Рішення

від 24.01.2018 по справі п/811/1938/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/1938/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом селянського (фермерського) господарства Мороза Сергія Валентиновича до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 06.07.2017 №0001601204.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що застосування до нього штрафних санкцій на підставі законодавства, чинного на станом на жовтень 2015 року можливо лише за наявності вини платника. Також зазначає, що перевірка своєчасної реєстрації податкових накладних ГУ ДФС у Кіровоградській області була проведена поза межами визначеного законодавством 30-денного строку, що в свою чергу є підставою для визнання її проведення протиправною та скасування прийнятого за результатом її проведення податкового повідомлення-рішення. Крім того позивач посилається на те, що згідно з п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому ст.58 цього Кодексу, проте, оскаржуване рішення було прийняте в день складання акту перевірки, без дотримання вимог щодо вручення акту перевірки платнику та надання права останньому на подання заперечень, а тому вважає податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позов підтримує в повному обсязі (а.с.31-32).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання (а.с.25). Згідно наданих до суду заперечень, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення (а.с.20).

Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.9 ст.205 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Cелянське (фермерське) господарство Мороза Сергія Валентиновича зареєстровано як юридична особа 10.06.1997 р., перебуває на обліку як платник податків (а.с.8-10).

06 липня 2017 року посадовою особою податкового органу проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість, а саме, перевірку податкової звітності з ПДВ за звітний (податковий) період жовтень 2015 року, назва документа: видані податкові накладні СФГ "Мороза С.В.", де висновками, є порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання), визначених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами та доповненнями (чинний станом на 31.12.2016 р.) (а.с.21). За результатами якої складено акт №00131/11-28-12-04/23692087 від 06.07.2017.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято 06.07.2017 року податкове повідомлення-рішення №0001601204, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 16441,27 грн. (а.с.22).

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, податкові накладні на суму ПДВ 164412,65 грн., які відображені в акті камеральної перевірки від 06.07.2017 були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів (а.с.21-зв.).

До того ж, з позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує спірне податкове повідомлення-рішення лише з підстав незаконності проведення камеральної перевірки та порушення порядку прийняття оскаржуваного рішення.

Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Статтею 76 Податкового кодексу України, встановлений порядок проведення камеральної перевірки, у відповідності до якого камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм встановлено, що предметом камеральної перевірки може бути:

- своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) (тобто податкова звітність), при цьому відповідно до змісту п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України під податковою звітністю слід розуміти податкову декларацію, розрахунок, звіт, тобто документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку;

- своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних (тобто первинних бухгалтерських документів);

- своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Водночас, Податковим кодексом України розмежовані строки для проведення камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності та камеральних перевірок своєчасності реєстрації податкових накладних, акцизних накладних та своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Так, строк проведення камеральної перевірки щодо своєчасності подання податкової звітності відповідно до п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України становить 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Натомість камеральні перевірки з іншим предметом не обмежуються строком визначеним п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що камеральна перевірка була проведена відповідачем з інших питань, а саме своєчасності реєстрації податкових накладних, а отже, проведена з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з твердженням позивача, що відповідачем порушено вимоги п.76.3 ст.76 Податкового кодексу України, оскільки 30-ти денний термін передбачений для перевірки даних податкової декларації, а не своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не є податковою звітністю, у зв'язку з чим для такої камеральної перевірки необхідно застосовувати загальні строки давності, передбачені статтею 102 Податкового кодексу України, тобто 1095 днів. До аналогічного висновку прийшов і Верховний Суд України в постанові від 09.02.2016 р., справа № 826/3285/15.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складання податкових накладних) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Згідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України (в редакції на час складання накладних) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

За таких обставин відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов вірного висновку про порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних.

Крім того, суд зазначає, що посилання позивача про порушення строку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі мало місце через внесення змін до законодавства та відсутності методичних рекомендацій з боку працівників Компаніївського відділення ДПІ, щодо порядку подання та заповнення звітності, не беруться судом до уваги, оскільки позивачем не надано жодного доказу щодо спроби реєстрації або відмови у реєстрації податкової накладної у законодавчо встановлений термін.

До того ж у відповідності до ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Як вбачається зі змісту п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до пп.14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно з п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як встановлено судом, акт камеральної перевірки та податкове повідомлення-рішення прийняті однією датою - 06.07.2017 року, тобто з порушенням строку та умов, визначених п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, що крім іншого, позбавило позивача можливості подати заперечення до акту перевірки.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

За приписами ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про порушення відповідачем порядку прийняття податкового повідомлення-рішення та, відповідно, застосовує наслідки у вигляді визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 06 липня 2017 року №0001601204.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 1600 грн. підлягають стягненню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 205, 242-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов селянського (фермерського) господарства Мороза Сергія Валентиновича (28441, Кіровоградська область, Компаніївський район, с.Голубієвичі, код ЄДРПОУ 23692087) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області від 06 липня 2017 року №0001601204.

Стягнути на користь селянського (фермерського) господарства Мороза Сергія Валентиновича (код ЄДРПОУ 23692087), судовий збір у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (код - 39393501).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина