Рішення

від 16.01.2018 по справі 904/9128/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2018м. ДніпроСправа № 904/9128/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф.

за участтю секретаря судового засідання Кутової М.О.

У справі:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету, м. Дніпро в особі Нікопольського коледжу Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету, м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 21 599, 21 грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 довіреність № 007.1Др-94-1217 від 01.12.17р. представник

від відповідача ОСОБА_2 довіреність №45-11-1567 від18.12.17 р. провідний спеціаліст - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 1566,08 грн. річних, 6282,01 грн. інфляції грошових коштів та 13 751,12 грн. пені за неналежне виконання умов договору про постачання природного газу № 11410 QABQABB017 від 25.01.17 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2017 р. порушено провадження у справі № 904/9128/17 та призначено розгляд справи на 20.11.2017 р.

В судове засідання 20.11.2017 р. відповідач відзив на позовну заяву не надав, подавши клопотання про зменшення розміру пені та розстрочення сплати боргу строком на чотири місяці.

18.12.2017р. відповідачем подані додаткові письмові пояснення, в яких останній стверджує, що причиною виникнення заборгованості за спірним договором є відсутність бюджетного фінансування установи останнього, у зв'язку з чим відповідач просить зменшити суму пені на 50% та розстрочити сплату боргу на 5 місяців.

В письмових поясненнях, наданих позивачем, останній проти зменшення розміру пені заперечує, посилаючись на те, що неправомірні дії відповідача не є підставою для зменшення пені, а розмір нарахованої пені є співрозмірним з простроченою сумою боргу.

В додаткових поясненнях, поданих 18.12.17 р. позивач вказує на те, що розстрочення сплати боргу є фактично довготривалим виконанням рішення суду, яке може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд.

В судовому засіданні оголошувалась перерва від 20.11.17р. до 18.12.2017 р.

16.01.2018 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2017 року господарським судом Дніпропетровської області розглянуто спір за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету в особі Нікопольського коледжу про стягнення 284 035,16 грн., що складають суму основного боргу, пеню у сумі 7486,15 грн. та 802,09 грн. 3% річних за період прострочення з 01.02.2017 р. по 28.03.2017 р .; 644,91 грн., що складають суму інфляції грошових коштів з лютого по березень 2017 року .

За результатами розгляду вказаного вище спору прийнято рішення у справі № 904/2203/17.

Вказаним вище рішенням, яке набрало законної сили 23.05.17 р., встановлено факт укладення сторонами договору на постачання природного газу № 11410QABQABB017, факт надання послуг з постачання природного газу за вказаним договором у період: з січня по лютий 2017 року, та факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині здійснення оплати за надані послуги.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач посилається на те, що зобов"язання щодо здійснення розрахунків за спірним договором, відповідачем виконано лише в травні та червні 2017 року, в зв'язку з чим, за період прострочення, з 29.03.2017 року по момент оплати, останньому нараховано пеню, річні та інфляцію грошових коштів.

Вимоги заявлені відповідачем підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу приписів статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку, останнім до стягнення нарахована сума річних за загальний період прострочення з 29.03.17р. по 18.06.17р., яка складає 1566,08 грн. та сума інфляції грошових коштів, що складає 6282,01 грн., за період прострочення з квітня по травень (від суми 64 490,94 грн. та 219 544,22 грн.).

Вказані вище суми підлягають до примусового стягнення.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Сторони в договорі передбачили відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1. договору).

Згідно наданого розрахунку, позивачем нараховано до стягнення пеню за загальний період прострочення з 29.03.17р. по 18.06.17 р., що складає суму 13 751,12 грн.

Розрахунок заявленої до стягнення пені відповідає вимогам діючого законодавства та умовам договору.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, відповідачем подано клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми пені на 50% та про розстрочення виконання рішення на п'ять місяців.

В обґрунтування вказаних клопотань, їх заявник посилається на відсутність бюджетного фінансування, що в свою чергу стало причиною скрутного фінансового становища.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення суми пені, що підлягає до стягнення, господарський суд вважає можливим задовольнити його частково, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як свідчать матеріали справи, спірне зобов'язання боржником на момент розгляду даної справи виконано у повному обсязі; прострочення в оплаті мало місце незначний проміжок часу; несвоєчасність виконання такого зобов'язання сталась по причині відсутності своєчасного бюджетного фінансування.

Проте, зважаючи на ту обставину, що підприємство позивача також знаходиться у скрутному становищі, у зв'язку з несвоєчасним та неповним розрахунком юридичних та фізичних осіб за спожитий газ, також беручи до уваги, що заявлена до стягнення пеня є співрозмірною з простроченою сумою боргу, господарський суд вважає можливим зменшити її розмір на 30%, що складає 9625,78 грн.

Клопотання відповідача щодо розстрочення суми позовних вимог на п'ять місяців задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Неможливість сплатити присуджену до стягнення суму одноразово, не є підставою для розстрочення виконання рішення.

До того ж, вказана обставина відповідачем відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України не доведена, як не доведено належними доказами і можливість здійснення виконання рішення протягом п'яти місяців.

Керуючись статтями 509, 526, 599 625, 610, 611 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 331, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету (49600, м. Дніпро, вул. Сергія Єфремова, 25, код ЄДРПОУ 00493675) в особі Нікопольського коледжу Дніпропетровського Державного аграрно-економічного університету (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Патріотів України (ОСОБА_3), буд. 167, р/р 3521800300143, 35223203001443 в ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 26371946) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка,2, код ЄДРПОУ 39572642) 1566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість гривень) 08 коп. річних, 6282 (шість тисяч двісті вісімдесят дві гривні) 01 коп. інфляції грошових коштів, 9625 (дев'ять тисяч шістсот двадцять п'ять гривень) 78 коп. пені, 1600 (одна тисяча шістсот гривень) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

У задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.01.2018 р.

Суддя ОСОБА_4