Рішення

від 18.01.2018 по справі 916/2573/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕННЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2573/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

при секретарі судового засідання Шейнцис О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 22.03.2017р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2573/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технокомплекс" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Анжелс" (65076, м. Одеса, вул. Валентина Терешкової, буд. 52, офіс. 2);

про стягнення 6 390,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технокомплекс" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анжелс", в якій просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість за договором поставки з оплатою після реалізації товарів медичного призначення №54-ВМ від 23.02.2017р. у сумі 6 326, 16 грн., на яку, у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо своєчасного її погашення, було нараховано 43, 77 грн. пені та 3 % річних у сумі 21, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов вищевказаного договору поставки з оплатою після реалізації товарів медичного призначення №54-ВМ від 23.02.2017р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2017р. порушено провадження у справі №916/2573/17 із призначенням її до розгляду в засіданні суду 22.11.2017р.

Ухвалою суду від 22.11.2017р., з огляду на нез'явлення в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, невиконання вимог ухвали суду, а також з урахуванням необхідності додаткового дослідження доказів, розгляд справи було відкладено на 18.12.2017р.

Ухвалою суду від 18.12.2017р., з урахуванням набрання 15.12.2017р. чинності Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції, справу № 916/2573/17 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою розгляд справи по суті призначено на 18.01.2018р.

У судовому засідання 18.01.2018р., яке здійснювалося в режимі відео конференції, представник позивача під час розгляду справи по суті в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Анжелс" про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з ЄДР (а.с.27-31), у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення ухвали про порушення провадження у справі від 27.10.2017 року, ухвали про відкладення розгляду справи від 22.11.2017р. та ухвали від 18.12.2017р. було повернуто поштою із відміткою у довідках поштової установи за закінченням терміну зберігання (а.с.23-26,41-44,54-57), а також відсутність жодних повідомлень щодо причин неявки ТОВ "Анжелс" у судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, наданих в ході розгляду справи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технокомплекс" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анжелс" (Покупець) було укладено договір поставки з оплатою після реалізації товарів медичного призначення №54-ВМ (а.с.18-19), згідно п. 1.1 якого на умовах даного договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю, визначені цим договором товари медичного призначення в асортименті, по цінах та у кількості відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 договору передача товару здійснюється частинами, асортимент, кількість та ціна якого зазначені в накладних, що є невід'ємною частиною договору. Дата підписання накладної є датою переходу права власності на товар.

У зв'язку з тим, що неможливо наперед визначити кількість, ціну, асортимент та умови оплати товару сторони домовились про те, що вказані обов'язкові умови цього договору визначатимуться за узгодженням сторін та відображатимуться у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною до договору.

Згідно п. 1.5 договору, Постачальник надає товар під реалізацію Покупцю, а Покупець приймає товар під реалізацію через власну аптечну мережу.

Приписами п. 2.1 договору встановлено, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється Покупцем в міру реалізації на підставі наданого звіту (згідно п. 2.4 договору) не пізніше 30 числа наступного місяця після реалізації Покупцем поставленого товару третім особам.

Покупець надає Постачальнику звіт про реалізований товар на кожне перше та п'ятнадцяте число кожного поточного місяця з моменту здійснення першої поставки за дійсним договором.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що Постачальник зобов'язується постачати Покупцю товари в межах наявного у нього асортименту на умовах даного договору, п. 4.3 договору встановлено, що Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного договору.

Згідно п. 5.1 договору, граничним терміном реалізації товару являється 90 діб, після чого поставлений, але не реалізований товар підлягає поверненню за рахунок Постачальника.

З настанням строку, передбаченого п. 5.1 договору, Постачальник зобов'язується здійснити повернення товару у 5-денний строк із відповідними товаро-супроводжуючими документами. Покупець додатково сповіщає Постачальника про настання граничного терміну реалізації товару шляхом направлення письмового повідомлення по факсу чи електронною поштою за електронною адресою Постачальника, що визначено у реквізитах даного договору (п. 5.2 договору).

Пунктом 6.3 договору сторони узгодили, що за порушення термінів оплати згідно глави 2 договору Покупцю нараховується пеня за кожний прострочений день платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Відповідно до п. 8.2, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 10326,12 грн ., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № СМГП-03335 від 24.02.2017р. (а.с.17), № СМГП-03338 від 24.02.2017р. (а.с.16), №СМГП-03339 від 24.02.2017р. (а.с.14); № СМГП-03691 від 02.03.2017р. (а.с.13); № СМГП-03692 від 02.03.2017р. (а.с.12) та № СМГП-08910 від 23.05.2017р. (а.с.15)

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Анжелс" лише частково сплатило вартість товару на суму 4000 грн ., що підтверджується платіжним дорученням № 3783 від 05.05.2017р. (а.с.63) та платіжним доручення № 3794 від 23.05.2017р. (а.с.64).

З урахуванням викладених обставин, товар на загальну суму 6326,12грн. залишився неоплаченим.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів, зокрема, звітів, що передбачені умовами п. 2.4 договору, які могли б свідчити про реалізацію відповідачем поставленого йому товару третім особам.

При цьому відповідно до п. 5.2 договору саме на відповідача покладено обов'язок сповіщення позивача про настання граничного терміну реалізації товару шляхом направлення письмового повідомлення по факсу чи електронною поштою за електронною адресою Постачальника, що визначено у реквізитах даного договору.

Водночас, як слідує з матеріалів справи, позивач, керуючись положеннями п. 5.1 та п. 5.2 договору, 21.10.2017р. на адресу відповідача направив повідомлення-вимогу (а.с.34), згідно якої ТОВ "Фірма "Технокомплекс" вимагало термінового повернення нереалізованого товару на вищевказану суму або оплати його вартості згідно реквізитів, що вказані у самому договорі. Вказану вимогу було направлено на адресу відповідача 21.10.2017р. про що свідчить відповідний фіскальний чек №9546 (а.с.35).

Проте, як встановлено судом така вимога була залишена ТОВ "Анжелс" без жодного реагування та відповіді.

При цьому суд вказує, що аналіз умов вищевказаного договору дає підстави для висновку, що нереалізація товару протягом 90 днів із моменту поставки та невчинення покупцем (відповідачем) зі спливом указаного строку передбачених договором дій щодо повернення товару постачальникові тягне за собою обов'язок покупця оплатити товар.

Відповідно до положень статті 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).

Оскільки відповідач не реалізував своє право на повернення товару в обумовлений договором строк, його обов'язок щодо оплати товару не виконано в повному обсязі, суд доходить до висновку щодо правомірності заявленого позову ТОВ "Фірма "Технокомплекс" у частині стягнення суми основного боргу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України у справі №910/17610/15 від 09.08.2017р.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмір 6326,12грн., відповідач, згідно приписів ст.13 ГПК України, суду не надав, а вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технокомплекс" щодо стягнення такої заборгованості є цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення пені у сумі 43,77 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що за порушення термінів оплати згідно глави 2 договору Покупцю нараховується пеня за кожний прострочений день платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом при перевірці розрахунку пені, що наведений у позовній заяві (а.с.5) було встановлено часткову помилковість її нарахування, що пов'язано з неправильним визначенням початку періоду нарахування пені щодо несвоєчасного виконання зобов'язань відповідачем по видатковій накладній № СМГП-08910 від 23.05.2017р. (а.с.15), з огляду на неврахуванням позивачем при його визначенні положень п. 2.1 договору, приписів п. 5 ст. 254 ЦК України, а також нарахування пені на загальну суму боргу, а не по кожній поставці по вищевказаним накладним, у зв'язку із чим судом, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, за допомогою системи „Ліга-Закон» , зроблено власний розрахунок пені, згідно якої розмір останньої становить 109,32 грн.

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2256.68 24.08.2017 - 14.09.2017 22 12.5000 % 0.068 % 34.00 2256.68 15.09.2017 - 04.10.2017 20 12.5000 % 0.068 % 30.91 694.26 24.08.2017 - 14.09.2017 22 12.5000 % 0.068 % 10.46 694.26 15.09.2017 - 04.10.2017 20 12.5000 % 0.068 % 9.51 67.20 24.08.2017 - 14.09.2017 22 12.5000 % 0.068 % 1.01 67.20 15.09.2017 - 04.10.2017 20 12.5000 % 0.068 % 0.92 215.07 24.08.2017 - 14.09.2017 22 12.5000 % 0.068 % 3.24 215.07 15.09.2017 - 04.10.2017 20 12.5000 % 0.068 % 2.95 441.00 24.08.2017 - 14.09.2017 22 12.5000 % 0.068 % 6.65 441.00 15.09.2017 - 04.10.2017 20 12.5000 % 0.068 % 6.04 2651.91 03.10.2017 - 04.10.2017 2 12.5000 % 0.068 % 3.63 109,32

Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені у заявленому позивачем розмірі - 43,77грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 21,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом при перевірці розрахунку 3% річних, що наведений у позовній заяві (а.с.5), також встановлено часткову неправильність їх нарахування, що пов'язано з тими ж обставинами, які виникли і при нарахуванні пені, у зв'язку із чим судом за допомогою системи „Ліга-Закон» , зроблено власний розрахунок 3 % річних, згідно якого розмір останніх становить 13, 12 грн.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2256.68 24.08.2017 - 04.10.2017 42 3 % 7.79 694.26 24.08.2017 - 04.10.2017 42 3 % 2.40 67.20 24.08.2017 - 04.10.2017 42 3 % 0.23 215.07 24.08.2017 - 04.10.2017 42 3 % 0.74 441.00 24.08.2017 - 04.10.2017 42 3 % 1.52 2651.91 03.10.2017 - 04.10.2017 2 3 % 0.44 13.12

Приймаючи до уваги, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору у сумі 1600 грн., згідно до п. 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись п.9 ст.129, п.9 ст.165, ст.ст.185,232,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анжелс" (65076, м. Одеса, вул. Валентина Терешкової, буд. 52, офіс. 2, код ЄДРПОУ 37416165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Технокомплекс" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 19117325) основну заборгованість у розмірі 6326 /шість тисяч триста двадцять шість/грн. 12 коп.; пеню у сумі 43/сорок три/ грн. 77 коп.; 3 % річних у сумі 13/тринадцять/ грн. 12 коп. та витрати про сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1600/одна тисяча шістсот/ грн. 00 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 січня 2018 р.

Суддя Ю.М. Щавинська