Ухвала

від 25.01.2018 по справі 911/131/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"25" січня 2018 р.                               Справа № 911/131/18

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши позовні матеріали

товариства з обмеженою відповідальністю «ТНТ Україна» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, буд. 21ж)

до приватного підприємства «Нормавуд» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 4)

про стягнення 29 954,79 грн.

встановив:

Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами частини першої статті 172 ГПК України встановлено, що позивач зобов'язаний до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

В якості доказу відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, до позовної заяви позивачем долучено опис вкладення у цінний лист про надіслання приватному підприємству «Нормавуд» копії позовної заяви з додатками на адресу: 04071, м. Київ, вул. Кожум'яцька, буд. 20-Г.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами статті 89 Цивільного кодексу України, юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Одночасно, частинами першою, четвертою статті 10 Закону визначено, що у разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Користуючись правом доступу до Реєстраційного порталу, судом було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і отримано Витяг, відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 4, яка також зазначена позивачем в позовній заяві як юридична.

Таким чином, суд дійшов висновку, що опис вкладення про надіслання відповідачеві копії позовної заяви з додатками на адресу, іншу, ніж та, яка внесена до Єдиного державного реєстру, як його місцезнаходження, не може вважатись належним доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві.

Крім того, згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, зокрема, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 становить 1762 грн.

В якості доказу, який свідчить про сплату судового збору, позивач надав платіжне доручення № 14455 від 22.12.2017 на суму 1 600,00 грн.

Враховуючи зазначену позивачем ціну позову – 29 954,79 грн., 1,5% у співвідношенні до вказаної суми становить 449,32 грн.

Оскільки судовий збір, який сплачується за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру повинен становити не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1 762,00 грн., позивачу необхідно доплатити 162,00 грн.

Разом з тим, всупереч пункту 10 частини третьої статті 162 ГПК України, в позовній заяві товариства з обмеженою відповідальністю «ТНТ Україна» відсутнє будь-яке підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 ГПК України, що, за приписами статті 174 ГПК України, є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Способами усунення недоліків позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ТНТ Україна» визначається надання суду підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також подання документів, що підтверджують: відправлення на адресу відповідача за його місцезнаходженням – 09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 4, копії позовної заяви і доданих до неї документів (опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек про відправлення); доплату судового збору у розмірі 162,00 грн.

Керуючись статтями 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ТНТ Україна» залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків – до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя                               О.В. Щоткін