділу Державного підприємства Центр державного земельного кадастру на користь ОСОБА_1 по 4578 (чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім) гривень 53 копійки понесених судових витрат.

В задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області суд шляхом подачі апеляційних скарг безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня складення повного судового рішення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий: В. М. Гордійчук