Постанова

від 05.06.2007 по справі 29/62а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/62а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

05.06.07 р.                                                                                 Справа № 29/62а

14 год.50 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема157, нарадча кімната         Господарський суд Донецької області у складі  головуючого судді  Гаврищук Т.Г. при секретарі судового засідання Пашко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю  “Техпром” м. Ясинувата

до відповідача – Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції  м. Ясинувата

про визнання рішення ДПІ недійсним

за участю представників сторін

від позивача – Сержантов В.О. - директор

від відповідача –  Дзюмак О.О. –  держподатковий інспектор (за довір.), Романцова О.М. – гол.держподатковий ревізор-інспектор(за довір.)

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Техпром”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.01.2005р. №0000012600\0.

                  В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність з його боку порушень п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

           Відповідач  проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що оспорене податкове повідомлення-рішення  складено ним з додержанням вимог діючого законодавства по факту порушень, встановлених актом перевірки від 14.01.2005р. №1/26-011/32364097.    Відповідач вважає, що позивачем в порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, складеними ПП “Інтерфлекс” та ПП “Авекс-2001”, Свідоцтва платників податку на додану вартість яких були анульовані на підставі рішень судів.

                  У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.               

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд встановив:

            Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером №32364097 та знаходиться на податковому обліку у Ясинуватській об'єднаній державній податковій інспекції.

           Ясинуватською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена позапланова перевірка дотримання  позивачем вимог податкового та валютного  законодавства за період з 21.04.2003р. по 31.08.2004р., за результатами якої складений акт від 14.01.2005р. №1/26-011/32364097 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.01.2005р. №0000012600\0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено  суму податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 10423,50грн., у тому числі основний платіж 6949 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 3474,50 грн.Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                   Підставою для визначення суми податкового зобов‘язання з податку на додану вартість  послужив висновок податкового органу про те, що позивач в порушення вимог п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7  Закону України “Про податок на додану вартість” включив до складу податкового кредиту  суми податку на додану вартість за податковими накладними №2937 від 14.10.03р. , №2989 від 25.11.03р. , №15 від 19.01.04р., складеними ПП “Інтерфлекс” та №575 від 26.09.03р., №594 від 30.09.03р. , №612 від 14.10.03р., №637 від 21.11.03р.,складеними ПП “Авекс-2001”,  що спричинило заниження податку на додану вартість  в сумі 6949 грн., у тому числі : за жовтень 2003р. на 3560 грн., листопад 2003р. на 417 грн. та січень 2004р. на 2972 грн.  

                Відповідач вважає, що позивач необгрунтовано включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за наведеними податковими накладними, складеними ПП “Інтерфлекс” та ПП “Авекс-2001”, оскільки на підставі рішень господарського суду м.Києва були анульовані  Свідоцтва платників податку на додану вартість цих підприємств.   

                Актом перевірки встановлено, що позивачем було отримано від ПП “Інтерфлекс”  металопродукцію на загальну суму 37268,40 грн. згідно податкових накладних №2937 від 14.10.03р. на суму 18300 грн., у т.ч. ПДВ – 3050 грн., №2989 від 25.11.03р. на суму 1135,20грн., у т.ч. ПДВ – 189,20 грн., №15 від 19.01.04р. на суму 17833,20 грн., у т.ч. ПДВ – 2972,20 грн.Наведені податкові накладні були обліковані позивачем у книзі обліку придбань товарів(робіт,послуг), сума ПДВ 6211,40 грн. віднесена підприємством при придбанні товарів до податкового кредиту у жовтні 2003р. – 3050 грн., листопаді 2003р. – 189,20 грн., січні 2004р. – 2972,20 грн. За отриманий товар позивач сплатив готівкою по прибуткових касових ордерах №456 від 14.10.03р. на суму 10000 грн., у т.ч. ПДВ – 1666,67грн., №517 від 22.10.03р. на суму 8300 грн., у т.ч. ПДВ – 1383,33 грн., №613 від 25.11.03р. на суму 1135,20 грн., у т.ч. ПДВ – 189,20 грн., №25 від 09.02.04р. на суму 10000грн., у т.ч. ПДВ – 1666,66 грн., №26 від 10.02.04р. на суму 7833,20 грн., у т.ч. ПДВ – 1305,54 грн.

Актом перевірки також встановлено, що позивачем було отримано від ПП “Авекс-2001”  металопродукцію на загальну суму 25353,44 грн. згідно податкових накладних №575 від 26.09.03р. на суму 10245,25грн., у т.ч. ПДВ – 1707,54 грн., №594 від 30.09.03р. на суму 10509,88грн., у т.ч. ПДВ – 1751,65 грн., №612 від 14.10.03р. на суму 3234,65 грн., у т.ч. ПДВ – 539,11 грн., №637 від 21.11.03р. на суму 1363,66 грн., у т.ч. ПДВ – 227,28 грн.Наведені податкові накладні були обліковані позивачем у книзі обліку придбань товарів(робіт,послуг), сума ПДВ 4225,58 грн. віднесена підприємством при придбанні товарів до податкового кредиту у вересні 2003р. – 3459,19 грн., жовтні 2003р. – 539,11 грн., листопаді 2003р. – 227,28 грн. За отриманий товар позивач сплатив готівкою по прибуткових касових ордерах №259 від 26.09.03р. на суму 10000 грн., у т.ч. ПДВ – 1666,67грн., №261 від 30.09.03р. на суму 10000 грн., у т.ч. ПДВ – 1666,67 грн., №146 від 14.10.03р. на суму 3989,19грн., у т.ч. ПДВ – 664,87 грн., №308 від 21.11.03р. на суму 1364,25грн., у т.ч. ПДВ – 227,38 грн.

                Наведені обставини сторонами визнаються.          

                    Приватне підприємство “Інтерфлекс” було зареєстровано як платник податку на додану вартість – свідоцтво № 37581210 від 12.12.2001р. Рішенням Господарського суду м.Києва від 08.10.2003р. №16/651 (яке набрало законної сили 20.10.2003р.) скасовано державну реєстрацію ПП “Інтерфлекс”.       

          Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 01.12.03р. складений акт №2780 про анулювання зазначеного свідоцтва, на підставі якого ПП “Інтерфлекс”  було виключено з Реєстру платників ПДВ.

            Приватне підприємство “Акцепт-СВ” був зареєстрований як платник податку на додану вартість – свідоцтво № 37581190 від 12.12.2001р. Рішенням Господарського суду м.Києва від 07.10.2003р. №42/56(яке набрало законної сили 21.10.2003р.) скасовано державну реєстрацію ПП “Авекс-2001”.       

          Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 01.12.03р. складений акт №2781 про анулювання зазначеного свідоцтва, на підставі якого ПП “Інтерфлекс”  було виключено з Реєстру платників ПДВ.

           За вимогами п.п.7.4.1.п.7.4.ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ( в редакції, чинної на дату формування позивачем податкового кредиту)податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

                   Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

                 Датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:  або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (  п.п. 7.5.1.п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ) .  

                 Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” забороняється  включення  до  податкового  кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

         Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2. ст.7 наведеного Закону  податкова накладна є звітним податковим документом, який складається в момент виникнення податкових зобов‘язань у продавця. Відповідальність за складання податкових накладних і відповідність їх податковим зобов‘язанням несе саме продавець, а не покупець, який отримує податкові накладні.

         За вимогами п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

         Пунктом 9.6 статті 9 наведеного Закону встановлено, що  свідоцтво про реєстрацію як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо:  зареєстрована згідно з пунктом 2.1 цього Закону протягом 24 поточних календарних місяців як платник податку особа мала за останні дванадцять поточних календарних місяців оподатковувані обсяги продажу товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; зареєстрована як платник податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку.          

Згідно до вимог п.4 ст.34 Закону України “Про підприємства в Україні” та ст.59 Господарського кодексу України , який набрав чинності з 01.01.2004р., підприємство вважається ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

           Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний  податковий номер платника податку на додану вартість.

Податкові накладні №2937 від 14.10.03р. №2989 від 25.11.03р., що складені ПП “Інтерфлекс”, та №575 від 26.09.03р. , №594 від 30.09.03р., №612 від 14.10.03р., №637 від 21.11.03р., що складені ПП “Авекс-2001”,  відповідають вимогам п.п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та відображені позивачем у книзі обліку придбань.

                   На період складання зазначених податкових накладних ПП “Інтерфлекс”, ПП “Авекс-2001” були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Акти про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Інтерфлекс”, ПП “Авекс-2001”, на підставі яких вказані підприємства і були виключені із реєстру, складені 01.12.2003р. , тобто вже після здійснення операцій з продажу товарів позивачеві, складання податкових накладних і прийняття позивачем наведених податкових накладних до податкового обліку.

         На час продажу товарів і складання наведених податкових накладних ПП “Інтерфлекс”, ПП “Авекс-2001” були правоздатними юридичними особами та зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Закон України “Про податок на додану вартість” не зобов‘язує покупця проводити коригування податкових зобов‘язань ( кредиту) по податку на додану вартість у разі, коли в подальшому свідоцтва платників податку на додану вартість продавців будуть анульовані.

Таким чином, суд вважає, що суми податку на додану вартість за податковими накладними №2937 від 14.10.03р. №2989 від 25.11.03р.,  №575 від 26.09.03р. , №594 від 30.09.03р., №612 від 14.10.03р., №637 від 21.11.03р. були правомірно  включені позивачем до складу податкового кредиту у зв‘язку з придбанням товарів.

Податкова накладна №15 від 19.01.2004р. на суму 17833,20 грн., у т.ч. ПДВ – 2972,20грн. була складена ПП “Інтерфлекс” після анулювання свідоцтва про  реєстрацію як платника податку на додану вартість, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. №165, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у випадках її заповнення іншою особою ніж особою, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний  податковий номер платника податку на додану вартість.

Таким чином, суд вважає, що оскільки на дату складання податкової накладної №15 від 19.01.2004р. ПП “Інтерфлекс” не було зареєстровано як  платник податку на додану вартість, то виключення із складу податкового кредиту позивача  суми податку на додану вартість за цією накладною  2972,00 грн. є правомірним.

         Відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст..17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та  закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів,  що  минули.

           З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню .

                   На підставі викладеного, керуючись п.п.7.2.4. п.7.2. ,п.п.7.4.1, 7.4.5. п.7.4. ст.7, ст..9  Закону України “Про податок на додану вартість”, п.п.17.1.3 п.17.1. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст.ст.17-20,69-72,86,94,128,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,    

ПОСТАНОВИВ :

           Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпром” до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції  про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 17.01.2005р. №0000012600\0 задовольнити частково.

                   Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.01.2005р. №0000012600\0 в частині визначення податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в розмірі 5965 грн.50коп., у тому числі основний платіж 3977 грн., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 1988 грн.50 коп.

          У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “Техпром” (86000, м.Ясинувата, вул..Ленінградська,3/21, р/рахунок №260010100056, п/рахунок №260670100056 ФАБ “Укрбізнесбанк” м.Ясинувата, МФО 335623, ЄДРПОУ 32364097) з Державного бюджету України судовий збір  в розмірі 01грн.95 коп.

                    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суддя                                                                                                           

Постанова в повному обсязі виготовлена 07.06.2007р.

Надрук. 3 примір.

1 суду 2 сторонам