Рішення

від 23.01.2018 по справі 220/1938/17

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/1938/17

Номер провадження № 2/220/47/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Яненко Г.М.,

за участю секретаря - Кірпічнікової Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Зеленопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, ОСОБА_2 про виділ частки зі спільної часткової власності та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

15.11.2017 року позивач звернулася до суду з позовом про виділ частки зі спільної часткової власності та визнання права власності на майно, яке залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_3, а саме частина будівлі зерноскладу, розташованого по вул. Шкільній, 18 а, с. Зелений Гай, Великоновосілківського району Донецької області.

Вимоги заявника мотивовано відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій через невизначеність належної частки будівлі саме померлому ОСОБА_3

Уповноважені представники сторін в судове засідання не з'явились.

Від позивача надійшла заява, в якій вона свої вимоги підтримала повністю та просила суд здійснювати розгляд без її участі.

Представник позивача ОСОБА_4 до суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Від представника відповідача, виконкому Зеленопільської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області надійшов лист в якому він зазначив, що позов визнає та просить розглянути справу без його присутності.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву в якій зазначається, що він згодний з обставинами викладеними в позові, позов визнає, не заперечує проти його задоволення, та просить суд розглянути справу без його присутності.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а відтак, згідно ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позову.

Обґрунтованість заявлених вимог підтверджується також і зібраними у справі доказами. Так, розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

02.06.2016 року ОСОБА_3 помер, про що видане свідоцтво про смерть серія 1-НО № 942527 від 03.06.2016 року.

ОСОБА_3 за життя заповіту не складав.

Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого 02.06.2016 року ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серія ІІ-НО № 466706 від 18.11.1978 року.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19.10.2016 року, виданого Великоновосілківською державною нотаріальною конторою, 19.10.2016 року Великоновосілківською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за № 60980120 (номер у нотаріуса 221/2017) на спадкодавця ОСОБА_3, померлого 02.06.2016 року.

З дослідженої судом копії Договору про поділ спадкового майна, зареєстрованого державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 07.06.2017 року в реєстрі за № 494, вбачається, що спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поділили спадкове майно після смерті ОСОБА_3 наступним чином: у власність ОСОБА_1 перешли житловий будинок з надвірними спорудами та побудовами, що знаходиться по вул. Молодіжна, 15, с. Зелене Поле Великоновосілківського району Донецької області, земельна ділянка площею 0,1548 га., кадастровий № 1421281400:01:001:1089, земельна ділянка площею 0,0367 га., кадастровий № 1421281400:02:001:0046, розташованих за тією ж адресою, частка будівлі зерноскладу розташованого по вул.. Шкільна, 18а с. Зелене Поле, Великоновосілківського району донецької області, трактор колісний марки ЮМЗ-6, транспортний засіб марки 2ПТС-4-887Б, транспортний засіб марки УВН, а у власність ОСОБА_2 - земельна ділянка площею 12,2400 га., кадастровий № 1421281400:01:001:1091 та земельна ділянка площею 1,2533 га., кадастровий № 1421281400:01:001:1090.

Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,виданої 09.06.2017 року державним нотаріусом Великоновосілківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 , ОСОБА_1 відмовляється у видачі Свідоцтва про право на спадщину на частину будівлі зерноскладу, розташованого по вул. Шкільній, буд. 18а, с. Зелене Поле, Великоновосілківського району Донецької області після померлого чоловіка ОСОБА_3, в зв'язку з тим, що згідно правовстановлюючого документу на вказану будівлю не можливо встановити яка саме частка належала померлому 02.06.2016 року ОСОБА_6.

Відповідно до рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області № 2-147/11 р. від 11.02.2011 року 39/100 будівлі зерноскладу площею 520,4 кв.м., розташованого по вулиці Шкільна, буд. 18а, село Зелене Поле Великоновосілківського району Донецької області належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Згідно Технічного паспорту на виробничий будинок будівлю зерноскладу № 18а вул. Шкільна село Зелене Поле Великоновосілківського району Донецької області, виготовленого КП Великоновосілківське РБТІ станом на 03.03.2017 року, 39/100 частини будівлі зерноскладу позначена як (А-1), рік побудови - 1980, площа - 520,4 кв.м.

Згідно Довідки щодо показників на виробничий будинок № 18а, вул. Шкільна, в селі Зелене Поле, Великоновосілківського району Донецької області від 03.03.2017 року, складеної КП Великоновосілківське РБТІ , самочинного будівництва не має.

Згідно до Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого мана, складеного КП Великоновосілківське РБТІ 03.03.2017 року, частина ОСОБА_3 в будівлі зерноскладу, розташованого по вул. Шкільній, 18а, с. Зелений Гай, Великоновосілківського району Донецької області складає 19,5/100 частини об'єкта не є відокремлена, не має окремого виходу і не може бути виділена в натурі.

Неможливість оформити право власності на частину будівлі в позасудовому порядку, стало підставою для звернення до суду з вимогою про відновленні порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. ст. 79-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, визнаними відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

В порядку ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Ч. 1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦК України, майно, яке знаходиться у спільній власності може бути виділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. При цьому у відповідності до ч. 2 ст. 367 ЦК України, у випадку поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Ч. 4 цієї статті встановлюється, що договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п. 6.11. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджених наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, якщо між учасниками спільної часткової власності виникають спори щодо визначення, зміни розміру часток, а також виділу частки спільного майна в натурі (поділу), нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії і роз`яснює заінтересованим особам їх право звернутися до суду для вирішення цих спорів.

Приписами ст.ст. 1216-1220 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України встановлюється, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Виходячи зі змісту наведеної норми і відповідно до встановлених у даній справі обставин недотримання процедури щодо отримання державних актів про права власності на нерухоме майно не може обмежувати права власника, з огляду на що, позивач не може ефективно скористатися своїм правом власності, яке гарантує стаття 1 Протоколу N 1.

Одночасно, у відповідності до змісту статті 386 ЦК України, захисту підлягають не тільки права і законні інтереси власників майна, а й осіб які є потенційними власниками та правомірно володіють майном на підставах передбачених законом виходячи зі змісту правочину, тобто в яких із зверненням до суду лише виникне право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, у відповідності з діючим законодавством, позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, через відсутність визначення частки будівлі, що належала померлому чоловікові.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що доводи позивача знайшли своє повне підтвердження, в зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 23, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Виділити в користування ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та визнати за нею право власності на 19,5/100 частини будівлі зерноскладу, розташованого по вул. Шкільній, 18а, с. Зелений Гай, Великоновосілківського району Донецької області , позначеного літерою А-1 .

Виділити в користування ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та визнати за нею право власності на 19,5/100 частини будівлі зерноскладу, розташованого по вул. Шкільній, 18а, с. Зелений Гай, Великоновосілківського району Донецької області , позначеного літерою А-1 , в порядку спадкування за законом після померлого 02.06.2016 року чоловіка ОСОБА_3.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на 39/100 частин будівлі зерноскладу, розташованого по вул. Шкільній, 18а, с. Зелений Гай, Великоновосілківського району Донецької області, зареєстрованого на підставі рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 11.02.2011 року № 2-147/11 р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення його повного тексту.

Суддя Г.М. Яненко