Постанова

від 16.01.2018 по справі 2-27/12 ( 756/15582/16-ц)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року м. Київ

Справа 756/15582/16-ц

Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача: СоколовоїВ.В.

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

секретар Луговий Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Луценко О.М. 31 жовтня 2017 року у м. Києві, дата складення повного тексту не зазначена, у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гавриліва Андрія Володимировича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк , -

В С Т А Н О В И В

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві Гавриліва Андрія Володимировича, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк .

Скарга мотивована тим, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гавриліва A.B. від 05.10.2016 стягнуто з ОСОБА_2 виконавчий збір у сумі 330 373, 45 грн. за невиконання у самостійному порядку рішення суду, за яким Оболонським районним судом м. Києва 15.11.2013, видано виконавчий лист № 2-27/2012. Проте, з боржника вже стягнутий виконавчий збір постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пишного А.В. від 18.05.2016. Враховуючи вищевикладене, заявник просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Гавриліва A.B. щодо повторного стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору за невиконання в самостійному порядку рішення суду про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору, винесену 05.10.2016.

№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/1194/2018 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.10.2017 в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гавриліва Андрія Володимировича, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк - відмовлено.

Не погодився із судовим рішенням боржник, ним до суду подано апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, на неправильну оцінку доказів та невірне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції під час розгляду скарги не взято до уваги, що він взагалі не має сплачувати виконавчий збір, у зв'язку з відсутністю у нього можливості самостійно виконати рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки рішення може бути виконане виключно державним виконавцем та спеціалізованим державним підприємством - організатором прилюдних торгів.

Вважаючи постановлену ухвалу необґрунтованою та незаконною, просить її скасувати та постановити нову, якою вимоги скарги задовольнити.

В порядку п. 8 ч. 1 Розділу VIIIПрикінцевих та перехідних положень ЦПК України(в редакції від 03.10.2017), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

А отже Апеляційний суд м. Києва є компетентним судом щодо розгляду даної справи.

В судовому засіданні представник ПАТ УкрСиббанк - Кочін Г.І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Інші особи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення, причини неявки суду не повідомили. Тому колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями ст.ст. 371, 372 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ УкрСиббанк , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що подвійне стягнення виконавчого збору з ОСОБА_2 відсутнє, оскільки попередня постанова державного виконавця про стягнення виконавчого збору скасована.

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.10.2012 задоволено позовні вимоги ПАТ УкрСиббанк та звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №86800 від 29.05.2008, укладеного між AT УкрСиббанк та ОСОБА_2 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Васьківською B.C. 29.05.2008 за реєстровим №2127, а саме: нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для задоволення вимог AT УкрСиббанк , що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №1135288300 від 29.05.2008 в розмірі 413328, 48 доларів СІІІА, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 18.09.2012 становить 330373454 грн..

15.11.2013 Оболонським районним судом м. Києва на виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.10.2012 видано виконавчий лист №02-27/2012.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції м. Києві Гавриліва A.B. від 05.10.2016 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №02-27/2012 та стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 330375, 45 грн.

В обґрунтування скарги на дії державного виконавця, ОСОБА_2 вказував виключно на те, що з нього вже був стягнутий виконавчий збір постановою старшого державного виконавця Пишного А.В. від 18.05.2016, а тому вважав дії старшого державного виконавця Гавриліва A.B. щодо повторного стягнення виконавчого збору неправомірними та просив скасувати з цих підстав постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.10.2016 в частині стягнення виконавчого збору.

Судом встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17.10.2016 визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Пишного A.B. щодо стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору за невиконання в самостійному порядку рішення суду про звернення стягнення на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 визнано незаконною і скасовано постанову про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору, винесену 18.05.2016 старшим державним виконавцем Пишним A.B., а тому подвійне стягнення виконавчого збору на яке посилається скаржник, відсутнє.

За таких обставин, слід погодитись із висновком суду першої інстанції про відсутність подвійного стягнення виконавчого збору. А отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволені скарги.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_2 взагалі не повинен сплачувати виконавчий збір, оскільки у нього відсутня можливість самостійно в добровільному порядку виконати рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, так як таке рішення може бути виконане виключно державним виконавцем та спеціалізованим державним підприємством - організатором прилюдних торгів, не приймаються і не розглядаються апеляційним судом, оскільки вказані обставини не зазначалися боржником в скарзі на дії державного виконавця та не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В порядку ч. 6 ст. 367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. А виходячи з положень ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи вищевикладене, колегія судді приходить до висновку, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 31.10.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач:

Судді:

Повний текст постанови складений 22.01.2018.