Ухвала

від 23.01.2018 по справі 916/356/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

23 січня 2018 року

м. Київ

справа № 916/356/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

розглянувши заяву Одеської міської ради про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2017 (головуючий: Ходаківська І.П., судді: Корсак В.А., Яценко О.В.)

за позовом Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада експорт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 1433775,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

14.12.2017 Одеською міською радою подана заява про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2017 у справі №916/356/17 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

27.12.2017 вказану заяву передано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

На обґрунтування підстави для перегляду зазначеної постанови Вищого господарського суду України заявником додано копію постанов Вищого господарського суду України від 08.08.2017 у справі №925/1060/16 та від 19.10.2017 у справі №916/355/17.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти рішення у тих справах, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Приймаючи постанову від 19.10.2017 у даній справі, якою залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позові, Вищий господарський суд України дійшов висновку про сплату відповідачем орендної плати за 2007-2016рр., а також про те, що на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.12.2012 №532 термін будівництва (добудови) спортивного комплексу було перенесено до 31.12.2014 та триває досі з незалежних від відповідача причин (до теперішнього часу не вирішено питання перенесення залізобетонного каналізаційного колектору, який знаходиться на балансі ТОВ "Інфокс", з території забудови), що виключає можливість експлуатації вказаного об'єкту, та, як наслідок, відсутні підстави для застосування при обчисленні орендної плати за земельну ділянку ставки у розмірі 4,53 грн. за 1кв.м., передбаченої пунктом 4.1 договору оренди землі від 20.10.2005 на період експлуатації.

Позивачем на обґрунтування підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (статті 530, 627 Цивільного кодексу України та стаття 24 Закону України "Про оренду землі"), що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копію постанов Вищого господарського суду України від 08.08.2017 у справі №925/1060/16 та від 24.10.2017 у справі №916/355/17.

В основу наданих для порівняння постанов покладено висновки Вищого господарського суду України про передчасну відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, оскільки суди не надали належної оцінки погодженим сторонами умовам договору про визначення нормативного терміну будівництва (30 місяців та до ІV кварталу 2010 року відповідно) та не з'ясували договірних наслідків закінчення цього терміну.

При цьому колегія суддів враховує, що встановлені судами фактичні обставини, які формують зміст правовідносин, у справі №916/356/17 та у справах №925/1060/16 і №916/355/17 є різними, зокрема, у даній справі підставою для сплати орендної плати за землю за тимчасовою ставкою, визначеною для об'єктів незавершеного будівництва, є триваюча та погоджена з виконкомом Одеської міської ради добудова спортивного комплексу (об'єкта приватизації) з незалежних від орендаря причин (до теперішнього часу не вирішено питання перенесення з території забудови залізобетонного каналізаційного колектору, який знаходиться на балансі ТОВ "Інфокс"), що виключає можливість експлуатації вказаного об'єкту, тоді як у інших справах - незавершеність будівництва впродовж тривалого часу всупереч положенням статті 3 Цивільного кодексу України щодо добросовісності, розумності та справедливості, що виключає неоднакове застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Таким чином, порівняння змісту постанов Вищого господарського суду України у справах №925/1060/16 та №916/355/17 зі змістом постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2017, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що остання постанова свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 08.08.2017 у справі №925/1060/16 та від 24.10.2017 у справі №916/355/17 не можуть бути прикладом неоднакового застосування норм матеріального права з тих мотивів, що цими постановами, на відміну від постанови Вищого господарського суду України від 19.10.2017 у справі №916/356/17, спір не було вирішено остаточно з огляду на скасування рішень судів попередніх інстанцій та передачу справ на новий розгляд.

З урахуванням вимог частини 3 статті 111 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), колегія суддів відмовляє у допуску справи №916/356/17 до провадження, оскільки подана позивачем заява є необґрунтованою.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), статтями 111 16 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи №916/356/17 до провадження Касаційного господарського суду.

2. Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Чумак

Судді Т. Дроботова

К. Пільков