Постанова

від 23.01.2018 по справі 805/5072/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 року справа №805/5072/14

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребова Л. В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Шахта ім.Ю.О.Гагаріна" на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 26 травня 2014 року за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Державного підприємства "Шахта ім. Ю. О. Гагаріна" "про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 3026534,72 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В С Т А Н О В И В:

Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Шахта ім.Ю.О.Гагаріна" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, а саме, у розмірі 3 026 534,72 грн за рахунок майна відповідача згідно акту опису майна № 127/9 від 31.08.2012 року (а.с. 2-3).

Постановою Донецького окружного адміністративного судувід 26 травня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Надано дозвіл Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів Донецької області на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 3026534,72 грн. за рахунок майна Державного підприємства Шахта ім. Ю.О. Гагаріна , яке знаходиться за адресою: 84614, Донецька область, м. Горлівка, вул. Плеханова, буд. 43 (а.с. 105-107).

Відповідач із таким судом рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що при винесенні спірної постанови щодо ліквідує мого підприємства, судом першої інстанції не прийнято до уваги п. 97.2 ст. 97 Податкового кодексу України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яким встановлено, що у разі, якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на ст. 112 Цивільного кодексу України, де зазначено, що у ліквідаційній процедурі, розрахунки з кредиторами проводяться в порядку черговості, згідно до якої черга сплати податків третя, вказуючи, при цьому, що сплата податкового боргу шляхом надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у сумі 3 026 534,72 грн за рахунок майна підприємства буде порушенням порядку черговості задоволення вимог кредиторів (а.с. 112-113).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року замінено первинного позивача у справі - Горлівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області на його правонаступника - Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлениі належним чином, у зв'язку з чим, у відповідності п.2 ч. 1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами в межах та доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень на якого покладено владні управлінські функції, у т.ч. щодо можливості звертатись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна підприємства.

Відповідач, Державне підприємство "Шахта ім.Ю.О.Гагаріна" зареєстровано Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області у якості юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи - 32782087, місцезнаходження юридичної особи: 86614, Донецька область, м. Горлівка, Микитівський район, вул. Плеханова, 43.

З 09 березня 2011 року підприємство перебуває в стані припинення.

Зазначене підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до матеріалі справи, ДП "Шахта ім. Ю.О. Гагаріна" не сплачено узгоджені податкові зобов'язання, у зв'язку з чим підприємство , станом на 19.03.2014 року має податковий борг на загальну суму 3 026 534,72 грн, з них 2674257,97 грн. - податок на прибуток, 10540,00 грн. - податок на додану вартість, 196994,81 грн. - частина прибутку, 102425,11 грн. - земельний податок з юридичних осіб, 28527,99 грн. - надходження від викидів забруднюючих речовин, 13770,37 грн. - надходження від скидів забруднюючих речовин у воду, 18,47 грн. - надходження від розміщення відходів, про що свідчать розрахунки виникнення податкового боргу (а.с. 73-77).

Оскільки відповідачем добровільно не сплачено суму податкового боргу у розмірі 3 026 534,72 грн, податковий орган, у відповідності до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України звернувся до суду із позовом про стягнення відповідного податкового збору за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позовні вимоги, суду першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 3026534,72 грн. за рахунок майна Державного підприємства Шахта ім. Ю.О. Гагаріна , наявність та відповідно несплата якого належним чином підтверджена контролюючим органом.

Колегія суддів із таким висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, з 09 березня 2011 року ДП "Шахта ім. Ю. О. Гагаріна" перебуває в стані припинення.

Статтею 97 ПК України (в редакцій від 18.04.2014 року) встановлено порядок погашення податкових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством.

У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п. 97.1 ст. 97).

Пунктом 97.2 ст. 97 ПК України, у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Загальні підстави, порядок ліквідації юридичної особи та порядок задоволення вимог кредиторів визначений нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженою на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також у випадках, передбачених установчими документами.

Згідно із ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також результати їх розгляду.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає проміжний ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, крім випадків, встановлених законом.

Виплата грошових коштів кредиторам юридичної особи, що ліквідується, проводиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким проводяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Згідно ст.112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Згідно із частинами 4,5 цієї статті вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду із позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволенні через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або у разі ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації.

З наведеного слідує, що тільки після затвердження проміжного ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія або ліквідатор та в разі відсутності грошових коштів для погашення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) приступають до продажу майна для подальшого погашення вимог кредиторів.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що лише після погашення вимог кредиторів першої та другої черги за рахунок коштів, одержаних ліквідаційною комісією від продажу майна платника податків, можуть бути задоволені вимоги позивача про відшкодування заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та зборів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи та дають підстави суду апеляційної інстанції для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що, у відповідності до вимог статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що предметом пору є надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2018 року.

Керуючись ст. 283, 311, 315, 317, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Шахта ім. Ю. О. Гагаріна" - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2014 року у справі № 805/5072/14 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Державного підприємства "Шахта ім. Ю. О. Гагаріна" "про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 3026534,72 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий суддя : Л.В. Ястребова

Судді: І.Д. Компанієць

Е.Г. Казначеєв