Рішення

від 23.01.2018 по справі 804/7423/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року Справа № 804/7423/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- стягнути податковий борг у розмірі 35312,10 грн. з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Легіон" (код ЄДРПОУ 20278387) у банках, що обслуговують такого платника податків, в тому числі: податок на додану вартість - 7875,00 грн.; податок на прибуток приватних підприємств - 27437,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон" має податковий борг, який виник внаслідок несплати у встановлений законодавством термін суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, самостійно визначених платником у податкових деклараціях. Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон" зазначені податкові зобов'язання в необхідних розмірах та у встановлений законом термін, не сплачені, а тому підлягають примусовому стягненню.

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

З 15.12.2017 року діє нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 10 Розділу VII "Перехідні положення" якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судове засідання сторони по справі не з'явились, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Західно-Донбаська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, причини неявки невідомі.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав. Ухвалу про відкриття провадження у справі, закінчення підготовчого провадження разом з судовою повісткою на 07.12.2017 року направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим поштовим відправленням, але конверт повернуто на адресу суду з відміткою " за закінченням терміну зберігання" 26.12.2017 року. Судом було направлено судову повістка з датою наступного судового засідання - 18.01.2018 року на адресу відповідача, проте згідно витягу з сайту "Укрпошта", поштове відправлення №4900056173159 не вручене під час доставки.

Відповідно до частини 8 статті 126 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Зважаючи на наведене та з урахуванням приписів ч.3 ст.194, ч.ч. 1, 9 ст. 205 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон" (код ЄДРПОУ 20278387) зареєстровано 02.09.1998 року, про що здійснено запис №1 232 120 0000 000569 в Єдиному державному юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи 08.08.2005 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон" (код ЄДРПОУ 20278387) перебуває на обліку в Західно-Донбаській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно довідки відділу обслуговування платників Західно-Донбаської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, станом на 27.07.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон" (код ЄДРПОУ 20278387) має відкриті банківські рахунки: ДОДАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Дніпропетровськ, АТ "Райффайзен банк Аваль" у м.Києві, ПАТ "ОСОБА_2 Дніпро", ПАТ КБ "ПриватБанк", Казначейство України.

Станом на момент звернення до суду із цим позовом, згідно розрахунку податкового боргу та довідки про стан розрахунків платника податків, за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 35312,10 грн., з яких з податку на додану вартість у розмірі 7875,00 грн. та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі - 27437,10 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено, обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Зі змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п..54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст.56 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п.36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Згідно п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, а при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження.

Статтею 87 Податкового кодексу України, визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Згідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

19.01.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2016 року, якою платником самостійно визначену суму податкового зобов'язання за звітний період у розмірі 13340,00 грн. терміном сплати до 30.01.2017 року.

Так, згідно з витягу з інтегрованої картки платника податку з ПДВ, податковий борг відповідача виник 30.01.2017 року в результаті несплати самостійно нарахованої суми задекларованої платником з податку на додану вартість, зокрема:

- 23.01.2017 року надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ платіжне доручення №9416959 від 23.01.2017 року у сумі 5465,00 грн.;

- 30.01.2017 року нараховано ПДВ по декларації податкова декларація з податку на додану вартість №9266995401 у сумі 13340,00 грн.;

- 30.01.2017 року зменшено переплату платіжне доручення №9416959 по податкова декларація з податку на додану вартість №9266995401 у сумі 5465,00 грн.;

- 30.01.2017 року збільшено недоїмки невизначений документ №? по податкова декларація з податку на додану вартість №9266995401 від 19.01.2017 року у сумі 7875, 00 грн.

Таким чином, враховуючи часткову сплату самостійно задекларованої суми з податку на додану вартість у сумі 5465,00 грн., залишок несплаченої суми складає 7875,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно п. 202.1 ст.202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.

Згідно п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

28.02.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон" подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, якою платником самостійно визначену суму податкового зобов'язання у розмірі 27439,00 грн. терміном сплати до 11.03.2017 року.

Так, згідно з витягу з інтегрованої картки платника податку з податку на прибуток приватних підприємств, податковий борг відповідача виник 11.03.2017 року в результаті несплати самостійно нарахованої суми задекларованої платником з податку на додану вартість, зокрема:

- 11.03.2017 року нарахування платником самост. о.п. за рік (декл.термін спл.пот.рік). Податкова декларація з податку на прибуток підприємств №9270523598 від 28.02.2017 року терм.спл. 11.03.2017 року у сумі 27439,00 грн.;

- 11.03.2017 року зменшено переплату платіжне доручення №10 по податкова декларація з податку на прибуток підприємств №927053598 від 28.02.2017 року у сумі 1,9 грн.;

- 11.03.2017 року збільшено недоїмки невизначений документ №? по податкова декларація з податку на прибуток підприємств №927053598 від 28.02.2017 року у сумі 27437,10 грн.

Таким чином, враховуючи переплату у сумі 1,90 грн., сума недоїмки с податку на прибуток складає 27437,10 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України, платниками податку - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Ставки податку на прибуток підприємств визначені ст.136 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 137 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1- 1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України, податковим органом сформовано податкову вимогу №389/17 від 01.02.2017 року у розмірі 7875,00 грн., та направлено на адресу відповідача поштовим відправленням. Згідно відмітки на копії поштового відправлення, податкову вимогу Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон" отримано 24.02.2017 року, про що свідчить підпис особи, якій було вручено лист.

Відповідачем не було добровільно погашено суми податкового боргу по платежам та зборам до бюджету, які зазначені в податковій вимозі, отже, вищевказана податкова вимога не є відкликаною та нові податкові вимоги, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу платника податків не направлялись.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.20.1.34 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 35312,10 грн., з яких з податку на додану вартість у розмірі - 7875,00 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 27437,10 грн., оскільки доказів самостійного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Щодо питання про розподіл судових витрат, то суд зазначає, що у відповідності до положень ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки у справі не було залучення свідків та проведення експертиз, сплачена позивачем сума судового збору у загальному розмірі 1600,00 грн. (за платіжним дорученням №2149 від 05.10.2017 року) йому з Державного бюджету України не повертається.

Керуючись ст. ст. 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "Легіон" (код ЄДРПОУ 20278387) податковий борг в загальному розмірі 35312,10 грн., що складається з податку на прибуток в розмірі 27437,10 грн. та податку на додану вартість в розмірі 7875,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1