Ухвала

від 17.01.2018 по справі 308/202/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/202/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , володільця майна ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з поданого клопотання, 20.09.2017 року до Мукачівської місцевої прокуратури із повідомленням про злочин звернувся громадянин ОСОБА_5 , про те, що невідома особа самовільно зайняла земельну ділянку в АДРЕСА_1 та проводить там самовільне будівництво, що підтверджується листом виконавчого комітету Мукачівської міської ради, відповідно до якого згадана земельна ділянка перебуває у комунальній власності, рішення про її передачу у приватну власність не приймалося та рішення про надання містобудівних умов та обмежень щодо будівництва не надавалося.

За даним фактом 20.09.2017 року Мукачівською місцевою прокуратурою відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017071040000063 від 20 вересня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_5 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області 04.10.2017 року проведено позапланову перевірку з виїздом на місце стосовно незаконного будівництва в АДРЕСА_2 . За результатами перевірки складено акт перевірки та зроблена фото фіксація. Виявлено, що до торцевої стіни житлового будинку АДРЕСА_3 побудована прибудова фундаменту розміром 4,90х6,70 м. та по дворовому фасаду прибудовано фундамент до житлової кімнати 5-3 розміром 1,5х2,0 м. Будівництво проведено у вересні 2017 року громадянином ОСОБА_4 , 1982 р.н., який діяв в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , власницею житлового будинку АДРЕСА_3 , яке належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 131/2013 від 13.01.2014р.

Згідно відповіді із Мукачівської ради земельна ділянка яка розташована за адресою АДРЕСА_4 перебуває у комунальній власності територіальної громади Мукачівської міської ради. Рішення про передачу даної земельної ділянки у приватну власність, оренду чи користування фізичним або юридичним особам не приймалося, рішення про надання містобудівних умов та обмежень щодо будівництва на вказаній земельній ділянці не надавалося.

Тобто є достатні підстави вважати, що гр. ОСОБА_4 проводить незаконне будівництво на самовільно захопленій земельній ділянці, внаслідок чого мешканці будинку АДРЕСА_2 не мають фактичної можливості дістатися єдиної в центральній частині міста парковки та виходу до вулиці Валенберга, оскільки гр. ОСОБА_4 захаращено земельну ділянку загального користування будівельним сміттям, будівельними матеріалами, будівельним обладнанням та само установленими огорожами.

08 грудня 2017 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду №308/12258/17 було накладено арешт на прибудову фундаменту до торцевої стіни житлового будинку АДРЕСА_5 розміром 4,90Х6,70 м. та прибудову фундаменту по дворовому фасаду до житлової кімнати 5-3 розміром 1,5Х2,0 м., які розміщені на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_6 та самовільно збудовані громадянином ОСОБА_4 , 1982 р.н.

29.12.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Закарпатської області Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду №308/12258/17 скасовано, та постановлено нову ухвалу якою клопотання слідчого відділу СУ ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_3 повернути прокурору відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_7 , який погоджував клопотання, для усунення недоліків які наведені в ухвалі, та встановлено строк для усунення недоліків 72 години.

При цьому апеляційною інстанцією було зазначене наступне.

Колегія суддів також вважає, що у клопотанні слідчий та прокурор не посилаються на наявність будь-яких даних, які б підтверджували, що майно, яке належить арештувати - прибудову фундаменту до торцевої стіни житлового будинку АДРЕСА_7 , розміром 4,90х6,70 м., та прибудову фундаменту по дворовому фасаду до житлової кімнати 5-3, розміром 1,5?2,0 м., які розміщені на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_4 , самовільно збудовані громадянином ОСОБА_4 , підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди або таке може бути конфісковане.

Як убачається з матеріалів судового провадження, 20.09.2017 на підставі повідомлення громадянина ОСОБА_5 посадовими особами Головного управлення Національної поліції в Закарпатській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом самовільного зайняття невідомою особою земельної ділянки, що розташована в АДРЕСА_1 , та проведення на ній самовільного будівництва, а у поданому слідчому судді клопотанні про арешт майна слідчий просить накласти арешт на прибудови, які самовільно збудовані громадянином ОСОБА_4 , що розташовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_4 . При цьому, до клопотання слідчим не додано жодних офіційних документів, які б свідчили про перейменування вул. Пушкіна в м. Мукачево на пл. Духновича.

Разом із тим, з доданих до клопотання матеріалів не вбачається, що прибудови, на які слідчий просить накласти арешт, у даному кримінальному провадженні визнані речовим доказом, оскільки постанова про визнання таких речовими доказами у матеріалах судового провадження відсутня.

У матеріалах судового провадження відсутні будь-які докази (документи), які підтверджують належність земельної ділянки тій чи іншій фізичній або юридичній особі, що не дає підстави прийти до висновку про її самовільне захоплення.

У підтвердження доводів клопотання про те, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що зазначене в клопотанні майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є доказом кримінального правопорушення, оскільки свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки, а тому, з метою позбавлення гр. ОСОБА_4 права на розпорядження та/або користування ними та запобігання вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на приховування, знищення цих споруд, виникла необхідність у накладенні на них арешту, незастосування якого може негативно вплинути на хід досудового розслідування, унеможливить встановлення всіх важливих обставин кримінального правопорушення, призвести до його знищення заінтересованими особами з метою перешкоджання встановлення об`єктивної істини, - слідчий до клопотання також не приєднав будь-які дані (відомості, докази), які б підтверджували вказані ним обставини, у тому числі слідчий не послався на наявність будь-яких доказів, які свідчать про те, що арешт на майно необхідно накласти з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а також про те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може негативно вплинути на хід досудового розслідування, унеможливить встановлення всіх важливих обставин кримінального правопорушення, призвести до його знищення заінтересованими особами з метою перешкоджання встановлення об`єктивної істини.

При цьому, посилаючись у клопотанні на те, що вищевказані прибудови є доказом кримінального правопорушення, слідчий не послався на наявність будь-яких об`єктивних даних, які вказують на відповідність даного майна критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

Разом із тим, до клопотання не додано жодних доказів, які б свідчили про повідомлення яким-небудь особам, у тому числі й громадянину ОСОБА_4 , про підозру в учиненні передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КПК України кримінального правопорушення.

Під час усунення недоліків підлягають до перевірки надані пояснення ОСОБА_4 в апеляційному суді про те, що під час досудового розслідування, ним добровільно надані слідчому копії документів, які підтверджують факт належності саме йому оспорюваної земельної ділянки.

На виконання ухвали слідчого судді Апеляційного суду Закарпатської області слідчим надано слідчому судді: рішення від 17.03.2016 року № 47 Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області про перейменування вулиці Пушкіна (до ЗОШ № 20) на площу Духновича; постанову від 04.12.2017 року про визнання прибудови фундаменту до торцевої стіни житлового будинку АДРЕСА_5 розміром 4,90Х6,70 м. та прибудови фундаменту по дворовому фасаду до житлової кімнати 5-3 розміром 1,5Х2,0 м., які розміщені на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_6 та самовільно збудовані громадянином ОСОБА_4 , 1982 р.н, речовими доказами по кримінальному провадженні.

Відповідно до інформації із Державного земельного кадастру від 09.01.2018 року про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка за кадастровим номером 2110400000:01:001:1265 площею 0,0032 за адресою АДРЕСА_2 перебуває у власності Територіальної громади міста Мукачево в особі Мукачівської міської ради, та передана у користуванні з правом забудови (суперфіцій) гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також в ході досудового розслідування встановлено, що 01 грудня 2017 року між територіальною громадою міста Мукачево в особі Мукачівської міської ради та гр. ОСОБА_4 укладено договір суперфіцію земельної ділянки за кадастровим номером 2110400000:01:001:1265 площею 0,0032 за адресою АДРЕСА_2 , з правом проведення будівельних робіт, тобто оформлення документів які дають право проводити будівельні роботи на земельній ділянці відбулося після фактичного початку їх виконання.

У клопотанні слідчий просить суд накласти арешт з метою збереження речових доказів, оскільки існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки на момент початку виконання будівельних робіт, а тому з метою запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на приховування, знищення самовільно збудованих споруд, просить слідчого суддю накласти арешт на дане майно.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання та зазначив, що володіє вказаною земельною ділянкою на законних підставах, та відповідно відсутні підстави для накладення арешту, та надав суду відповідні документи.

Заслухавши пояснення слідчого, щодо майна якої вирішується питання про арешт, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку арешту майна з метою забезпечення: збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В провадженні органу досудового розслідування знаходиться кримінальне провадження № 42017070140000063 від 20.09.2017 року за ч. 3 ст. 197-1 КК України, слідчий в свою чергу просить суд накласти арешт на земельну ділянку з метою запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на приховування, знищення самовільно збудованих споруд, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на дане майно.

Проте з довідки відділу архітектури та містобудування Управління комунальної власності та архітектури Виконавчого комітету Мукачівської міської ради вбачається, що земельна ділянка, площею 0,0032 га, на яку слідчий просить накласти арешт надана гр. ОСОБА_8 на умовах суперфіцію з призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Суду також надано договір сервітутного землекористування № 26/10/2017/С-14 від 26.10.2017 року, укладений між Територіальною громадою м. Мукачево та гр. ОСОБА_4 . Також в матеріалах клопотання міститься договір суперфіцію, укладений 01 грудня 2017 року між Мукачівською міською радою та гр. ОСОБА_4 , відповідний акт передачі та приймання земельної ділянки від 01 грудня 2017 року та витяг з рішення 33 сесії Мукачівської міської ради 7-го скликання, від 30 листопада 2017 року № 830 про передачу, надання, вилучення земельних ділянок громадян м. Мукачево, за яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в умовах суперфіцію площею 0,0032 кадастровий номер 2110400000:01:001:1265, що відповідно знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .

В матеріалах справи також міститься наказ відділу архітектури та містобудування управління комунальної власності та архітектури від 01.12.2017 року № 56, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_8 .

Проте належність та допустимість цих доказів підлягає оцінці саме слідчим з метою визначення їх достатності для повідомлення про підозру будь якій особі, а за відсутності таких підстав для закриття кримінального провадження.

На даній стадії суду доведено належними і допустимим доказами, що прибудова фундаменту до торцевої стіни житлового будинку АДРЕСА_5 , розміром 4,90х6,70 м. та прибудова фундаменту по дворовому фасаду до житлової кімнати 5-3 розміром 1,5х2,0 м., які розміщені на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_6 , були визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні; відповідають критеріям речових доказів у цьому кримінальному провадженні; тому заслухавши старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та володільця майна ОСОБА_4 , оцінивши в сукупності всі докази наявні у матеріалах справи, слідчий суддя приходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, а тому з метою збереження речових доказів та запобігання їх відчуження на користь третіх осіб, слід накласти арешт на вищевказане майно із забороною саме розпоряджатися ним.

Керуючись ст. ст. 167, 170-173, 175, 309, 394, 395 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт із забороною розпорядження на прибудову фундаменту до торцевої стіни житлового будинку АДРЕСА_5 розміром 4,90Х6,70 м. та прибудову фундаменту по дворовому фасаду до житлової кімнати 5-3 розміром 1,5Х2,0 м., які розміщені на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_6 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1