Рішення

від 25.01.2018 по справі 243/11662/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/577/2018

Номер справи 243/11662/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(Заочне)

25 січня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю: - секретаря судового засідання - Кобець О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Слов'янського міськрайонного суду Донецької в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 підприємства ЯШМА до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитування, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство ЯШМА звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ОСОБА_1 підприємством ЯШМА та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений Договір кредитування товару № 1 від 30 травня 2015 року на суму 2200,00 грн. Відповідно до п. 2.1. Договору кредитування товару № 1 від 30 травня 2015 року на суму 2200,00 грн. Позичальник зобов'язується сплатити Підприємству ЯШМА своєчасно і в повному обсязі частинами в сумах і терміни, вказаних в Графіку платежів, але в будь-якому випадку не пізніше останнього дня користування кредитом за придбаний товар, а саме: Планшет Fгее Lander на суму 2200,00 грн. Згідно Договору № 1 від 30 травня 2015 року фізична особа ОСОБА_2 не виконує умови даного Договору в частині оплати грошових коштів у встановлений термін за придбаний товар: Планшет Fгее Lander згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною даного Договору і підписаний двома сторонами, тим самим порушує умови договору і вимоги Цивільного кодексу України. На підставі вищевказаного договору настає відповідальність, яка прописана в пункті 2.5.2 Договору по кредитуванню товару № 1 від 30 травня 2015 року. Позичальник зобов'язаний сплатити Підприємству штраф у розмірі 10% від простроченої суми за кожен випадок прострочення, а також за кожен місяць прострочення встановленого терміну від простроченої суми, розрахованої на останній день місячного терміну. Застосування штрафу, передбаченого цим пунктом, виконується на другий день від дати прострочення, передбаченої Графіком платежів. Оплата штрафу не звільняє позичальника від виконання зобов'язань за Кредитним договором . Згідно графіку платежів ОСОБА_2 позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, натомість відповідач не виконує умови вказаного договору кредитування товару, у зв'язку з чим на час звернення до суду у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1400 гривень 00 копійок.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 1400 гривень 00 копійок, штрафні санкції в розмірі 3780 гривень 00 копійок, борг за єдиним податком в розмірі 70 гривень 00 копійок, інфляційні втрати в розмірі 378 гривень 00 копійок, три відсотки річних від простроченої суми боргу в розмірі 94 гривень 50 копійок.

Представник ОСОБА_1 підприємства ЯШМА - ОСОБА_3, який діє на підставі Наказу ОСОБА_1 підприємства ЯШМА № 10 від 03 січня 2011 року (а.с.32), у судове засідання не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. 25 січня 2018 року надав до суду Заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.31).

Представник ОСОБА_1 підприємства ЯШМА - ОСОБА_4, яка діє на підставі Довіреності від 01 вересня 2017 року (а.с.34), у судове засідання не з'явилася, хоча про місце, дату та час судового засідання була повідомлена належним чином. 25 січня 2018 року надала до суду Заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.33).

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у строк до 25 січня 2018 року надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив. (а.с.19,20). Як вбачається з матеріалів справи кореспонденція, яка направляється на адресу відповідача ним не отримується (а.с.23).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підприємства ЯШМА до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитування підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У статті 1 Загальної декларації прав людини проголошено, що всі люди народжуються вільними й є рівними за своєю гід ністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один щодо одного в дусі братерства. Кожна людина має всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, неза лежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища (ст. 2).

Згідно зі статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, всі особи є рівними перед судами і трибуналами. Це основоположні міжнародні правові норми з питань рівності прав людини, на які орієнтується всі правові держави світу.

Конституція України закріплює основні засади правового статусу людини і громадянина в Україні, тобто ті провідні ідеї, що покладені в основу змісту й умов реалізації прав та обов'яз ків людини і громадянина в нашій державі. Передусім це стосу ється частин 1, 2 ст. 24 Конституції України, відповідно до яких: Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв і обмежень за ознаками раси, ко льору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального поводження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками . Крім того, ч. 2 ст. 21 Конституції України закріплює засаду невідчужуваності та непорушності прав і свобод людини. Відповідно до цієї заса ди не допускається не тільки відчуження прав і свобод, якими людина володіє, а й обмеження їхнього змісту, створення пере шкод для їх реалізації тощо. Дані положення повною мірою поширюються і на передбачені цивільно-процесуальним за коном права суб'єктів цивільного провадження.

У загальному розумінні рівність перед законом означає обо в'язок всіх додержуватися приписів закону, використовувати закон у своїх інтересах. Закріплення рівності перед законом як засади здійснення правосуддя в цивільних справах означає, що жодна обста вина не може стати підставою для надання будь-яких привілеїв або запровадження будь-яких обмежень, що суперечать припи сам цивільно-процесуального закону щодо прав і обов'язків всіх суб'єктів провадження.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до п. п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом ( ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обов'язків, передбачений пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку Держави.

Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Суд на підставі ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, 30 травня 2015 року між Підприємством ЯШМА та ОСОБА_2 був укладений Договір про кредитування товару №1, відповідно до умов якого підприємство надає позичальнику кредит в сумі кредиту, вказаній в п. 2.2. Пропозицій, і в порядку, встановленому п. 2.2. Кредитного договору, а позичальник зобов'язується сплатити грошові кошти підприємству своєчасно та в повному обсязі частинами в сумах і строки, вказані в Графіку платежів, однак в будь-якому випадку не пізніше останнього дня користування кредитом. Відповідно до п. п. 2.2.1 п. 2.2 вказаного договору кредит надається позичальнику з метою придбання товару у підприємства шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок банку підприємства (а. с. 8-9).

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 придбав у позивача вказані товари та зобов'язався виплатити йому грошові кошти за придбані товари частинами в сумах і строки, вказані в договорі, тобто оплатити товари з розстроченням платежу.

Згідно вказаного договору відповідач по справі ОСОБА_2 отримав один планшет, вартістю 2200 гривень 00 хвилин.

Відповідно до ч. 1 ст. 695 ЦК України , договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Істотними умовами договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу є ціна товару, порядок, строки і розміри платежів.

Виходячи з викладеного, суд приходить до переконання, що між сторонами був укладений саме договір про продаж товарів у кредит з розстроченням платежу.

З матеріалів справи, а саме з Графіку сплати кредиту за договором, вбачається, що відповідач зобов'язаний був сплатити перший платіж 20 червня 2015 року у сумі 250,00 грн., 20 липня 2015 року у сумі 250,00 грн., 20 серпня 2015 року у сумі 250,00 грн., 20 вересня 2015 року у сумі 250,00 грн., 20 жовтня 2015 року у сумі 300,00 грн., 20 листопада 2015 року у сумі 300,00 грн., 20 грудня 2015 року у сумі 300,00 грн., 20 січня 2015 року у сумі 300,00 грн., яку відповідач повинен був вносити в касу Підприємства.

Однак відповідач порушив умови договору та сплатив обов'язкові платежі лише 23 червня 2015 року у сумі 250,00 грн., 09 серпня 2015 року у сумі 300,00 грн. та 29 серпня 2015 року у сумі 250,00 грн., всього сплативши суму заборгованості у розмірі 800,00 грн., тим самим прострочивши виконання зобов'язання за договором на 27 місяців (а.с. 9).

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача перед ОСОБА_1 підприємством ЯШМА з оплати вартості придбаного товару складає 1400 гривень 00 копійок, а тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 вартості придбаного ним товару в сумі 1400 гривень 00 копійок.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення повернення грошових коштів, наданих в кредит, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання недопустима. Статтями 526 , 527 , 530 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 2.5.2 укладеного сторонами Договору по кредитуванню товару № 1 від 30 травня 2015 року передбачено, що позичальник зобов'язаний сплати підприємству штраф в розмірі 10% від простроченої суми за кожен день прострочення, а також за кожен місяць прострочення встановленого строку від простроченої суми, розрахованої на останній день прострочення. Застосування штрафу, передбаченого цим пунктом, застосовується на другий день від дати прострочення, передбаченої графіком платежів.

З розрахунку, наданого позивачем у своїй позовній заяві вбачається, що сума штрафу за 27 місяці прострочення відповідачем повернення грошових коштів, наданих їй позивачем, становить 3780,00 гривень 00 копійок (1400 грн. заборгованості за кредитом *10% *27 місяців).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в 3780 гривень в ході судового засідання знайшли своє підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми, суд виходить з вимог ст. 625 ЦК України , якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, суд погоджується з розрахунком, наведеним позивачем у своїй позовній заяві, щодо розрахунку інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми (а. с. 4), а тому вимоги ПП Яшма щодо стягнення з ОСОБА_2 інфляційних витрат в розмірі 378 гривень 00 копійок, та трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 94 гривень 50 копійок підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення з відповідача боргу за єдиним податком у сумі 70 гривень 00 копійок, то суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 12 , 81 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 293 Податкового кодексу України, Єдиний податок є спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Статтею 291.3. Податкового кодексу України, передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Таким чином платником єдиного податку є суб'єкти господарювання, до яких відносяться юридична особа чи фізична особа - підприємець, до якого ОСОБА_2 не відноситься, оскільки не є платником єдиного податку.

Крім того звертатися з вимогою до суду до платника єдиного податку про стягнення сум несплаченого єдиного податку, є правом Державної фіскальної служби.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу по сплаті єдиного податку не підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір з позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1,5% відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік від 21 грудня 2016 року №1801-19 , розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2017 року складає 1600,00 грн.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1600 грн. 00 коп. (а.с.1).

Суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підприємства ЯШМА заборгованості з оплати вартості придбаних товарів в сумі 1400,00 грн, сума штрафу в розмірі 3780,00 грн., сума інфляції за весь час прострочення в розмірі 378,00 грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 94,50 грн., а всього 5652 гривень 50 копійок.

Отже процентне співвідношення задоволених вимог становить 98,78% (5652,50 грн. * 100% / 5722,50 грн.).

Тому судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить: 1580 гривні 48 копійок (1600 грн. * 98,78% / 100%).

Таким чином з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підприємства Яшма підлягають стягненню: заборгованість з оплати вартості придбаних товарів в сумі 1400,00 грн, сума штрафу в розмірі 3780,00 грн., сума інфляції за весь час прострочення в розмірі 378,00 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 94,20 грн., а також витрати по сплаті ним судового збору в розмірі 1580,48 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10 , 11 , 74 , 77 , 79 , 88 , 209 , 212 , 214-215 , 218 , 224-226 ЦПК України , ст. ст. 525 , 526 , 527 , 530 , 695 ЦК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 підприємства ЯШМА до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт серії СВ № 771323, виданий Слов'янським МВ ГУДМС України в Донецькій області 10 грудня 2013 року, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 підприємства ЯШМА , ЄДРПОУ 20394372, розташованого за адресою: 84101, Донецька область, м. Слов'янськ, пров. Ставропольський, будинок 40, заборгованість за Договором кредитування товару №1 від 30 травня 2015 року з оплати вартості придбаних товарів в сумі 1400,00 грн., суму штрафу в розмірі 3780,00 грн., суму інфляції за весь час прострочення в розмірі 378,00 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 94,50 грн., а всього 5652 грн. 50 коп. (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві грн. 50 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт серії СВ № 771323, виданий Слов'янським МВ ГУДМС України в Донецькій області 10 грудня 2013 року, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 підприємства ЯШМА , ЄДРПОУ 20394372, розташованого за адресою: 84101, Донецька область, м. Слов'янськ, пров. Ставропольський, будинок 40, судовий збір у сумі 1580 грн. 48 коп. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят грн 48 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 підприємства ЯШМА - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Головуючий:

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_5.