32/39пд
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.05.07 р. Справа № 32/39пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді О.М. Сковородіної
при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Ковальов С.В. – довіреність від 06.12.06р.
від відповідача: Новожилов Є.О. – довіреність від 01.08.07р.
за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк
до відповідача: Фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України Донецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України
про розгляд розбіжностей до договору
в судовому засіданні оголошені
перерви з 22.03.-23.03.07р.,
14.05.-15.05.07р.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України Донецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України про розгляд розбіжностей до договору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ним був наданий відповідачу, підписаний зі свого боку, договір № 50-Б на постачання природного газу для бюджетних організацій на 2007р. 16.01.07р. від відповідача надійшов лист з протоколом розбіжностей, умови якого є неприйнятними для позивача, і тому він звернувся до суду з позовом.
Крім того, вказував на те, договір на данний час є неукладеним, та, що з 01.01.07р. між сторонами склалися певні фактичні відносини з постачання природного газу, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за січень 2007р., лютий 2007р., березень 2007р., квітень 2007р., які за поясненнями позивача сплачені в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що за спірним договором відповідач планував придбати природний газ для потреб котельної. Однак, в теперішній час котельня передана на баланс ПОС ДОО ФСО „Динамо” України „Спортсервіс”, і тому у відповідача відпала необхідність у придбанні природного газу, договір буде укладатися з іншою юридичною особою – балансоутримувачем котельної, про що відповідач повідомив позивача листом від 12.03.07р., відмовившись від укладання договору.
Також, представник відповідача просив припинити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки, договір на постачання природного газу був укладений з іншою організацією, та 21.03.07р. відповідач надав позивачу лист № 129, в якому просив розірвати договір на постачання газу № 50-Б.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.
Позивач надіслав на адресу відповідача договір № 50-Б, предметом якого є постачання природного газу замовнику, який зобов'язується у 2007р. прийняти природний газ, згідно договору поставки, в об'ємі 189 тис. м3 (сто вісімдесят дев'ять тис. м3), та оплата поставленого газу на користь позивача.
Відповідно до п. 5.2 запропонованих умов договору визначено, що замовник оплачує Міськгазу передплату вартості місячного об'єму природного газу згідно п. 1.1 договору до 15 числа поточного місяця; остаточний розрахунок замовник здійснює по факту споживання до 10 числа наступного місяця згідно актів на послуги по транспортуванню газу; в разі переплати, сума переплати зараховується в оплату транспортування газу за наступний місяць.
Відповідач не погодився з умовами договору щодо проведення розрахунків, та запропонував виключити перший абзац згаданого пункту з тексту договору.
Оцінюючи позицію позивача щодо запропонованої умови договору та відповідні заперечення відповідача, суд виходить з наступного.
Позивач є монополістом у сфері постачання природного газу за регульованим тарифом (ліцензія № 323823).
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України „Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним становищем є застосування різних умов до рівнозначних угод без об'єктивно виправданих на те причин.
Як слід, укладання договору на умовах запропонованих відповідачем створювало б нерівне становище (більш вигідне) по відношенню до інших суб'єктів господарювання – споживачів.
Одночасно, суд в якості доводів позовних вимог приймає посилання позивача на приписи п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 „Про забезпечення споживачів природним газом”, як обґрунтування позовних вимог, оскільки змістом цього пункту передбачено, що постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової оплати грошима.
Твердження відповідача про те, згаданою нормою обумовлюється лише обов'язковість розрахунків за спожитий природний газ виключно грошима, а не в будь-який іншій спосіб, не спростовує власно імперативного припису щодо проведення оплати за газ за попереднім розрахунком. Тобто, зміст п.13 Постанови щодо “забезпечення ...100-відсоткової оплати грошима” за поставку природного газу, слід розуміти таким, що поставлений замовнику газ буде в обов'язковому порядку оплачений. Попередня оплата природного газу є саме таким адекватним видом забезпечення виконання цього припису.
Крім того, заперечуючи проти укладання договору на умовах позивача, відповідач пропонував виключити зі змісту умов договору п.6.1, яким передбачена відповідальність замовника у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, у випадку прострочення виконання зобов'язань по оплаті природного газу.
Такі заперечення, на думку суду, були викликані намаганням сторони уникнути відповідальності за порушення виконання зобов'язань, чим безпосередньо порушувався б принцип добросовісності, закріплений положеннями п.6 ч.1 ст.3, ч.5 ст.12, ч.3 ст.13, ч.3 ст.509 ЦК України.
Тим більше, запропонований у п.6.1. договору позивачем вид відповідальності передбачений положеннями Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
З іншого боку, хибна пропозиція була викладена самим відповідачем, щодо доповнення договору пунктом 6.6 зі змістом “Відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998р. обмеження терміну передплати виділених бюджетних коштів на передбачені цілі до одного місяця. У разі невиконання суб'єктом господарювання договірних зобов'язань у вказаний термін застосовуються штрафні санкції не нижче облікової ставки НБУ.”, оскільки наведений в ньому наказ Міністерства фінансів України втратив свою чинність 17.07.2006р.
Таким чином, на момент звернення до суду з позовом позовні вимоги були цілком обґрунтованими та правомірними.
Однак, під час розгляду справи, від відповідача надійшли документи, з яких вбачається, що відповідач здійснив передачу в орендне користування приміщень (щодо яких мав укладатися спірний договір), третій особі – Підприємству заснованому на власності Донецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства “Динамо” України “Спортсервіс”. Та, відповідно, орендарем були укладені договори: комісії № ЕР 01-0017ДО від 10.04.07р., на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 10.04.07р., умовами яких врегульоване отримання природного газу орендарем.
За таких обставин, позовні вимоги, на момент прийняття рішення у справі, втратили свою доречність. Як слід, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача.
При цьому, керуючись положеннями ч. 2 ст.49 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача, оскільки спір у справі виник внаслідок неправомірних дій самого відповідача.
На підставі Закону України „Про захист економічної конкуренції”, Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 „Про забезпечення споживачів природним газом”, п.6 ч.1 ст.3, ч.5 ст.12, ч.3 ст.13, ч.3 ст.509 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк до Фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України Донецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України про розгляд розбіжностей до договору.
Стягнути з Фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України Донецької обласної організації фізкультурно-спортивного товариства „Динамо” України (83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 10а, ЄДРПОУ 04605349, п/р 260031574980 у АБ „УкрБізнесБанк”, код банку 334969) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” м. Донецьк (83055, м. Донецьк, пр. Театральний, 1, ЄДРПОУ 03361081, п/р 26005301534297 у філії „Київське відділення Промінвестбанку у м. Донецьк”, код банку 334635) витрати з державного мита в сумі 85,00грн., та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повний текст рішення підписаний 21.05.07р.
Рішення набирає законної сили 01.06.2007р.
Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 717985 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Сковородіна О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні