Ухвала

від 23.01.2018 по справі 14/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

"23" січня 2018 р. Справа № 14/6

Суддя М.В. Швець, розглянувши матеріали за скаргою Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”

на дії органу державної виконавчої служби

у справі за позовом Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Глорія»

про стягнення - 16014,09 грн.

Представники: не викликалися

В С Т А Н О В И В:

23.01.2018 ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (надалі - скаржник, стягувач) звернувся до суду із скаргою на дії Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, в якій просить визнати неправомірними дії Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.12.2015 з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 10.02.06 у справі №9/412?, визнати недійсною постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 11.08.14? з примусового виконання наказу господарського суду Чернівецької області від 12.03.2010 у справі №14/6 та зобов'язати державного виконавця Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду у даній справі.

Стягувач обґрунтовує скаргу порушенням державним виконавцем вимог статей 1, 6, 11, 31, 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій з урахуванням пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404). Крім того стягувач посилається на те, що дії державного виконавця при винесенні вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження є протиправними, оскільки не здійснено всіх, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", дій щодо фактичного повного виконання рішення суду. Крім того, зазначає, що про винесення даної постанови, скаржнику стало відомо лише після отримання 09.01.2018 від ВДВС листа від 22.12.2017 № 65842/8 у відповідь на заяву про надання інформації про хід виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали за скаргою, суд зазначає наступне:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 02.03.2010 у справі №14/6 з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Глорія» на користь Чернівецької філії Дочірнього підприємства «Нафтогазмережі» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» стягнуто основний борг за спожитий природний газ - 1144,68 грн., пеню - 215,90 грн., інфляційні - 156,56 грн., 3% річних - 36,11 грн., штраф в сумі 60,84 грн., відшкодування державного мита в сумі 102 грн., відшкодування витрат по інформаційно- технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн.

На виконання даного рішення господарським судом Чернівецької області 12.03.2010 видано Наказ № 14/6.

28.04.2010 за заявою скаржника на підставі Наказу суду, старшим державним виконавцем Кирстюк Д.І. відкрито виконавче провадження ВП №18946599.

14.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого проваджнення з примусового виконання наказу суду №14/6 від 12.03.2010 на підставі п. 8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник вказує, що у зв'язку із відсутністю інформації щодо здійснення виконавчих дій, він листом звернувся до ВДВС з заявою про надання інформації про хід виконавчого провадження, від ВДВС надійшов лист від 22.12.2017 № 65842/8, в якому повідомлялось, що 14.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду №14/6 від 12.03.2010 на підставі п. 8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

Звернувшись із даною скаргою до суду 10.01.2018 року, скаржник вказуючи, що про закінчення виконавчого провадження йому стало відомо лише після отримання 09.01.2018 листа від ВДВС, вважає, що він в межах строків звернувся зі скаргою на дії державного виконавця.

Проте вказані посилання суд вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне:

У відповідності до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами підпункту “а” ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до господарського суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права,

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Суд звертає на строки в даному виконавчому провадженні. З матеріалів справи вбачається, що виконавче провадження було відкрите 28.04.2010 року (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №18946599). Відповідно до діючого тоді Закону України "Про виконавче провадження", стаття 30, ч.2, - державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто до 28.10.2010 року. У випадку подання скарги на дії органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданого більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості відновлення такого строку. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження. Наведена правова позиція викладена в аб. 2 підпункту 9.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України№ 9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм виконавчого провадження. А отже, посилання скаржника на те, що протягом тривалого часу і аж до 2018 року, останній не отримував конкретної інформації стосовно виконавчих дій щодо наказу суду №14/6 від 12.03.2010, при цьому, посилаючись лише на заяву про надання інформації про хід виконавчого провадження від 15.05.2017, не можуть бути прийняті судом в якості доказів, які би підтверджували необізнаність скаржника про його порушене право.

Крім того, суд звертає увагу на те, що стягувач, маючи постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №18946599 від 28.04.2010 з ідентифікатором доступу, мав можливість у будь-який час ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження через мережу Інтернет у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про реалізацію ним права ознайомитися (на протязі строку передбаченого для здійснення дій з виконання рішення) з матеріалами виконавчого провадження.

Таким чином, зважаючи на те, що зі скаргою скаржник звернувся у січні 2018 року, суд приходить до висновку, що строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні ВП №18946599, скаржником пропущено.

Згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України - заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, кріім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, скаржником не наведено та не подано доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску останнім строку для подання скарги на дії ВДВС, а тому скаргу слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 118, 232, 341 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на дії Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області - залишити без розгляду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Повний текст ухвали складено та підписано – 24.01.2018 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя                                                             М.В. Швець