Рішення

від 17.01.2018 по справі 922/3956/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2018 р.Справа № 922/3956/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків до Харківського обласного туристсько-спортивного Союзу, м. Харків про стягнення 20420,52 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 40-3273/138 від 08.08.2016 року

відповідача - ОСОБА_2, керівник

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 20420,52 грн. боргу за невиконання договірних зобов*язань за період з січня 2016 року по квітень 2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданому клопотанні просить суд долучити до матеріалів справи оригінали актів звірки станом на 01 січня 2018 року, які підтверджують часткову сплату суми боргу відповідачем.

Суд, задовольняє клопотання позивача та долучає до матеріалів справи надані документи.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засіданні.

Враховуючи пункт 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заборгованість визнає, у наданому клопотанні просить суд надати Харківському обласному туристсько-спортивному Союзу розстрочку виконання рішення строком на шість місяців.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (позивач) згідно пункту 1.1 Статуту засновано відповідно до Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність" та інших законодавчих актів України. Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова відповідно до рішення № 191/03 від 24 вересня 2003 року XVI сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова".

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб населення міста Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємства, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.

Згідно договору оренди № 1840 від 17 листопада 2010 року, Харківському обласному туристсько-спортивному Союзу (відповідачу) надано в строкове користування нежитлові приміщення мансарди № 1-:-14 загальною площею 132,7 кв.м. житлового будинку, що розташоване за адресою: м. Харків, Руднєва Майдан, 3, літ. "А-5".

Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 134 від 22 вересня 1998 року відповідач займає нежитлове приміщення загальною площею 16,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гаршина, 4, літ. "А-4".

Між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" та Харківським обласним туристсько-спортивним Союзом було укладено тимчасовий договір про постачання теплової енергії № 11082 від 15 жовтня 2003 року. Відповідно до цього договору позивач здійснював відпустку теплової енергії відповідачу в повному обсязі в нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Харків, Руднєва Майдан, 3, літ. "А-5" та в нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гаршина, 4, літ. "А-4". На підставі чого відповідачу були направлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію № 17800-5849 від 08 лютого 2016 року, № 17800-5849 від 09 березня 2016 року, № 17800-5849 від 06 квітня 2016 року, № 17800-5849 від 10 травня 2016 року, № 17800-5849 від 08 листопада 2016 року, № 17800-5849 від 07 грудня 2016 року. № 17800-5849 від 10 січня 2017 року, № 17800-5849 від 07 лютого 2017 року, № 17800-5849 від 09 березня 2017 року, № 17800-5849 від 07 квітня 2017 року, № 17800-5849 від 10 травня 2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплачує зазначені рахунки в повному обсязі, чим завдає збитки Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі".

Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актом № 178/2817 від 19 жовтня 2015 року про підключення споживача до джерела теплової енергії, актом № 178/3627 від 05 квітня 2016 року про відключення від джерела теплової енергії, актом № 178/4312 від 15 жовтня 2016 року про підключення до джерела теплової енергії, актом № 178/5249 від 03 квітня 2017 року про відключення від джерела теплової енергії. актом № 174/1804 від 16 жовтня 2016 року про підключення до джерела теплової енергії та актом № 174/11991 від 03 лютого 2017 року про відключення від джерела теплової енергії. Вищезазначені акти на включення та відключення опалення підписані та скріплені печатками представників Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" та представниками балансоутримувача будинку. Система опалення нежитлового приміщення відповідача є невід*ємною частиною системи опалення всього будинку, що унеможливлює обмеження постачання теплової енергії.

Матеріали справи свідчать про те, що станом на 01 травня 2017 року заборгованість Харківського обласного туристсько-спортивного Союзу перед позивачем за спожиту теплову енергію, що утворилася за період з січня 2016 року по квітень 2017 рік, складає 20420,52 грн.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 17 січня 2018 року заборгованість Харківського обласного туристсько-спортивного Союзу перед позивачем частково погашена, що підтверджується оригіналом акту звірки та складає суму у розмірі 16821,58 грн.

Згідно частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; відсутній предмет спору; суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 16821,58 грн. задовольнити, в частині стягнення основного боргу на суму 3598,94 грн. провадження у справі закрити, у зв*язку з відсутністю предмета спору, оскільки цю заборгованість погашено.

Щодо клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: порядок і строк виконання рішення; надання відстрочки або розстрочки виконання рішення; забезпечення виконання рішення; повернення судового збору; призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат; дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково та надати відповідачу розстрочку виконання рішення суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 629, 714 Цивільного кодексу України, статтями 174, 193 Господарського кодексу України, статтями 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 165, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківського обласного туристсько-спортивного Союзу (61001, м. Харків, м-н. ОСОБА_3 Сотні, буд. 3, ідентифікаційний код 14088139) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119 на розрахунковий рахунок № 26031303062313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823) 16821,58 грн. заборгованості за невиконання договірних зобов*язань.

Розстрочити Харківському обласному туристсько-спортивному Союзу 61001, м. Харків, м-н. ОСОБА_3 Сотні, буд. 3, ідентифікаційний код 14088139) виконання рішення строком на шість місяців та виконувати його наступним чином: до 01 березня 2018 року - 2803,60 грн., 01 квітня 2018 року - 2803,60 грн., 01 травня 2018 року - 2803,60 грн., 01 червня 2018 ркоу - 2803,60 грн., 01 липня 2018 року - 2803,59 грн., 01 серпня 2018 року - 2803,59 грн.

Стягнути з Харківського обласного туристсько-спортивного Союзу (61001, м. Харків, м-н. ОСОБА_3 Сотні, буд. 3, ідентифікаційний код 14088139) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) 1600,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 3598,94 грн. провадження у справі закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 24.01.2018 р.

Суддя ОСОБА_4