Постанова

від 22.01.2018 по справі 916/2391/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2391/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Філінюка І.Г.

суддів Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

за участю:

від ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал - ОСОБА_1, довіреність № 4435 від 09.08.2017 та ОСОБА_2, довіреність № 763 від 17.03.2017;

від ПП Берег - ОСОБА_3, довіреність б/н від 01.06.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 підприємства Берег

на рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2017

суддя - Гуляк Г.І.

Час і місце ухвалення: 13:47 год.; м. Одеса, просп. Шевченка, 29.

Дата складання повного тексту 08.12.2017

по справі № 916/2391/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал ТОВ Інфокс

до відповідача ОСОБА_4 підприємства Берег

про стягнення 11840,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інфокс в особі філії Інфоксводоканал звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 підприємства Берег (ОСОБА_3 - ПП Берег ), в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги на підставі договору від 22.03.2012 №7040/3 в сумі 11840,25 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.12.2017 позов задоволено. Стягнуто з ПП Берег на користь ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал заборгованість та заподіяну шкоду за надані та неоплачені у періоді з 01.08.2013 по 14.07.2017 послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 11 840,25 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП Берег звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2017 по справі № 916/2391/17 та прийняте нове рішення, яким в задоволені позовної заяви ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал до ПП Берег про стягнення заборгованості відмовити.

Зокрема, ПП Берег зазначає, що не був підключений до системи водопостачання та водовідведення у період з 01.08.2013 по 01.07.2014, а відповідно позивач не міг надати послуги з постачання питної води, що підтверджується Актом від 14.05.2013 №1847-ти. Крім того, жодних доказів, що лічильник sensus заводський номер 2255730 закріплений за ПП Берег позивач не надав.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Аленін О.Ю., Мишкіна М.А.) від 26.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 підприємства Берег на рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2017 у справі № 916/2391/17.

05.01.2017 до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал повністю погоджується з рішенням Господарського суду Одеської області від 04.12.2017, вважає його законним та обґрунтованим, ухваленим у результаті повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин по даній справі, з додержанням норм матеріального і процесуального права, а апеляційну скаргу ПП Берег необґрунтованою, яка не підлягає задоволенню

ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал зазначає, що доводи ПП Берег про те, що лічильник sensus заводський номер 2255730 не має відношення до ПП Берег , спростовуються Актом технічного обстеження водомірного вузла від 22.03.2012 №1602/ти, Актом на опломбування з'єднань водомірного вузла від 22.03.2012 №1602/1/ти, які підписані директором ПП Берег ОСОБА_5, та підписи якого завірені печаткою підприємства. Крім того, як вбачається з наданого ПП Берег звіту про водоспоживання за грудень 2013, відповідачем вказувались показання водоміру саме даної марки та номеру.

ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал до апеляційної інстанції надано додаткові докази по справі, а саме копії Акту № 16002/ти та № 1602/1/ти від 22.03.2012, який підтверджує належність лічильника sensus заводський номер 2255730 до ПП Берег , обґрунтовуючи не подання останнього до суду першої інстанції, тим, що це питання не розглядалося місцевим господарським судом.

Колегією суддів, залучено до матеріалів справи додаткові докази, а саме копії Акту № 16002/ти та № 1602/1/ти від 22.03.2012.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 призначено справу №916/2391/17/14 до розгляду на 22.01.2018 о 14:30 год.

У судове засідання 22.01.2018 з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, представник позивача заперечував про задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал та ПП Берег 22.03.2012 укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 7040/3 (далі - Договір).

За умовами п.п. 1.1, 1.2 договору ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал надає послуги з подачі питної води на об'єкти ПП Берег та прийому стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації, у відповідності з дислокацією об'єктів, а ПП Берег своєчасно оплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення.

Додаток 1 до договору від 22.03.2012 № 7040/3 (дислокація об'єктів) свідчить, що послуги водопостачання та водовідведення надаються позивачем у нежитлові приміщення відповідача, розташовані за адресою по вулиці Преображенська 45 у м. Одесі, орендарем яких відповідач є згідно акту приймання майна у спільну діяльність від 01.06.2007р.

Відповідно до п. 3.1. Договору, облік спожитої води здійснюється за показниками прибору обліку води, встановлених на об'єктах відповідача. Об'єми стоків, що відводяться від відповідача, приймаються рівними об'єму спожитої води (п. 3.8 договору).

За умовами п. 1.2, п. 2.4.14 договору відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати послуги водопостачання та водовідведення. Оплата послуг, за приписами п.3.2 договору, здійснюється до 5-го числа місяця, що йде за розрахунковим.

З огляду на додаткову угоду № 9843/3 до договору, договір діяв з 22.03.2012 по 30.06.2014.

В період дії договору на об'єкт відповідача, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська 45, позивач надав послуги водопостачання та водовідведення у наступному обсязі:

у серпні 2013 року - 33,8 м.куб.

у вересні 2013 року - 33,8 м.куб.

у жовтні 2013 року - 33,8 м.куб.

у листопаді 2013 року - 33,8 м.куб.

у грудні 2013 року - 73,2 м. куб.

у травні 2014 року - 405,6 м. куб.

Обсяг наданих послуг водопостачання та водовідведення в періоді з 01.08.2013 по 01.07.2014 становив 614 м.куб.

При визначенні вартості послуг позивач застосував тарифи встановлені:

- постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 № 182 (централізоване водопостачання - 8,50 грн./м. куб. без ПДВ (10,2 грн./м.куб. з ПДВ), централізоване водовідведення - 6,01 грн./м.куб. без ПДВ (7,212 грн./м.куб. з ПДВ). Постанова набрала чинності з 01.10.2011.

- постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 13.09.2013 № 152 (централізоване водопостачання - 8,50 грн./м.куб. без ПДВ (10,2 грн./м.куб. з ПДВ), централізоване водовідведення - 6,01 грн./м.куб. без ПДВ (7,212 грн./м.куб. з ПДВ). Постанова набрала чинності з 01.10.2013.

Вартість послуг наданих відповідачу в період з 01.08.2013 по 01.07.2014 становила 10 690,97 грн. з яких:

10,2 грн./м.куб. х 614 м.куб. = 6 262,8 грн. ( вартість водопостачання)

7,212 грн./м.куб. х 614 м.куб. = 4 428,17 грн. (вартість водовідведення)

Після закінчення строку дії договору від 22.03.2012 № 7040/3 відповідач продовжив отримання послуг водопостачання та водовідведення поза умовами договору в обсязі:

у серпні 2014 року - 100 м.куб.

у вересні 2014 року - 25 м. куб.

у жовтні 2014 року - 25 м. куб.

Обсяг послуг водопостачання та водовідведення наданий відповідачу в період з 01.07.2014 по 14.07.2017 становив 150 м.куб.

При визначенні вартості послуг позивач застосував тарифи встановлені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 13.06.2014 № 657 (централізоване водопостачання - 4,06 грн./м.куб. без ПДВ (4,872 грн./м.куб. з ПДВ), централізоване водовідведення - 3,53 грн./м.куб. без ПДВ (4,236 грн./м.куб. з ПДВ). Постанова набрала чинності з 01.07.2014.

Вартість послуг наданих відповідачу в період з 01.07.2014 по 14.07.2017 становила 1366,2 грн. з яких:

4,872 грн./м.куб. х 150 м.куб. = 730,80 грн. ( вартість водопостачання)

4,236 грн./м.куб. х 150 м.куб. = 635,40 грн. (вартість водовідведення)

Загальна вартість послуг водопостачання та водовідведення наданих відповідачу в період з 01.08.2013 по 14.07.2017 становила:

10 690, 97 грн + 1366,20 грн = 12 057, 17 грн.

Розмір заборгованості та заподіяної шкоди, з урахуванням їх часткової оплати відповідачем 14.02.2014 в сумі 216,92 грн. становив 11 840,25 грн., що підтверджено розрахунком суми боргу.

Відповідно до п.3.7 договору від 22.03.2012 № 7040/3, перераховані відповідачем платежі зараховуються у наступному порядку: в першу чергу в рахунок погашення пені, далі заборгованості з оплати, потім поточних платежів.

У спірний період з 01.08.2013 по 14.07.2017 відповідач здійснив часткову оплату послуг, яка зарахована відповідачем в рахунок погашення заборгованості попередніх періодів:

- 31.10.2013 - перераховано 500 грн., ПДВ 83,33 грн., за послуги 416,67 грн.

- 16.12.2013 - перераховано 300 грн., ПДВ 50,00 грн., за послуги 250,00 грн.

- 30.01.2014 - перераховано 150 грн., ПДВ 25,01 грн., за послуги 124,99 грн.

- 14.02.2014 - перераховано 444 грн., ПДВ 74,00 грн., за послуги 370,00 грн. (оплата зарахована частково у спірний період).

З 01.08.2013 по 14.07.2017 ПП Берег не оплатило надані ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал послуги водопостачання та водовідведення в повному обсязі, що спричинило настання заборгованості в сумі 11 840,25 грн.

У зв'язку з викладеним ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал звернулось до суду з відповідним позовом, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 11840,25 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 гривень.

Одеський апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Із правового аналізу укладеного між сторонами договору, за своєю правовою природою зазначений договір є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на положення ст.19 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення , послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням.

Законом унормовано надання послуг водопостачання та водовідведення на підставі договору, але законодавство не містить вимог, щодо обов'язковості його укладання. За ст. 218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Відсутність письмового договору, щодо надання послуг, сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від встановленого законом обов'язку оплати послуги у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України (далі - Правила користування), які визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п.1.1 Правил користування).

Обов'язок ПП Берег відшкодувати позадоговірну шкоду завдану ТОВ Інфокс в особі філії Інфоксводоканал в період з 01.07.2014 по 14.07.2017 (після закінчення строку дії договору від 22.03.2012 № 7040/3) визначено ст.1166 Цивільного кодексу України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до укладеного договору №7040/3 від 22.03.2012 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, за умовами якого, є забезпечення позивачем надання послуг з водопостачання та водовідведення об'єкта відповідача, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 45, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно здійснювати оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені договором.

Позивач належним чином надавав послуги ПП Берег , проте, відповідач обов'язок щодо повної та своєчасної сплати платежів за договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 22.03.2012 №7040/3 не виконав, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 10690,97 грн за період з 01.08.2013 по 01.07.2014.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що договір № 7040/3 від 22.03.2012 про надання послуг водопостачання та водовідведення припинив свою дію 30.06.2014, в той час як матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження того, що відповідача було відключено від мереж водопостачання позивача і він припинив користування ними, апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок коштів за самовільне використання води за період з 01.07.2014 по 14.07.2017, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог у заявленій позивачем сумі 1366,2 грн.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що лічильник sensus заводський номер 2255730 не має відношення до ПП Берег , спростовуються Актом технічного обстеження водомірного вузла №1602/ти від 12.03.2012, за яким встановлено, що за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 45, споживач - ПП Берег у підвальному приміщення встановлено лічильник sensus заводський номер 2255730 та Актом на опломбування з'єднань водомірного вузла від 22.03.2012 № 1602/1/ти, які підписані директором та скріплені печаткою ПП Берег .

Також, не приймаються твердження ПП Берег , що на об'єкті ПП Берег відсутнє водопостачання та водовідведення з 14.05.2013, що, на думку відповідача, підтверджено Актом від 14.05.2013 №1847-ти, оскільки Акт від 14.05.2013 №1847-ти на опломбовування, не свідчить про не можливість ПП Берег споживати послуги з водопостачання та водовідведення, крім того Акт № 1846/ти від 14.05.2013 свідчить про споживання ПП Берег послуг з водопостачання та водовідведення.

Також, вірно місцевим господарським судом взято до уваги, що підтвердженням споживання відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення свідчить і заява директора ПП Берег , від 25.12.2013, якою відповідач просив дозволити оплату боргу розподілити на чотири місяці з оплатою поточного боргу (рахунку). Крім того, ПП Берег частково оплатило спожиті послуги, що також підтверджує їх визнання відповідачем.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2017 по справі № 916/2391/17 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 підприємства Берег суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до п. в ч.4 ст.282 ГПК України (в діючій редакції) постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) покладаються на Приватне підприємство Берег , оскільки доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281- 283

Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 04.12.2017 у справі № 916/2391/17 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 підприємства Берег - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство Берег .

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя М.А. Мишкіна