Рішення

від 25.01.2018 по справі 478/1581/17

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №478/1581/17

пров. №2/478/81/2018

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2018 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

Головуючого судді - Томашевського О.О.,

при секретарі - Фалій В.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Волинця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Казанківського районного суду Миколаївської області цивільну справу № 478/1581/17-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Володимирівське лісове господарство , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства про визнання незаконним та скасування наказу від 11.09.2017 року № 154-к про звільнення з роботи (у зв'язку зі скороченням штату працівників), поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства Володимирівське лісове господарство , в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ директора ДП Володимирівське лісове господарство Волинця В.В. від 11.09.2017 року № 154-к про звільнення його з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України (у зв'язку зі скороченням штату працівників) і поновити його на роботі;

- стягнути з ДП Володимирівське лісове господарство на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.09.2017 року по день ухвалення судового рішення;

- допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку у межах суми за один місяць.

Свої позовні вимоги, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) обґрунтовує тим, що його не було персонально попереджено про звільнення у зв'язку із скороченням штату, його не запрошували на засідання профспілкового комітету та йому взагалі невідомо чи надавалась згода на його звільнення, йому не пропонувались вакантні посади для забезпечення можливості працевлаштування, хоча на підприємстві малися посади: помічника лісничого; інженеру лісових культур; пожежні сторожа.

Ухвалою суду від 11.10.2017 року провадження у справі було відкрито, витребувано з ДП Володимирівське лісове господарство наказ № 22 від 11.03.2016 року; протокол засідання профспілкового комітету № 2 від 07.06.2017 року; наказ Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників ДП Володимирівське лісове господарство № 47 від 07.06.2017 року; попередження про скорочення штату № 244 від 10.07.2017 року з доказами отримання його позивачем; штатний розпис посад ДП Володимирівське лісове господарство ; звіт щодо вакансій, які були на підприємстві станом на 01.07.2017 року, а також щодо вакансій, які відкривалися протягом двомісячного строку до фактичного звільнення позивача; довідку про розмір середньої заробітної плати позивача.

01.11.2017 року ДП Володимирівське лісове господарство (далі по тексту - відповідач) надало суду заперечення, де, зазначило, що звільнення відбулось відповідно до вимог трудового законодавства, що позивача було належним чином повідомлено про звільнення та запропоновано вакантні посади, проте останній відмовився підписати попередження та від запропонованих посад. Також відповідач зазначив, що отримував згоду профспілкового комітету на звільнення та скорочення штату працівників.

Ухвалою суду від 27.11.2017 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства та запропоновано відповідачу надати суду до огляду статут ДП Володимирівське лісове господарство .

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Відповідач проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, якою просив розглянути справу за його відсутністю.

Заслухавши учасників судового процесу: позивача, його представника, відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд зазначає наступне.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5 1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49 2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49 2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Згідно правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах від 01.04.2015 року у справі №6-40цс15 та від 01.07.2015 року у справі №6-491цс15, власник є таким, що належно виконав вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49 2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 07.11.2011 року у справі № 6-45цс11 поняття кваліфікації включає не лише освітній рівень працівника та стаж його роботи, а і здатність виконувати особливі доручення.

Оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 492 КЗпП України, роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , також визначено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Враховуючи наведені норми трудового законодавства та правові висновки, в ході судового розгляду даної справи, судом встановлено наступне.

Наказом Відповідача від 11.03.2016 року № 22 к, позивача було призначено на посаду начальника мисливського господарства ДП Володимирівське лісове господарство згідно штатного розпису.

Відповідно до службової записки головного економіста б/д та б/н, адресованої директору ДП Володимирівське лісове господарство було запропоновано проведення скорочення посади начальника мисливської дільниці через відсутність державного фінансування в 2017 році обґрунтовуючи такі дії можливістю отримати економію коштів в розмірі 42 954,00 грн.

Проведеною нарадою на підприємстві було вирішено надати доручення інспектору з кадрів, підготувати наказ щодо зміни штатного розкладу та скорочення посади начальника мисливської дільниці в ДП Володимирівське лісове господарство (протокол № 1 від 07.06.2017 року).

07.06.2017 року відповідач звернувся до голови профспілкового комітету підприємства з повідомленням № 174 Про скорочення штату працівників із наданням списку посад, які підлягають звільненню. Згідно з дослідженим в судовому засіданні списком посад, що підлягають скороченню, визначено одну посаду - начальника мисливської дільниці, яка підлягає скороченню.

Цієї ж датою, відповідач звернувся до профспілкового комітету підприємства із поданням № 175, де у зв'язку із прийнятим наказом з основної діяльності № 47 від 07.06.2017 року та штатного розпису, а також з неможливістю переведення на іншу роботу, просив надати згоду на розірвання трудового договору з начальником мисливської дільниці, яку, на той час, обіймав позивач.

Згідно з наказом № 47 від 07.06.2017 року Про внесення змін до штатного розпису та скорочення штату працівників ДП Володимирівське ЛГ було зобов'язано головного економіста підприємства з 11.09.2017 року, внести зміни до штатного розпису з виведенням з нього посади начальника мисливської дільниці.

Пунктом 2 цього наказу, інспектора з кадрів було зобов'язано підготувати наказ про попередження начальника мисливської дільниці в зв'язку із скороченням його посади і про неможливість його подальшого працевлаштування через відсутність вакантних посад.

07.06.2017 року, за результатами проведеного профспілкового засідання було вирішено надати згоду на звільнення начальника мисливської дільниці ОСОБА_1 за скороченням штату, про що складено протокол № 2.

08.06.2017 року, голова профспілкового комітету листом за № 97 повідомила директора ДП Володимирівське ЛГ про надання згоди на звільнення за скороченням штату начальника мисливської дільниці, яку на той час, обіймав позивач.

10.07.2017 року було складено попередження № 244 про скорочення штату працівників та скороченню посади, яку, у той час, займав позивач. Вказане попередження було адресовано позивачу, проте, згідно акту № 245 від 10.07.2017 року, позивач відмовився від його підпису.

Листом від 10.07.2017 року № 246, відповідач запропонував позивачу вакантні посади: мисливствознавця та помічника лісничого Лісового лісництва.

Згідно з актом про відмову начальника мисливської дільниці на запропоновані вакантні посади від 10.07.2017 року № 247 від запропонованих посад, позивач відмовився.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, суду пояснила, що 07.06.2017 року за результатами проведеної наради було прийнято рішення про скорочення посади, яку обіймав позивач. Скорочення відбулось через відсутність фінансування в 2017 році. За результатами проведеної наради, вона, як інспектор з кадрів, підготувала наказ про зміни до штатного розпису. Під час проведення засідання профспілкового комітету з питання надання згоди на звільнення позивача за скороченням штату, позивач був присутнім. Після отримання згоди профспілкового комітету на звільнення позивача за скороченням штату, його було попереджено про скорочення посади, яку він обіймає. Від підпису в попередженні про звільнення позивач відмовився.

Як також вбачається з пояснень свідка, 10.07.2017 року у відділі кадрів підприємства, позивачу було запропоновано вакантні посади мисливствознавця та помічника лісового господарства. Від запропонованих посад позивач відмовився, про що був складений акт відмови від запропонованих вакантних посад.

11.09.2017 року було затверджено зміни до штатного розпису, у зв'язку з чим, видано наказ № 154-к, яким було звільнено позивача.

Свідок ОСОБА_5, яка перебуває на посаді головного бухгалтера ДП Володирівське лісове господарство суду надала покази та пояснила, що в 2017 році підприємство залишилось без фінансування з Державного бюджету. На підставі цього директором підприємства було вирішено скоротити посаду начальника мисливської дільниці, яку на той час обіймав позивач. 07.06.2017 року, за результатами проведеної наради було прийнято рішення про скорочення посади позивача та її запросила інспектор відділу кадрів до свого кабінету, де пояснила, що у зв'язку із відмовою позивача від підпису під попередженням про звільнення у зв'язку із скороченням посади їй необхідно підписати відповідний акт. Прочитавши акт, вона підписала його. В кабінеті інспектора відділу кадрів в той час перебував позивач.

Також свідок зазначила, що була ознайомлена із іншим документом, відповідно до якого, позивачу було запропоновано вакантні посади та при ній особисто, позивач відмовився від запропонованих посад.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6, яка працює на посаді бухгалтера та є головою профспілкового комітету ДП Володирівське лісове господарство надала суду пояснення, з яких вбачається, що рішення про скорочення посади позивача було прийнято у зв'язку із відсутністю фінансування підприємства. Згода на скорочення посади, яку обіймав позивач була отримана профспілковим комітетом на якому був присутнім особисто позивач. Потім її запросили до інспектора відділу кадрів ОСОБА_4, де також знаходились позивач та ОСОБА_5 Як їй пояснили, позивач відмовився від підписання попередження про звільнення та від запропонованих позивачу вакантних посад, у зв'язку із чим, вона ознайомившись із цими документами. Підписала відповідні акти відмови від підпису позивачем.

Як пояснила свідок, згідно штатного розпису, на той час були вільними вакантні посади помічника лісничого, мисливствознавця та юриста.

З досліджених в судовому засіданні наказом від 11.09.2017 року № 75 та штатного розпису станом на 11.09.2017 року, вбачається, що з цієї дати було виведено зі штатного розпису посаду начальника мисливської дільниці.

Наказом від 11.09.2017 року № 154 к, позивача було звільнено з роботи з 11.09.2017 року у зв'язку із скороченням штату працівників та неможливістю подальшого працевлаштування, згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Обставини відмови позивача від підпису в попередженні про звільнення у зв'язку із скороченням штату працівників та відмові від запропонованих йому посад, підтверджено допитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6

В той же час, суд пересвідчився та встановив, що позивач був попередженим про майбутнє звільнення.

Також, з матеріалів цивільної справи вбачається, що в зв'язку з відсутністю державного фінансування та відсутністю власних коштів нові вакансії протягом двомісячного строку до фактичного звільнення позивача на підприємстві не відкривались, про що свідчить лист ДП Володимирівське лісове господарство від 27.10.2017 року № 340. Інше судом не встановлено та позивачем не доведено.

Під час судового розгляду даної справи судом було також досліджено штатний розпис працівників ДП Володимирівське ЛГ на червень - вересень 2017 року, з якого судом встановлено, що в період прийняття рішення про необхідність провести скорочення посади, яку обіймав позивач та до моменту його звільнення на підприємстві були вакантними також посади водія автотранспортних засобів, пожежного рятувальника та бухгалтера І категорії, які не пропонувалися позивачу.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що відсутність серед запропонованих посад позивачу, таких посад як: водій, пожежник та бухгалтер є обґрунтованим, виходячи з віку та кваліфікації позивача.

Оцінюючи в сукупності всіх встановлених обставин даної справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином виконав вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49 2 КЗпП України про попередження позивача про майбутнє звільнення та надання пропозицій щодо працевлаштування на вакантні в ДП Володимирівське лісове господарство посади, а також дотримався вимог статті 43 цього Кодексу отримавши згоду профспілкового комітету на звільнення у зв'язку із скороченням посади позивача.

За таких обставин, суд відхиляє аргументи позивача про те, що його звільнення відбулось із порушенням вимог трудового законодавства, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та показами свідків, у зв'язку з чим не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

З огляду на ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Враховуючи ту обставину, що сторонами не надано суду розрахунку або розміру витрат при розгляді справи, а також відсутність заяв сторін щодо їх надання після ухвалення судового рішення, суд вважає, що такі витрати слід віднести на їх рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 11, 76, 81, 89, 141, 209, 229, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.232 КЗпП України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Державного підприємства Володимирівське лісове господарство (56065, Миколаївська область, Казанківський район, с. Володимирівка, вул. Центральна, 108, ЄДРПОУ 00152603, Email: volodymirivske@ukr.net), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Миколаївське обласне управління лісового та мисливського господарства (54029, м. Миколаїв, пр.-т Центральний, 16, ЄДРПОУ 35273157) про визнання незаконним та скасування наказу від 11.09.2017 року № 154-к про звільнення з роботи (у зв'язку зі скороченням штату працівників), поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -відмовити.

Судові витрати, у зв'язку із розглядом справи віднести на рахунок сторін.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано суддею 25 січня 2018 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О. Томашевський