Постанова

від 12.12.2017 по справі 804/7039/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 р. Справа № 804/7039/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В.

судді - Чорної В.В.

судді - Турлакової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вентсистеми до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

27.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Вентсистеми (далі - ТОВ Вентсистеми , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення №188705/32351140 від 27.09.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 16.08.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Державною фіскальною службою України щодо податкової накладної, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю Вентсистеми ; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 16.08.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Вентсистеми .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією ДФС України рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Також позивач зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено. З огляду на викладене, позивач зазначає, що рішення, прийняте відповідачем є протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Представники сторін у судове засідання надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ Вентсистеми 18.02.2003 зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Основним видом діяльності ТОВ Вентсистеми є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання.

З матеріалів справи видно, що між ТОВ Вентсистеми та ТОВ АТ Каргілл за період січень-серпень 2017 року були укладені наступні договори №11/01 від 11.01.2017, №15/03 від 15.03.2017, № 16/05 від 16.05.2017, №30/06 від 30.06.2017.

Судом встановлено, що ТОВ Вентсистеми відповідно до обсягу виконаних робіт задекларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму відповідно до наступних податкових накладних: № 24 від 04.07.2017 на загальну суму 250 000, 00 грн., № 27 від 01.08.2017 на загальну суму 250 000, 00 грн., №28/27 від 01.08.2017 на загальну суму 1247, 40 грн., №30 від 08.08.2017 на загальну суму 288 357, 60 грн., №31 від 16.08.2017 на загальну суму 301612, 80 грн.

29.08.2017 ТОВ Вентсистем направило накладну від 16.08.2017 №31 для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Проте, ТОВ Вентсистем було отримано квитанцію №1, де зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 43.22.12 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області були надіслані відповідні документи.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення від 27.09.2017 №188705/32351140 про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з вказаними рішенням, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту Квитанції №1 по податковій накладній від 16.08.2017 №31 видно, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Проте суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у Квитанції №1 конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанції №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанції №1 чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у Квитанції №1 конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу норм законодавства видно, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Також, зі змісту Квитанції №1 по податковій накладній від 16.08.2017 №31 видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567.

Таким чином, у Квитанції №1 фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, позивачем були надіслані до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області копії документів та пояснення до господарських операцій та податкової накладної.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття Рішення щодо реєстрації податкової накладної. Однак, Комісія ДФС України прийняла рішення від 27.09.2017 № 188705/32351140 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.08.2017 №31 в ЄРПН.

Суд зазначає, що Рішення комісії від 27.09.2017 № 188705/32351140 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.08.2017 №31 не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Проте, як вже зазначалось, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкових накладних.

Так позивачем було надано до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровскій області наступні документи: наказ про призначення директора №1-К від 01.03.2003, ліцензію №11-Л від 15.03.2017, основні засоби оборотно-сальдова відомість рах 104 №б/н від 31.08.2017, Договір підряду №30/06 від 30.06.2017, акт виконаних будівельних робіт №1608 від 16.08.2017, видаткову накладну на поставку обладнання №153 від 08.08.2017, рахунок на поставку обладнання №120 від 05.08.2017, доручення №12ААЄ №232308 від 04.08.2017, платіжне доручення на оплату придбаного обладнання №67 від 05.07.2017, платіжне доручення на оплату придбаного обладнання №72 від 03.08.2017, податкову накладну від АРК на придбання обладнання №6 від 05.07.2017, податкову накладну від АРК на придбання обладнання №4 від 03.08.2017, договір підряда №0507-1 від 05.07.2017, ліцензію АЕ №289929 від 04.07.2014, акт приймання виконаних будівельних робіт з ПП фірма Олбі №0708-1 від 07.08.2017, акт приймання виконаних будівельних робіт з ПП фірма Олбі №1408-1 від 14.08.2017, акт приймання виконаних будівельних робіт з ПП фірма Олбі №1408-2 від 14.08.2017, акт приймання виконаних будівельних робіт з ПП фірма Олбі №2208-1 від 22.08.2017, акт приймання виконаних будівельних робіт з ПП фірма Олбі №2208-2 від 22.08.2017, платіжне доручення №74 від 07.08.2017, платіжне доручення №78 від 14.08.2017, платіжне доручення № 79 від 14.08.2017, платіжне доручення №84 від 28.08.2017, платіжне доручення №85 від 28.08.2017, лист пояснення №б/н від 07.09.2017,

Суд зазначає, що на підтвердження факту надіслання платником податків зазначених документів до Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровскій області позивачем надано до суду наступні документи: Документ дозвільного характеру №1 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №2 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №3 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №4 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №5 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №6 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №7 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №8 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №9 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №10 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №11 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №12 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №13 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №14 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №15 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №16 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №17 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №18 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №19 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №20 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №21 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №22 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №23 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №24 від 21.09.2017, Документ дозвільного характеру №25 від 21.09.2017.

Також, на підтвердження факту отримання зазначених документів позивачем надано до суду копії квитнацій №1, в яких зазначено, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 21.09.2017.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 16.08.2017 №31.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.09.2017 № 188705/32351140 прийняте не у спосіб визначений законом. Відтак, є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про покладення на Державну фіскальну службу України обов'язку зареєструвати податкову накладну від 16.08.2017 №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає наступне.

У відповідності до пунктів 1, 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення позапланової перевірки.

З огляду на викладене, суд зобов'язує Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 16.08.2017 №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до вимог статті 94 КАС України, суд стягує з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вентсистеми (код ЄДРПОУ 32351140) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3200, 00 грн. відповідно до квитанції №0.0.878520490.1 від 24.10.2017.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158-163, 167, 255, 257 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вентсистеми до Державної фіскальної служби України про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №188705/32351140 від 27.09.2017 про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 16.08.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте Державною фіскальною службою України щодо податкової накладної, яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю Вентсистеми .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 16.08.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Вентсистеми .

Присудити з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вентсистеми (код ЄДРПОУ 32351140) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3200, 00 грн. відповідно до квитанції №0.0.878520490.1 від 24.10.2017.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддя Суддя Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко В.В. Чорна Н.В. Турлакова